Рішення № 87343269, 24.01.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8023/19

2/357/224/20

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

24 січня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики від 27.03.2018 року, відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у сумі 600 000 грн. та зобов`язався повернути в строк до 20.08.2018 року. Однак, у визначений договором строк відповідач не виконав зобов`язання, суму боргу не сплатив. Позивач вважає, що у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України відповідач має сплатити три проценти річних та індекс інфляції за час прострочення виконання грошового зобов`язання. А тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 600 000,00 грн. основного боргу, а також 16 619,18 грн. - 3% річних та 58 716,00 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою від 20.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач до суду не з`явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, а тому згідно ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 3 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що 27 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого останній отримав грошові кошти у сумі 600 000 грн. строком до 20 серпня 2018 року, що підтверджується розпискою, написаною відповідачем власноручно. Станом на дату звернення до суду з позовом відповідач не повернув вказані кошти та відмовляється їх повертати.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На підставі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до правового висновку ВСУ, викладеному в постанові від 11.11.2015 року №6-1967цс15, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України №3-57гс10 від 20.12.2010 року діюче законодавство не виключає можливості звернення кредитора до суду з вимогою про стягнення з боржника суми на яку заборгованість за грошовими зобов`язаннями збільшилась в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості. Право вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів є способом захисту майнових прав та інтересів, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з врахуванням наведеного, позивач у повному обсязі довів свої позовні вимоги, а тому суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 суму основного боргу за договором позики в розмірі 600 000,00 грн.,3% річних у розмірі 16 619,18 грн. та 58 716,00 грн. - інфляційних втрат за порушення зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю ІІ групи.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 6 753 грн. 35 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись 526, 530, 599, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 2, 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258-259, 265, 268, 280-281, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 600 000 грн. 00 коп. основного боргу, 16 619 грн. 18 коп. - 3% річних та 58 716 грн. 00 коп. - інфляційних втрат, а всього 675 335 грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 6 753 грн. 35 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяБ. І. Кошель