Постанова № 8734540, 04.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-2853/10/0570

час прийняття постанови: 15-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Горюновій Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

до Державного підприємства «Макіїввугілля»

про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3275725,00 грн.

за участю представників:

від позивача:                               Молчанова Н.К. за дов. від 11.01.2010 р.

від відповідача:                     не з’явився

          ВСТАНОВИВ:

Макіївська об’єднана державна податкова інспекція у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3275725,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 3275725,00 грн., який утворився 01 лютого 2010 року у зв’язку з несплатою самостійно узгоджених податкових зобов’язань згідно наданої податкової декларації від 20 січня 2010 року №3076.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», для забезпечення надходження податкового зобов’язання та у зв’язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов’язання в установлений строк відповідачу були надіслані перша податкова вимога №1/16 від 12 вересня 2002 року, друга податкова вимога №2/19 від 15 жовтня 2002 року. У зв’язку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу прийнято, відповідно до статті 10 Закону, рішення №6340/10/24-013-4 від 23 червня 2003 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак, погашення податкового боргу відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 3275725 грн. (арк. справи 3-4).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав до суду заяву, в якій визнає у повному обсязі позовні вимоги та просить суд розглянути справу у відсутність представника відповідача (арк. справи 32).

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, Державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради 29 квітня 2003 року, код ЄДРПОУ 32442295 (арк. справи 15), знаходиться на обліку платника податків у Макіївській об’єднаній державній податковій інспекції у Донецькій області 15 травня 2003 року за №58, про що свідчить довідка від 22 вересня 2006 року №1/10/29-014-8 (арк. справи 13), зареєстрований платником податку на додану вартість 01 червня 2005 року згідно із свідоцтвом №06516407 (арк. справи 14).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків у строки, визначені законом, повинні подавати до податкового органу декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість від 20 січня 2010 року №3076, якою відповідач самостійно визначив суму податкових зборів (арк. справи 22-23).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків в строки, встановлені статтею 5 даного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість в розмірі 3275725,00 грн. утворилися внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань.

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу №1/16 від 12 вересня 2002 року на суму 2091,21 грн. та другу податкову вимогу №2/19 від 15 жовтня 2002 року на суму 184006,27 грн. (арк. справи 24, 25).

У зв’язку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу прийнято, відповідно до статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 2 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, рішення №6340/10/24-013-4 від 23 червня 2003 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 27).

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що свідчать матеріли справи, зокрема зворотній бік облікової картки платника (арк. справи 21).

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Частиною 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-61, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3275725,00 грн. (три мільйони двісті сімдесят п’ять тисяч сімсот двадцять п’ять гривень, 00 коп.) задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, місто Макіївка, пл. Радянська, 2, ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3275725,00 грн. (три мільйони двісті сімдесят п’ять тисяч сімсот двадцять п’ять гривень, 00 коп.) на р/р №31118029700064, код платежу 14010100, банк отримувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО банку 34686736.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 березня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова у повному обсязі складена 09 березня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Шинкарьова І.В.