Рішення № 87343194, 03.02.2020, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1245/19

Провадження № 2/353/99/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання - Гуцуляк Г.Я.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовною заявою, в якій просив визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом. Свої вимоги обґрунтувала тим, що за вказаною адресою проживали: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і їм на праві власності належало спадкове домоволодіння за цією ж адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 (прийняла спадшину після смерті ОСОБА_2 , але юридично не оформила своїх спадкових прав, а позивач відмовилася від спадкування її частки по заповіту). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на все належне їй на день смерті майно, яке вона ще за життя заповіла позивачу. Позивач прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , так як звернулася із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини в шестимісячний термін.

Позивач бажає оформити право власності на спадкове домоволодіння на своє ім`я, однак в нотаріальному порядку їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

У зв`язку з вищевказаним, позивач просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутності.

Представник відповідача - Тлумацької міської ради об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явився, до суду подав письмову заяву, у якій вказав, що заперечень проти задоволення позову не має, позов визнає у повному обсязі та просив справу розглядати без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав:

Судом встановлено, що згідно виписки з погосподарської книги № 1 за 1986-1990 року, Олешівської сільської ради по с. Остриня, виданої Тлумацькою міською радою об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області № 789 від 04.11.2019 року, станом на 01.07.1990 року за ОСОБА_3 , яка була головою двору, та ОСОБА_2 значилось господарство особовий рахунок № НОМЕР_1 в с. Остриня Тлумацького району Івано-Франківської області (а.с. 9). Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 12.11.2019 року житловий будинок, господарські будівлі та споруди за вказаною адресою побудовані у період з 1950 року по 1955 рік (а.с. 5-7).

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні питань щодо визнання права власності на житлові будинки у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності із іншими доказами.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках (по 1/2 частині кожному) належало майно господарського двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.09.1956 року (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 12). Ще за життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 (позивач), що підтверджується копією заповіту від 13.07.2016 року (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13). Ще за життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 (позивач), що підтверджується копією заповіту від 13.07.2016 року (а.с. 11).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

ОСОБА_3 прийняла спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала та була зареєстрована разом із ним на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Тлумацької міської ради об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області № 265 від 13.05.2019 року (а.с. 8).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 58859033 від 23.12.2019 року у спадковому реєстрі інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня (а.с. 43).

ОСОБА_1 (позивач) прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки у шестимісячний термін подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 33).

Дані обставини підтверджуються копією спадкової справи № 117/2019 від 15.05.2019 року, заведеної приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу Дузінкевич С.М. після смерті ОСОБА_3 (а.с. 32-47), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка бажає прийняти та прийняла спадщину.

Отже, на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, розташованими по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка в свою чергу успадкувала 1/2 частку вказаного домоволодіння після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Позивачу в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за заповітом на житловий будинок з господарськими буділями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , які залишились після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на спадкове домоволодіння, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданою приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу Дузінкевич С.М. за № 2021/02-31 від 23.12.2019 року (а.с. 15).

Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При такому вирішенні позову, враховуючи те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 384,20 грн.

На підставі ст.ст. 392, 1223, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 142, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительці АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , сплачений нею по квитанції № 60.49.1/36162176 від 27.12.2019 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 384 (Триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. Лущак