Ухвала суду № 87344764, 27.01.2020, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/896/18

2-п/418/1/20

УХВАЛА

іменем України

"27" січня 2020 р. Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Кірічевої К.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове заяву про перегляд заочного рішення Міловського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Пєтухов А.Ю. з заявою у якій просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Переглянути заочне рішення Міловського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року по справі №4128/896/18. Скасувати заочне рішення Міловського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року по справі №418/896/18 і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 31 жовтня 2018 року Міловським районним судом Луганської області розглянуто справу №418/896/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судом прийнято заочне рішення. Повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення з цих підстав згідно ч.3 ст. 284 ЦПК України учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд-якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Він вважає, що поновлення строку здійснюється з поважних причин оскільки його довіритель не мав можливості оскаржити рішення, через те, що про наявність заочного рішення суду дізнався тільки 25 травня 2019 року, коли його було сповіщено позивачем. Копії рішення довіритель не отримував, а також через те, що його довіритель не є фахівцем в галузі права і йому довелось звернутися за допомогою до адвоката для підготовки відповідної заяви. Наведені віще обставини є поважними причинами для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Щодо поважності причин неявки у судове засідання довірителя то він не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення судового засідання а тому не знав про таке повідомлення та відповідно його не бачив. Жодного поштового повідомлення, судової повістки до суду довірителю на фактичне його місце проживання у АДРЕСА_1 не надходило. З таких підстав його довіритель не мав можливості бути присутнім під час розгляду справи, через відсутність інформації, що відносно нього справа буде розглядатися в суді. Він вважає, що рішення суду повинно бути законним відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим - ухваленим на підставі повно і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З наведеного він вважає, що розглядаючи справу суд значно відступив від принципів повноти та об`єктивності розгляду справи і вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим. Він вважає, що рішення підлягає перегляду та скасуванню виходячи з наступного: Взяти особисту участь у судових засіданнях по даній справі його довіритель не мав можливості, оскільки жодного поштового повідомлення, судових повісток до суду йому за місцем перебування не надходило. За розглядом справи суд вирішив стягнути солідарно з його довірителя та відповідача ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 22.08.2011 року грошову суму у розмірі 243668.16 гривень, та судовий збір у сумі 3655,02 гривень. Однак у зв`язку з тим, що його довіритель не міг бути присутнім на судовому засіданні в нього не було можливості повідомити суд про свої заперечення щодо суми заборгованості.

Сторона позивача т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» Сисин М.М. надав свої заперечення проти заяви адвоката Пєтухова А.Ю. який є довіреною особою відповідача ОСОБА_2 у якій просить постановити ухвалу, якою відмовити стороні відповідача у перегляді заочного рішення Міловського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року у справі № 418/8996/18.

Своє заперечення обґрунтовує тим, що заява представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Пєтухова А.Ю. не підлягає задоволенню , оскільки відсутні всі елементи які є підставою для скасування заочного рішення, далі сторона позивача послалась на процесуальне право ч.2 ст. 285 ЦПК України де вказано, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. За ч.1 ст. 288 ЦПК України слід, що скасування заочного рішення здійснюється за наявності одночасно двох підстав !) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також подав відзив на позовну заяву з поважних причин,2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Він вважає, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалено започне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Водночас відповідачем не надано будь-яких доказів,які б мали істотне значення для правильного вирішення справи , і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 31.10.2018 року. Далі представник позивача послався на процесуальне право п.4 ч.3 ст. 43 ЦПК України «Права та обов`язки учасників справи», ч.1 ст. 76 ЦПК «Докази» України та ст. 81 ЦПК України «Обов`язок доказування і подання доказів» а також на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2001 року у якому зазначено принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії»). Цей принцип передбачає повагу до остаточних судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та не спростованого характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії»). Він вважає, що виходячи з практики ЄСПЛ скасування рішення суду, що набрало законної сили за відсутністю фактів істотності таких обставин з мотивів неправильності застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні були законними, сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищені.

У свою чергу представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Пєтухов А.Ю. надав до суду пояснення у який знову просив суд звернути увагу на причину неявки до суду сторони відповідача які ним були вказані у заяві про перегляд заочного рішення Міловського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Крім того просив важливо зазначити те, що позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» грубо порушила норми цивільного законодавства а саме: вимоги ст. 62 ЦПК України де зазначено, що до позовної заяви підписаної представником позивача повинна додаватися довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Довіреність видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідність копії документ що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Представник позивача до суду надав лише копію довіреності і вона не була засвідчена підписом судді. Тому представником позивача були надані документи з порушенням вимог ст.ст. 62,177 ЦПК України, позовна заява підписана та подана особою яка немає права та відповідних повноважень її підписувати. Крім того представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Пєтухов А.Ю. зазначив про те, що кредитному договорі вказано про цільове використання кредиту у розмірі 120 000 гривень для придбання нерухомого майна. При цьому послався на матеріальне право ст. 33 Закону України «Про іпотеку» в якої оговорюється , що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо іншого не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. У законі України «Про іпотеку» передбачений обов`язок іпотекодержателя надсилати іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Повідомлень позивача його довіритель відповідач ОСОБА_2 не надсилав чим порушив норми закону.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився передавши свої повноваження своєму представнику адвокату Пєтухову А.Ю..

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Пєтухов А.Ю. у судовому засіданні заяву підтримав послався на вище означене у заяві та обставини які виклав у письмових пояснення.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилась, однак повідомила суд про можливість розгляду заяви за її відсутністю вказавши, що позовні вимоги не визнає.

Представник позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до судового засідання не з`явився однак повідомив суд про можливість розгляду заяви без його участі у поновленні пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду та перегляді заочного рішення Міловського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року представнику відповідача відмовити.

За ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2 ,адвоката Пєтухова А.Ю., дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, відзив на заяву сторони позивача ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Було встановлено, що заочним рішенням Міловського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року у справі №418/896/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором № 907/1148/11 від 22.08.2011 року в розмірі 243668,16 гривень(двісті сорок три тисячі шістсот шістдесят вісім ) гривень 16 копійок та судові витрати в розмірі 3655 ( три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять ) гривень.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України слід,що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Як вбачається з заяви про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Пєтухов А.Ю. вважають, що строк був пропущений з поважних причин, про існування заочного рішення відповідачу ОСОБА_2 стало відомо лише 25.05.2019 року.

Суд вважає доводи заявника щодо поважності пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв`язку з тим, що повістки які направлялися за місцем реєстрації відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які знаходилися у одному конверті повернулися з відміткою пошти про те, що за вказаною адресою не проживають. Неодноразово була публікація про виклик відповідачів на офіційному веб- сайті судової влади України 29 серпня 2018 року з запрошенням з`явитися на 12 вересня 2018 року до судового засідання, 12 вересня 2018 року на 01 жовтня 2018 року,01 жовтня 2018 року на 16 жовтня 2018 року,16 жовтня 2018 року на 31 жовтня 2018 року.(а.с.71,80,87,90,96)

Проте, що було ухвалено заочне рішення суду за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з них заборгованості за кредитним договором також була опублікована 31 жовтня 2018 року на веб-сайті судової влади України де було роз`яснено право сторін на оскарження рішення та поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.(а.с.109)

З наведеного слід вважати, що опублікуванням цих оголошень про виклик відповідачів до суду вважаються такими, що повідомлені про дату,час, та місце розгляду справи а також оголошення рішення суду.

Поважність причин неподання заяви про перегляд заочного рішення, у визначений ЦПК України строк, не підтвердилася. Доводи, що відповідач дізнався про рішення суду лише 25.05.2019 року спростовуються матеріалами справи. Інших поважних причин пропуску строку, встановленого цивільним процесуальним законом, відповідач не навів.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Слід вважати, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали заочне рішення Міловського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року - 31 жовтня 2018 року, тоді як до суду з заявою про перегляд заочного рішення відповідач звернувся 19.06.2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 284 ЦПК України, причини пропуску якого суд не вважає поважними, так як вони не підтверджені матеріалами справи, у задоволенні заяви про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення необхідно відмовити.

Згідно з ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає необхідним залишити заяву представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Пєтухова А.Ю. про перегляд заочного рішення без розгляду.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір», питання про повернення відповідачу судового збору, сплаченого ним за перегляд заочного рішення можливе лише після надходження від нього відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 126, 127, 284 ЦПК України.

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Міловського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представнику відповідача ОСОБА_1 відмовити.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Міловського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2018 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Роз`яснити відповідачу право звернення до суду з клопотанням про повернення судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Луганського апеляційного суду через Міловський районний суд Луганської області. Повний текст ухвали складено 31 січня 2020 року.

Суддя: С.І. Чехов