Рішення № 87350469, 03.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 803/1898/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» у вересні 2013 року звернулося з адміністративним позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005911503 від 21.05.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 938 516 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 469 258 грн. та №0009321503 від 16.07.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 65 876 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- господарські операції між ТзОВ «Агротехніка» та ФОП ОСОБА_1 та ПП «Євромаш» фактично були здійснені, спричинили реальні зміни майнового стану сторін і були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а товар був придбаний з метою його використання в господарській діяльності, що підтверджується договорами, видатковими і податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та іншими первинними документами, які були досліджені працівниками контролюючого органу при перевірці та зауважень щодо оформлення яких наведено не було;

- для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності;

- можливі порушення контрагентами ТзОВ «Агротехніка» - ФОП ОСОБА_1 та ПП «Євромаш» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податків, права на формування податкового кредиту з ПДВ та отримання бюджетного відшкодування.

В письмових запереченнях представник відповідача просив відмовити в задоволені позовних вимог повністю, мотивуючи наступним:

- перевіркою правильності визначення заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації за січень 2013 року встановлено, що ТзОВ «Агротехніка» до податкового кредиту у січні 2013 року включило отримані від ФОП ОСОБА_1 податкові накладні на поставку соняшника, які були виписані у вересні 2012 року на загальну суму 686 488 грн. та у жовтні 2012 року на загальну суму 181 434 грн., однак згідно інформації наявної в системі автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України у ТзОВ «Агротехніка» виявлено розбіжності по податковому кредиту у вересні 2012 року на 686 488 грн. та у жовтні 2012 року на 181 434 грн., які виникли в результаті того, що 26.11.2012 ФОП ОСОБА_1 на вищевказані суми у зазначених звітних періодах самостійно зменшила податкові зобов`язання, що також вбачається в акті перевірки Прилуцької ОДПІ Чернігівської області №973/17/2688418721 від 27.12.2012;

- згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України у товариства встановлено розбіжності у податковій звітності за січень 2013 року по взаємовідносинах з ПП «Євромаш», а саме: завищено податковий кредит на 136 344 грн., оскільки ПП «Євромаш» не декларувало податкові зобов`язання в сумі 136 344 грн. у своїй податковій звітності за січень 2013 року, стан платника ПП «Євромаш» - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», з січня 2012 року приватне підприємство не подає до податкового органу звітності з податку на додану вартість, у зв`язку з чим 16.11.2012 йому анульовано свідоцтво платника ПДВ, а тому позивачем безпідставно сформовано по даному постачальнику у січні 2013 року податковий кредит в сумі 136 344 грн.;

- товариством помилково віднесено до податкового кредиту січня 2013 року суму в розмірі 126 грн. згідно розрахунку коригування до податкової накладної від 23.11.2012 №967 по ТзОВ «Метал Холдинг Львів».

З огляду на наведене, представник відповідача вважає правомірним зменшення Луцькою ОДПІ суми заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 938 516 грн. та зменшення на 65 876 грн. залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а податкові повідомлення-рішення №0005911503 від 21.05.2013 та №0009321503 від 16.07.2013 такими, що винесені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.10.2019 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 в даній справі скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

При цьому, КАС ВС зазначив, що у ході вирішення даного спору судами не досліджено походження товару, що виступав предметом розглядуваних поставок сільськогосподарської продукції, не перевірено факту придбання цього товару позивачем у заявлених обсягах саме в сільськогосподарських виробників, в той час як важливо ретельно перевірити доводи податкового органу про самостійне коригування ФОП ОСОБА_1 сум податкових зобов`язань за вересень 2012 року в розмірі 686487,68 грн. та за жовтень 2012 року в розмірі 181433,50 грн., яке можливо пов`язане саме з застосуванням пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 адміністративну справу прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання до суду письмових пояснень щодо правової позиції у справі, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.10.2019, в тому числі й щодо походження придбаного у ФОП ОСОБА_1 та ПП «Євромаш» товару (сільськогосподарської продукції) та доказів на підтвердження власної правової позиції.

Вказана ухвала суду була отримана позивачем та відповідачем 12.12.2019 та 05.12.2019 відповідно, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення позивачу від 04.12.2019 (а.с. 46, т.3) та повідомленням про вручення (отримання документів) відповідачу від 05.12.2019.

Додаткові пояснення ТзОВ «Агротехніка», які дублюють доводи, викладені в позовній заяві, надіслані на адресу суду 28.12.2019, про що свідчить штамп поштового відділення зв`язку на конверті, тобто після спливу 15-денного строку наданого сторонам ухвалою суду від 03.12.2019 та без обґрунтування неможливості подачі таких пояснень у встановлений строк, в зв`язку з чим такі додаткові пояснення судом з огляду на приписи ч.8 ст.79 КАС України не прийнято до розгляду.

В додаткових пояснення відповідача від 16.12.2019 в доповнення до письмових заперечень на адміністративний позов від 23.09.2013 (а.с.171-172,т.1) додатково зазначено наступне:

- ФОП ОСОБА_1 в період з 1.01.2012 по 14.12.2012 фактично по виду діяльності здійснюючи оптову торгівлю зерном, насінням та кормами для тварин, була лише посередником, а не виробником, оскільки здійснює лише перепродаж зернових культур;

- правомірне нарахування основної ставки ПДВ (20%) на операції з першого постачання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, придбаних у сільськогосподарських підприємств - виробників, розповсюджується виключно на юридичних осіб, які діють на основі статуту, мають відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки б установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом тощо, і на фізичних осіб - суб`єктів господарювання не розповсюджується, а тому оскільки ФОЛ ОСОБА_1 , є посередником, та ТМЦ (сонях), яке відноситься до технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, дані операції звільняються, від оподаткування податком на додану вартість до 1 січня 2014 року;

- ФОП ОСОБА_1 були подані до Прилуцької ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2012 року, за жовтень 2012 року, якими зняті суми ПДВ з податкового зобов`язання та податкового кредиту, як неправомірно віднесені в зв`язку з тим, що ТМЦ придбавались не в сільськогосподарських виробників та не по першій ланці постачання;

- платник податку - ПП «Євромаш» мав лише намір одержати податкову вимогу виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТзОВ «Агротехніка».

Ухвалою суду від 23.12.2019 задоволено клопотання представника відповідача про заміну відповідача його правонаступником в адміністративній справі, замінено відповідача - Луцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Волинській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Волинській області, а також відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України протягом шістдесяти днів з дня прийняття справи до провадження та призначення її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження ухвалою суду від 03.12.2019.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.

В період з 09.04.2013 по 17.04.2013 працівниками Луцької ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агротехніка» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №2527/15.3/21750952 від 24.04.2013 року.

Актом перевірки не підтверджено відображеного товариством у декларації за січень 2013 року (із врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№9015583273 від 25.03.2013) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку в сумі 938 516грн., а також констатовано вчинення TзOB «Агротехніка» порушень п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 та абзацу «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого:

- завищено суму податкового кредиту за січень 2013 року на 1 004 392грн., що призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту відповідного звітного періоду на 1 004 392грн.;

- завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2013 року на 938 516грн.

З акту перевірки вбачається, що безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ФОП ОСОБА_1 та ПП «Євромаш».

Так, в ході перевірки встановлено, що TзOB «Агротехніка» до податкового кредиту січня 2013 року включило контрагента ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 5 207 527грн.06коп., в т.ч. ПДВ - 867 921грн.18коп. по податкових накладних виписаних: у вересні 2012 року в т.ч. ПДВ - 686 487грн.67коп., у жовтні 2012 року в т.ч. ПДВ - 181 433грн.50коп. Контрагентом у зазначених періодах було поставлено на TзOB «Агротехніка» соняшник, який використовується для виробництва олії соняшникової та пелетів з лузги соняшника.

Проте, вищевказані податкові накладні січня 2013 року виписані у вересні 2012 року на загальну суму 686 487грн.67коп. були попередньо включені до податкового кредиту вересня 2012 року та поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у листопаді 2012 року самостійно зняті платником з податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Також встановлено, що вищевказані податкові накладні січня 2013 року виписані у жовтні 2012 року на загальну суму 181 433грн.50коп. були попередньо включені до податкового кредиту жовтня 2012 року та поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у листопаді 2012 року самостійно зняті платником з податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Крім того, згідно системи «Автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що у TзOB «Агротехніка» з контрагентом ФОП ОСОБА_1 наявні розбіжності по завищенню податкового кредиту у вересні 2012 року на загальну суму 686 487грн.68коп. та у жовтні 2012 року на загальну суму 181 433грн.50коп. Вказані розбіжності виникли у зв`язку із тим, що контрагентом ФОП ОСОБА_1 суми податкових зобов`язань за вересень 2012 року в розмірі 686 487грн.68коп. та за жовтень 2012 року в розмірі 181 433грн.50коп. самостійно зняті у відповідних періодах.

Враховуючи вищевикладене, Луцька ОДПІ дійшла висновку, що TзOB «Агротехніка» у січні 2013 року не мало права на податковий кредит сформований по контрагенту ФОП ОСОБА_1 на загальну суму із вересня та жовтня 2012 року, що складає 867 921грн.18коп.

Перевіркою встановлено, що до податкового кредиту січня 2013 року включено контрагента ПП «Євромаш» на загальну суму податкового кредиту - 136 344грн.11коп. За результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності TзOB «Агротехніка», а саме: завищення податкового кредиту по контрагенту ПП «Євромаш» за січень 2013 року в сумі 136 344грн.11коп.

Розбіжність виникла у зв`язку з тим, що ПП «Євромаш» не задекларовано суму податкових зобов`язань в розмірі 136 344грн.11коп. у податковій декларації з податку на додану вартість у відповідному звітному періоді. Також встановлено, що платник розпочинаючи із січня 2012 року не подає звітності з податку на додану вартість та станом на 16.11.2012 року свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано, у зв`язку із неподанням декларацій з податку на додану вартість. Стан ПП «Євромаш» - «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом зроблено висновок, що TзOB «Агротехніка» у січні 2013 року не мало права на податковий кредит сформований по контрагенту ПП «Євромаш» на загальну суму 136 344грн.11коп.

Крім того, Луцькою ОДПІ в акті перевірки встановлено, що товариством до податкового кредиту січня 2013 року включено розрахунок коригування по ТзОВ «Метал Холдинг Львів» №150 від 05.12.2012 до податкової накладної №967 від 23.11.2012 на суму 630грн.38коп. та ПДВ в сумі 126грн.07коп. у зв`язку з поверненням коштів за поставку товару, однак платником помилково дане коригування в податковому кредиті січня 2013 року відображено у сторону збільшення податкового кредиту на суму 126грн.07коп. замість зменшення.

На підставі акту перевірки, Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення рішення №0005911503 від 21.05.2013, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 938 516грн. та застосовано штрафні-фінансові санкції в розмірі 469 258грн. та №0005921503 від 21.05.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 506 588грн.

23 травня 2013 року товариством, на вищезазначені податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ, подано скаргу до ДПС у Волинській області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області №728/10/10.2-06 від 11.07.2013 року «Про результати розгляду первинної скарги"», скарга позивача була задоволена частково, а саме: податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.05.2013 №0005911503 про зменшення заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за січень 2013 року на 938 516грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 469 258грн. залишено без змін; податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.05.2013 №0005921503 про визначення грошового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 1 506 588грн. скасовано повністю та прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0009321503 від 16.07.2013, яким TзOB «Агротехніка» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 65 876грн.

26 липня 2013 року позивачем до Міністерства доходів і зборів України було подано повторну скаргу, проте, рішенням Міндоходів від 15.08.2013 року №9022/6/99-99-10-01-15 «Про результати розгляду скарги» скарга товариства залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України закріплено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно акту перевірки підставою для висновків контролюючого органу щодо завищення позивачем податкового кредиту за січень 2013 року на загальну суму 867 921грн.18коп. стали господарські правовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_1 з приводу придбання соняшника у вересні та жовтні 2012 року на загальну суму 5 207 527грн.06коп., в тому числі ПДВ 867 921грн.18коп.

Судом встановлено, що 10.09.2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , надалі «Продавець», яка діє на підставі свідоцтва платника податку, з однієї сторони, та TзOB «Агротехніка», що є платником податку на прибуток на загальних підставах, що діє на підставі Статуту, в подальшому по тексті «Покупець» з другої сторони, укладено договір поставки №КВ-В3-1-2-473, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця насіння соняшникове в кількості сто тон +/-5% по заліковій вазі за ціною однієї тони 4 300, 00 грн., з яких ПДВ складає 71, 666 грн. загальна вартість товару становить 4 300 000 грн., з яких ПДВ складає 71 666, 67 грн.

Згідно додаткової угоди №1 від 14.09.2012 року до договору №КВ-В3-1-2-473 від 10.09.2012 року постачальник зобов`язується передати у власність покупця насіння соняшникове в кількості 1 000 тон за ціною однієї тони 4 350 грн. з ПДВ. Загальна вартість товару становить 1 350 000 грн. з ПДВ. Термін поставки до 31.10.2012 року.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 18.09.2012 року до договору №КВ-В3-1-2-473 від 10.09.2012 року постачальник зобов`язується передати у власність покупця насіння соняшникове: в кількості 100 тон за ціною однієї тони 4 300 грн. з ПДВ, в кількості 1 000 тон за ціною однієї тони 4 350 грн. з ПДВ, в кількості 500 тон за ціною однієї тони 4 700 грн. з ПДВ. Загальна вартість товару становить 6 700 430, 00 грн. в тому числі ПДВ. Термін поставки до 31.10.2012 року.

На виконання умов даного договору поставки позивачем у вересні-жовтні 2012 року придбано у ФОП ОСОБА_1 товар - соняшник (насіння соняшника), який використовується для виробництва олії соняшникової та пелетів з лузги соняшника на загальну суму 5 207 527, 06 грн., в тому числі ПДВ 867 921, 18 грн., про що Продавцем виписано, окрім іншого, податкові накладні (а.с.137-163, т.2).

Відповідно пункту 13 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 тимчасово, до 1 січня 2014 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання зернових культур зварних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції; 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) насіння соняшника (предмет договору від 10.09.2012 №КВ-ВЗ-1-2-473) віднесено до товарної позиції з кодом 1206 00.

Отже, суд погоджується з твердженням контролюючого органу, наданим в додаткових письмових поясненнях від 16.12.2019, що правомірне нарахування основної ставки ПДВ на операції з першого постачання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, придбаних у сільськогосподарських підприємств - виробників, розповсюджується виключно на юридичних осіб, які діють на основі статуту, мають відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом тощо, а на фізичних осіб - суб`єктів господарювання не розповсюджується.

ФОП ОСОБА_1 має організаційно-правову форму - фізична особа-підприємець, основний вид діяльності за КВЕД - 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин», що не підпадає під критерії сільськогосподарського підприємства - виробника чи підприємства, яке безпосередньо придбало такі зернові та технічні культури у сільськогосподарського підприємства - виробника, яким надано право на формування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту операцій з постачання насіння соняшника, а отже не мала права виписувати податкові накладні з постачання пшениці з ПДВ, незалежно навіть від того чи придбала вона таке насіння соняшника у сільськогосподарського підприємства - виробника.

Відповідно з пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, поставка насіння соняшника на території України є операцією, яка звільнена від оподаткування, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 безпідставно надано ТзОВ «Агротехніка» податкові накладні з ПДВ на суму 867 921грн.18коп. на поставку насіння соняшника, так як дана операція звільнена від оподаткування, що підтверджується й подальшим поданням зазначеною особою уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ за вересень (вх.№9074584792 від 26.11.2012) та жовтень 2012 року (вх.№9074505028 від 26.11.2012), якими було знято суми ПДВ з податкового зобов`язання та податкового кредиту.

Дана обставина свідчить про неправомірне та безпідставне включення ТзОВ «Агротехніка» до складу податкового кредиту за січень 2013 року суми ПДВ у розмірі 867 921грн.18коп.

Як вже зазначалось судом, перевіркою встановлено також безпідставне включення позивачем до податкового кредиту січня 2013 року розрахунок коригування до податкової накладної №967 від 23 листопада 2012 року, виписаної ТзОВ «Метал Холдінг Львів» в сторону зменшення податку на додану вартість на 126 гривень 07 копійок у зв`язку з поверненням коштів на поставку товару. Це коригування у податковому кредиті січня 2013 року товариством помилково проведено в сторону збільшення, чим завищено податковий кредит у звітному періоді на 126 грн.07коп., що не оспорюється позивачем, а відтак висновок перевірки щодо необхідності зменшення суми податкового кредиту товариства на вказану суму є правомірним та обґрунтованим.

Стосовно включення до податкового кредиту січня 2013 року ПДВ за податковими накладними, виписаними продавцем - ПП «Євромаш», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктами 198.2 та 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити.

Згідно п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону №996-ХIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства, суд дійшов висновку, що віднесення TзOB «Агротехніка» сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Євромаш» до складу податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, можливо лише при фактичному здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій (зміну активів), яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судом, 30.01.1997 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №152375.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Волинській області АА №504915 від 17.07.2012 року, TзOB «Агротехніка» з 16.07.2012 року включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2013 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацією з податку на додану вартість за січень 2013 року, у якій товариством визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18) в сумі 37 687 грн. та заявлено податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок платника в банку в сумі 938 516 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2012 між Приватним підприємством «Євромаш» (Продавець) та TзOB «Агротехніка» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №14/1-2012 за умовами якого, продавець зобов`язується в порядку, на умовах та в строки, передбачені даним договором передати Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити розрахунки за макуху соєву в кількості, за якістю та за цінами вказаними у специфікаціях до Договору, які є невід`ємною частиною Договору. (а.с.78-80, т.1)

На виконання умов даного договору купівлі-продажу №14/1-2012 від 14.08.2012, ПП «Євромаш» було передано, а TзOB «Агротехніка» було прийнято товар «жмих соєвий» згідно видаткових та податкових накладних на загальну суму 818 065грн.50коп., в тому числі ПДВ 136 344грн.11коп.

Позивачем проведено повний розрахунок по договірних зобов`язаннях з ПП «Євромаш».

TзOB «Агротехніка» на підставі отриманих податкових накладних від ПП «Євромаш» включило суми податку на додану вартість в розмірі 136 344грн.11коп. до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість в січні 2013 року.

Таким чином, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставки товару відбулися, товар використано в межах господарської діяльності TзOB «Агротехніка».

Судом досліджені наведені вище первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов`язані з рухом активів, виконанням зобов`язань, останні підтверджують наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача, а відтак, обґрунтованість віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.

Первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, нормам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 16.05.1996 року № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за № 293/1318.

Разом з тим, суд не приймає до уваги позицію податкового органу про безпідставність віднесення TзOB «Агротехніка» сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Євромаш» в розмірі 136 344грн.11коп. в зв`язку з недекларуванням у своїй податковій звітності за січень 2013 року податкових зобов`язань по взаємовідносинах з TзOB «Агротехніка» в сумі 136 344грн.11коп., виходячи з наступного.

Актом перевірки встановлено розбіжності у податковій звітності ТзОВ «Агротехніка» за січень 2013 року по взаємовідносинах з ПП «Євромаш», а саме - завищено податковий кредит на 136 344 грн., оскільки ПП "Євромаш" не декларувало податкові зобов`язання в сумі 136 344 грн. у своїй податковій звітності за січень 2013 року.

Проте, вищевказана розбіжність виникла у зв`язку з тим, що ПП «Євромаш» не задекларувало суму податкових зобов`язань в розмірі 136 344грн.11коп. у податковій декларації з податку на додану вартість у відповідному звітному періоді.

Тобто, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, розбіжності у податковій звітності ТзОВ «Агротехніка» та ПП «Євромаш» виникли саме через те, що контрагент не задекларував у своїй податковій звітності за січень 2013 року податкові зобов`язання по взаємовідносинах із ТзОВ «Агротехніка».

Однак, статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами до бюджету податків чи наявність інших їхніх порушень не може впливати на результати діяльності платника податків.

Разом з тим, питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється також тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, закон не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Тобто негативні наслідки, які виникають при недекларуванні зобов`язань перед бюджетом чи будь-яких інших порушень з боку постачальника, жодним чином не можуть впливати на добросовісного платника податків, який фіксує факти здійснення всіх господарських операцій у належно оформлених первинних документах.

Як вбачається з витягу з ЄДРЮОФОП від 30.08.2013 ПП «Євромаш» на час здійснення спірних господарських операцій було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі і в процесі припинення не перебувало.

Вищезазначений контрагент був зареєстрований як платник ПДВ, що дає йому право виписувати податкові накладні, а покупцям - відносити сплачені суми ПДВ до складу податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

А відтак, зважаючи на встановлений судом, реальний характер проведених операцій між TзOB «Агротехніка» та ПП «Євромаш», можливі порушення вищезазначеним контрагентом ТзОВ «Агротехніка» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення товариства як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та отримання бюджетного відшкодування.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Євромаш» в розмірі 136 344грн.11коп. до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно було знято з бюджетного відшкодування з ПДВ ТзОВ «Агротехніка» податковий кредит по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 в сумі 867 921грн.18коп. та по розрахунку коригування по ТзОВ «Метал Холдинг Львів» на суму 126грн.07коп. та водночас безпідставно не враховано податковий кредит за наслідками господарських операцій з ПП «Євромаш» на суму 136 344грн., відповідно саме на вказану суму слід зменшити суму завищення бюджетного відшкодування в податковому повідомленні - рішенні від 21.05.2013 №0005911503 - з 938 516грн. до 802 172грн., а штрафні санкції, що складають 50% від встановленої суми завищення бюджетного відшкодування - з 469 258грн. до 401 086грн.

Водночас, податкове повідомлення - рішення №0009321503 від 16.07.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 65 876 грн. є правомірним, обґрунтованим та таким, що винесено на підставі чинного законодавства з огляду на встановлені судом обставини та відсутність підстав для формування позивачем від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову частково, тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 212грн.50коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 04.09.2013 №4083, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0005911503 від 21 травня 2013 року в частині зменшення заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за січень 2013 року в сумі 136 344 (сто тридцять шість тисяч триста сорок чотири) гривні основного платежу та 68 172 (шістдесят вісім тисяч сто сімдесят дві) гривні - штрафні (фінансові) санкції.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук