Постанова № 87343369, 04.02.2020, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/55/20 Провадження № 3/358/57/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Корбут В.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 15.11.1995 року Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР № 509216 від 04 січня 2020 року вбачається, що 04 січня 2020 року о 22 год. 00 хв. в м. Богуслав по вул. Мисайлівська ОСОБА_1 керував автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT B5» номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не визнав, та пояснив, що 28.12.2019 року його зупинили працівники поліції, попросили документи та запропонували пройти освідування на приладі «Драгер» на стан алкогольного сп`яніння, але він відмовився від проходження освідування, так як не вживав алкогольних напої та не перебував в стані алкогольного сп`яніння. З протоколом про адміністративне правопорушення не згідний, так як від складений 04.01.2020 року, а не 28.12.2019 року, коли його зупиняли працівники поліції та заперечував проти факту вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено адміністративний протокол, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 (далі-по тексту Правила) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно пункту 2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 1.9. Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи положення статті 280 КУпАП щодо з`ясування питання чи було вчинено ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суд виходить із диспозиції даної статті, яка передбачає три різні склади адміністративного правопорушення, а саме:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення дій, що відповідають конкретному (одному або декільком з наведених) складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Крім того, суд враховує вимоги Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), а саме: пункту другого Порядку, згідно якого огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно підпунктів 1, 6 розділу «IX Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно підпунктів 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водії перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Із роз`яснень абзацу 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, вбачається, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

Вимогами статті 252 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суд розцінює критично, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, що підтверджується відсутністю доказів про те, що він не вчиняв даного правопорушення.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 509218 від 04.01.2020 року; доданими до протоколу про адміністративне правопорушення письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04.01.2020 року, доданим до матеріалів справи CD диском.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, майновий стан, стан здоров`я, ступінь вини, яку він не визнає, відсутність пом`якшуючих обставин, та зважаючи на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до нього адміністративного стягнення в межах ст. 130 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з правопорушника слід стягнути 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 130, 276-280, 283-287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктом п`ятим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування даної постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статті 307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 15.11.1995 року Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, штраф у подвійному розмірі в сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, відповідно до статті 308 КУпАП.

Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 15.11.1995 року Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Головуючий: суддя В. М. Корбут