Ухвала суду № 87349573, 03.02.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/674/20

Провадження №1-кс/635/201/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року смт.Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Ус Ю.В.,

за участю:

прокурора – Сіренка Олександра Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Сіренка О. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220780000060 від 30.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2020 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Сіренка О. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220780000060 від 30.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, а саме - на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 - шляхом встановлення заборони його пошкодження, знищення, перетворення та відчуження.

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що Харківською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020220780000060 від 30.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою шляхом обману майном іншої особи, - житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР було внесено Люботинським ВП Харківським ВП ГУНП в Харківській області за №12020220780000060 від 30.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, на підставі звернення ОСОБА_2 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29 жовтня 1996 року на підставі договору купівлі – продажу ОСОБА_2 придбала житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на вказаний житловий будинок, виготовленим 30 січня 2000 року Харківським бюро технічної інвентаризації.

У січні 2020 року ОСОБА_2 під час спрацювання охоронної сигналізації від служби ДСО (охоронна компанія) дізналася, що вказаний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , вже належить на праві власності її колишньому чоловіку ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 28 грудня 2019 року право власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в цілому за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту від 23 грудня 2019 року, інвентаризаційний номер №325/12/49 тп.

Допитана у ході досудового розслідування в якості потерпілої ОСОБА_2 пояснила, що з 1998 року жодного правочину щодо вказаного будинку не здійснювала, її колишній чоловік заволодів будинком шахрайським шляхом, крім того, жодного обстеження будинку сторонніми особами або працівниками ТОВ «НТБ КИЇВ» у її присутності не здійснювалося.

Під час досудового розслідування на підставі довідки КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» від 27.01.2020 вих. №с-348 встановлено, що майно було зареєстроване за потерпілою ОСОБА_2 .

Прокурор зазначає, що встановити спосіб, в який вищезазначене майно вибуло із власності його законного власника та було зареєстровано на іншу особою, на даний час неможливо, що свідчить про наявність протиправних дій зі сторони невстановлених осіб, у діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження, недопущення передачі об`єктів нерухомості іншим особам, забезпечення подальшого повернення їх законним власникам шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру (цивільного позову у кримінальному провадженні), у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на об`єкт нерухомого майна, який є предметом даного кримінального правопорушення, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власностіналежить ОСОБА_1 , оскільки він є доказом вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор Сіренко О.А. у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, пояснив, що накладення арешту необхідно для збереження майна, яке є предметом даного кримінального правопорушення та може доказом вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного висновку.

Стаття 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 190 КК України передбачена кримінальна відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)

З огляду на вищевикладене, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, зберіг на собі його сліди та може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Отже, враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме – внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей №12020220780000060 від 30.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного майна, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити та накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 шляхом встановлення заборони його пошкодження, знищення, перетворення, відчуження вищезазначеного майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Сіренка О. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220780000060 від 30.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданого 23.12.2019 ТОВ «НТБ КИЇВ», довідка, серія, номер: №325, шляхом встановлення заборони його пошкодження, знищення, перетворення, відчуження вищезазначеного майна.

Виконання ухвали у порядку ст.175 КПК України доручити прокурору Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Сіренку О.А.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Т.В. Бобко