Ухвала суду № 87348262, 04.02.2020, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1436/19

1-кс/567/16/20.

У Х В А Л А

04.02.2020 м. Острог

Слідчий суддя

Острозького районного суду

Рівненської області Назарук В.А.

при секретарі Гічиновська Я.В.

за участю

володільця майна ОСОБА_1

представника ОСОБА_2 .І. – Головчака О.М.

заступника начальника СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області – Сніщука О.Л.

розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Головчака О.М. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019180170000410

встановив:

представник ОСОБА_1 – адвокат Головчак О.М. звернувся в суд із клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 10.12.2019, на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвала слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області є такою, що підлягає скасуванню, оскільки законним власником автомобіля, яким інколи користується ОСОБА_3 , є ОСОБА_1 , яка користується вказаним автомобілем з метою поїздок до лікувального закладу та для догляду за малолітніми та неповнолітніми дітьми, а тому таке обмеження права її власності на даний автомобіль порушує права останньої.

Також вказує, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази того, що саме ОСОБА_1 , якимось чином причетна до даного злочину, а жодних правових, визначених у ст.170 КПК України, підстав для арешту автомобіля, що належить власнику вказаного автомобіля, слідчий у клопотанні не навів.

Крім того зазначає, що орган досудового розслідування не може забезпечити схоронність транспортного засобу, оскільки вищевказаний автомобіль, що знаходиться на штраф-майданчику Острозького ВП ГУНП в Рівненській області під впливом природних умов піддається корозії та атмосферному впливу у зв`язку з чим, вважає подальше його зберігання там недоцільним.

Вважає, що постановлене слідчим суддею рішення про задоволення клопотання слідчого у повному обсязі та накладення арешту на автомобіль марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_3 , не в повній мірі відповідає вимогам ст.170-173 КПК України, що стосується мети накладення арешту на тимчасово вилучене майно фізичної чи юридичної особи, а саме для збереження речових доказів, як встановлює ч.3 ст.170 КПК України, оскільки, як свідчать матеріали судового провадження у даному кримінальному провадженні, ні ОСОБА_3 , ні будь-якім іншим особам, підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України у даному кримінальному провадженні не пред`явлена та будь-які процесуальні дії в період з 10.12.2019 по 29.01.2020 з використанням даного автомобіля не проводяться. Крім того, зазначає, що по вищевказаному автомобілю жодної експертизи у період з 10.12.2019 по 29.01.2020 не призначалось, і на його думку, не може бути призначено, так як при огляді місця події ніякі сліди не вилучались.

З врахуванням наведеного, просить скасувати арешт на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 , який було накладено ухвалою слідчого судді від 10.12.2019. Автомобіль передати власнику на відповідальне зберігання.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Головчак О.М. в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав зазначених в клопотанні та просив його задоволити в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримала. Вказала, що є власником автомобіля «Volkswagen Transporter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та даний автомобіль є їй необхідним, оскільки вона є приватним підприємцем та використовувала його для здійснення своєї підприємницької діяльності. Окрім того, вона користується вказаним автомобілем з метою поїздок до лікувального закладу, а також використовує його в інтересах дітей.

Заступник начальника СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що даний автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні та може бути засобом вчинення злочину, оскільки згідно відеозапису камер зовнішнього спостереження було зафіксовано момент в`їзду на територію Острозького району автомобіля марки «Volkswagen Transporter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та його рух в с.Розваж Острозького району та в зворотньому напрямку в період з 00.42 год. до 03.41 год. в день скоєння злочину. Окрім того, в даному випадку може бути застосована конфіскація та спеціальна конфіскація автомобіля, як засобу вчинення злочину. Вказав, що на даний час ним вирішується питання про призначення у кримінальному провадженні ряду експертиз, в тому числі і по даному автомобілю.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за №12019180170000410 від 05.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 05.12.2019 до Острозького ВП ГУНП в Рівненській області надійшла заява керівника СГПП «Розвазьке» ОСОБА_4 про те, що в ніч на 05.12.2019 невідома особа через вікно проникла до адміністративного приміщення СГПП «Розвазьке», що у АДРЕСА_1 Розваж вул.Центральна,1 Острозького району Рівненської області, звідки із сейфового сховища таємно здійснила крадіжку грошових коштів в сумі 7100 доларів США та 1500000 грн., чим заподіяла ОСОБА_4 майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту є забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст.170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає, що доводи представника володільця майна - адвоката Головчака О.М. не спростовують тих обставин, на підставі яких був накладений арешт, виходячи з наступного.

Метою забезпечення кримінального провадження є, зокрема, збереження речових доказів по кримінальному провадженню.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою від 10.12.2019 накладено арешт, зокрема, на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , яким користується ОСОБА_3 , із встановенням заборони власнику чи будь-якій іншій особі за його дорученням, відчужувати, розпоряджатися та користуватися вищевказаним транспортним засобом, до скасування його арешту у встановленому законом порядку.

В даній ухвалі зазначено, що арешт вилученого автомобіля має суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження та може бути підтвердженням вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тому є необхідність його збереження як речового доказу. За вказних обставин слідчий суддя дійшов до висновку, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12019180170000410 від 05.12.2019 за ознаками ч.5 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що 06.12.2019 було проведено огляд відеозапису камер зовнішнього спостереження на яких було зафіксовано момент в`їзду на територію Острозького району автомобіля марки «Volkswagen Transporter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та його рух в с.Розваж Острозького району та в зворотньому напрямку в період з 00.42 год до 03.41 год., що підтверджується наданими роздруківками з оптичного диску інформації "Відео з системи "Номерок".

Отже, вказаний транспортний засіб сам по собі та в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження має важливе значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, речі вилучені в ході обшуку автомобіля можуть бути засобами вчинення злочину, даний автомобіль і речі вилучені в ході його обшуку є доказами злочину, відповідають критеріям ст.98, 167 КПК України.

Водночас, згідно постанови слідчого СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області від 07.12.2019 року, вказане майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

Таким чином доводи представника Ганжерлі Є.І. щодо відсутності в ухвалі посилання якому саме критерію ст.98 КПК України відповідає арештоване майно, а також, те що арешт автомобіля не співвідноситься з предметом досудового розслідування, є безпідставними.

Одночасно, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на даний час досудове розслідування не завершено та проводяться необхідні слідчі дії. З пояснень слідчого встановлено, що на даний час ним вирішується питання про призначення у даному провадженні ряду експертиз, в тому числі по даному автомобілю, що також спростовує посилання представника заявника про відсутність необхідності в накладенні арешту на автомобіль.

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи характер та обставини вчинення даного злочину, санкція якого передбачає, в тому числі, призначення покарання у виді позбавлення волі, у разі встановлення, що даний автомобіль було використано як засіб та знаряддя вчинення даного злочину, він може підлягати спеціальній конфіскації, що також підтверджує доцільність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту автомобіля, який є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Як передбачено ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна, вжитого ухвалою слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області 10.12.2019 відпала потреба, при розгляді даного клопотання слідчому судді не надано. На даний час по вказаному провадженню проводяться необхідні слідчі дії, досудове розслідування не завершено, підстав, визначених ст.174 КПК України для скасування арешту заявником не наведено, тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту. Скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Водночас слідчий суддя вважає, що застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що розумність й співрозмірність обмеження права власності відповідає завданням кримінального провадження, а також, що заявником у клопотанні не доведено, а слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно вказане в клопотанні, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.131, 167, 170-173, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Головчака О.М. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019180170000410, накладеного на автомобіль марки «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 , відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддяНазарук В.А.