Ухвала суду № 87348868, 04.02.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

04.02.2020 Суддя Зяброва О. Г..

Справа № 2029/2-2180/11

Провадження № 6/644/7/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2020 року м. Харків

Орджоникидзевский районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Зябрової О.Г.,

при секретарі - Лагір А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» в особі представника – адвоката Остащенко Олесі Миколаївни, зацікавлені особи - ПАТ «Комерційний банк «Надра» (стягувач), ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (боржник), заінтересована особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні, -

в с т а н о в и в:

Заявник в особі представника – адвоката Остащенко О.М. звернувся до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні. В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.01.2012 року по справі №2029/2-2180/11 про стягнення солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №6/4/33/2007/840-К/204 від 06.08.2007 року в сумі 1010741. 69 грн. та судові витрати: державне мито в розмірі 1700 грн., в дольовому співвідношенні по 850 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., в дольовому співвідношенні по 60 грн. з кожного. 18.03.2015 року МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків відкрито виконавче провадження № 48649889 з примусового виконання виконавчого листа № 2029/2-2180/11, на підставі зазначеного рішення. 20.09.2019 року ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Гефест» уклали Договір № GL3N24068 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов Договору відступлення прав вимоги новий кредитор в день укладення цього Договору набув усі права кредитора.

За вказаних обставин заявник просив замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому провадженні, що здійснюється відносно ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа № 2029/2-2180/11, який виданийОрджонікідзевським районним судом м. Харкова 18.01.2012 року.

Представник заявника в поданій до суду заяві про заміну стягувача виклала прохання про розгляд справи у її відсутність.

Представник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - адвокат Оганезов О.А. в поданій до суду заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності та відсутності боржників, відмовити в задоволенні заяви, надав до суду письмові заперечення на заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Представник стягувача ПАТ «КБ «Надра» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник заінтересованої особи - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ст. 442 ч. 3 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 січня 2012 року по справі №2029/2-2180/11, яке опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за № 6/4/33/2007/840-К/204 від 06 серпня 2007 року грошові кошти у розмірі 1 010 741,69 грн та судові витрати по справі: державне мито у розмірі 1700,00 грн в дольовому співвідношенні по 850,00 грн з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн, в дольовому співвідношенні по 60,00 грн з кожного. Рішення є чинним.

20 вересня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено договір №GL3N24068 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відступив новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» належні йому права вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку №1 до договору, а новий кредитор набув усіх прав кредитора у день укладення договору, але не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів за відступлення права вимоги, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, процентів, штрафних санкцій у розмірах, вказаних у додатку №1 до договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань тощо.

Пунктом 4 цього договору передбачено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 10 036 465,13 грн.

Згідно пункту 5 договору новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього договору отримав від банку усі наявні у нього документи, що підтверджують право вимоги до боржників, про що сторони складають акт приймання-передачі.

Додаток №1 до вказаного договору – Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/поручителів/заставодавців за такими договорами містить інформацію щодо відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 , які виникли на підставі кредитного договору від 06 серпня 2007 року №6/4/33/2007/640-К/204, у загальному розмірі 6 303 257,30 грн, та до ОСОБА_2 , що виникли на підставі договору поруки №6/4/33/2007/640-П/205 від 06 серпня 2007 року.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Згідно частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на корись чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з системного аналізу статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі, бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, а також у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 711/10368/2012 (провадження № 61-11549св19), від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц (провадження № 61-29966св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. При цьому, реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 2/581/10, провадження № 61-1454св19.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заяву ТОВ «Фінансова Компанія «Гефест» необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. ст. 12 - 19, 259, 260, 261, 353, 442 ЦПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» в особі представника – адвоката Остащенко Олесі Миколаївни, зацікавлені особи - ПАТ «Комерційний банк «Надра» (стягувач), ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (боржник), заінтересована особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчому провадженні, що здійснюється відносно ОСОБА_2 , на підставі виконавчого листа №2029/2-2180/11, виданому на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 січня 2012 року по справі №2029/2-2180/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за № 6/4/33/2007/840-К/204 від 06 серпня 2007 року грошові кошти у розмірі 1 010 741,69 грн. та судові витрати по справі: державне мито у розмірі 1700,00 грн в дольовому співвідношенні по 850,00 грн з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн, в дольовому співвідношенні по 60,00 грн. з кожного.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом 15 днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 15, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідний суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Суддя: