Ухвала суду № 87342925, 03.02.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8412/19

Провадження № 2/344/744/20

У Х В А Л А

03 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суду Івано-Франківської області в складі судді Шамотайло О.В., за участю секретаря Устинської Н.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглядаючи в підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому чиняться перешкоди у реалізації його права власності.

Представник відповідача ОСОБА_3 подав суду заяву про закриття провадження в частині, що стосується позовних вимог до ОСОБА_3 , оскільки наявне рішення суду в справі №0907/9281/2012, яким вже зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні належною їй на праві приватної власності часткою (7/8) домоволодіння АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 в жиле помешкання домоволодіння АДРЕСА_1 . В судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити вказане клопотання.

Представник позивача заперечувала щодо задоволення даного клопотання, вказавши, що обставини зазначені у позові виникли після виконання судового рішення, на яке посилається сторона відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

П.3 ч.1ст 255 ЦПК України визначено підстави закриття провадження у справі, зокрема, коли набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Отже, оскільки суд в порядку цивільного судочинства розглянув спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то наявні підстави для закриття провадження в справі в цій частині вимог щодо відповідача ОСОБА_3 . При цьому суд вказує, що судове рішення в справі №0907/9281/2012, яке набрало законної сили є обов`язковим до виконання.

У відповідності до змісту ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання, а за невиконання рішення суду передбачена кримінальна, відповідальність, зокрема за ст. 382 КК України.

Стаття 18 ЦПК України (Обов`язковість судових рішень) вказує, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 вказаної норми). Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч.2 ст. 18 ЦПК України).

Практика Європейського суду з прав людини вкуазує, що «…право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу – у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, – і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6»( «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява №18357/91, п. 40).

Відтак у випадку невиконання судового рішення в справі №0907/9281/2012 позивач, як сторона по справі, не позбавлений права звернутися до правоохоронних органів задля вжиття останніми відповідних заходів реагування.

Враховуючи зазначене та керуючись 255, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення в частині позовних вимог щодо ОСОБА_3 .

Ухвалу може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Шамотайло О.В.