Ухвала суду № 87348256, 04.02.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1760/20

2/953/1390/20

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"04" лютого 2020 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду м.Харкова Чередник В.Є., при прийнятті позовної заяви (справа № 953/1760/20, провадження № 2/953/1390/20) Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції буд.7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), треті особи; приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Литвинюк Лариса Василівна ( АДРЕСА_2 ), Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.16) про визнання недійсними правочинів, скасування рішення державного реєстратора, визнання спадщини відумерлою, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2020 представник позивача Харківської міської ради – Артамонов О.В. звернувся до суду з даним позовом, у якому просить: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 21.10.2017 № 609, який виданий та зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Литвинюк Л.В., за змістом якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 . купила квартиру АДРЕСА_3 ; скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Литвинюк Л.В., від 23.10.2017 №37694268 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_3 ; визнати відумерлою спадщиною квартиру АДРЕСА_3 , власник якої ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати відумерлу спадщину - квартиру АДРЕСА_3 до комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради; витребувати квартиру АДРЕСА_3 із чужого незаконного володіння від добросовісного набувача в особі ОСОБА_5 . на користь Харківської міської ради; стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради витрати, понесені за сплату судового збору у розмірі 6306 гри. 00 коп.

До позовної заяви представником позивача додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого представник посилається на наступне.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно п. 1 ст.29 Статуту, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 04.07.2007р. № 121/07 та зареєстрованого згідно свідоцтва № 2 від 16.07.2007р., виданого Харківській міській раді Харківським міським управлінням юстиції Міністерства юстиції України, міська рада є представницьким органом територіальної громади, який здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України і міського самоврядування.

Харківська міська рада здійснює відшкодування витрат, пов`язаних із своєю діяльністю за рахунок коштів міського бюджету.

З метою оплати державного мита, Харківська міська рада подає заявку на фінансування до Департаменту бюджету та фінансів. Сплата державного мита здійснюється після отримання фінансування безпосередньо на реєстраційний рахунок Харківської міської ради та потребує певного часу.

Відповідно до етапі 78 Бюджетного кодексу України та Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 року N 205, казначейське обслуговування бюджету міста Харкова здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до чинного законодавства.

Харківська міська рада подала заявку на фінансування до Департаменту бюджету та фінансів, однак отримання фінансування безпосередньо на реєстраційний рахунок Харківської міської ради потребує певного часу, на момент подання позовної заяви судовий збір не сплачений.

Після отримання платіжного доручення про сплату судового збору Харківської міською радою будуть надані докази сплати судового збору до Київського районного суду м. Харкова.

На підставі викладеного представник позивача просить відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вказаних вимог, 03.02.2020 судом сформовано запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача у справі та отримано відповідну довідку.

Після надання вказаної інформації суд вирішує питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, або відкриває провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справлення судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставки судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 складає 2102,00 грн.

Однак, до позовної заяви, на виконання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, позивачем квитанцію про сплату судового збору не додано, заявлено вказане клопотання про відстрочку від сплати судового збору та до нього додано копію службової записки щодо сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за вказаних у цій статті умов.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Основною умовою для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є майновий стан особи, що звертається до суду. Особа має довести той факт, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує особу звернутись до суду з проханням про відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати судового збору.

Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є, зокрема, підставою для звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду та, враховуючи, що Харківська міська рада долучила до позову заявку на фінансування, по якій сплату судового збору має бути забезпечено до 07.02.2020, тобто неможливість сплати судового збору не пов`язана з майновим станом позивача, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити, надавши позивачу строк для підтвердження сплати судового збору протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

У відповідності до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, клопотання представника Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, а подана позовна заява відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для сплати судового збору.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: УК Київськ/мХар Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA678999980313151206000020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Харківської міської ради Артамонова О.В. про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи; приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Литвинюк Лариса Василівна, Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання недійсними правочинів, скасування рішення державного реєстратора, визнання спадщини відумерлою, витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чередник В.Є.