Рішення № 87342802, 31.01.2020, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/728/19

Провадження № 2/938/62/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року, суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., в смт Верховина, Верховинського району, Івано-Франківської області, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Військової частини А2615 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача завданої державі майнової шкоди в розмірі 869,51 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 12.02.2016 був зарахований до списків особового складу та призначений на посаду курсанта. На час проходження служби ОСОБА_1 був забезпечений речовим майном на суму 1329,24 гривень. За порушення військової дисципліни солдат ОСОБА_1 21.06.2017 був достроково звільнений з військової служби за контрактом, однак строк використання (носіння) отриманого ним обмундирування не закінчився. При проведенні розрахунку при звільненні з військової служби за контрактом, з військовослужбовця було утримано кошти в рахунок погашення боргу за отримане речове майно в сумі 459, 73 грн. А тому, внаслідок відсутності достатньої кількості коштів для стягнення виникла заборгованість в сумі 869,51 грн. Заходи направлені на досудове врегулювання спору та добровільне відшкодування шкоди відповідачем не призвели до результатів, а тому позивач звернувся з позовом до суду, який просить задовольнити.

Ухвалою суду від 27.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Судом встановлено, що згідно з витягом з наказу командира військової частини пп В4264 (по стройовій частині) № 39 від 12.02.2016 (а.с.5), ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта.

На період проходження військової служби ОСОБА_1 , був забезпечений державою належним матеріальним забезпеченням, у тому числі речовим майном на суму 1329,24 грн, що підтверджується довідкою № 10 виданою начальником речової служби Військової частини пп В4264 (а.с.7).

Відповідно до наказу командира Військової частини пп В4264 (по стройовій частині) від 21 червня 2017 року №152 (а.с.6), ОСОБА_1 був звільнений з військової служби за контрактом через службову невідповідність. Даним наказом вирішено провести відрахування вартості обмундирування в сумі 1329,24 грн, обчислену пропорційно часу, що залишився до кінця строку носіння.

При проведенні розрахунку при звільненні з військової служби за контрактом, з військовослужбовця було утримано кошти в рахунок погашення боргу за отримане речове майно в сумі 459,73 грн. Внаслідок відсутності достатньої кількості коштів для стягнення виникла заборгованість в сумі 869,51 гривень (а.с.8).

З наведеного вбачається, що у ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду державі в особі Військової частини А2615 на суму 869,51 гривень.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, та військовослужбовці одержують грошове та речове забезпечення за рахунок держави.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» передбачено, що військове майно є державним майном, закріпленим за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна, зокрема, належить речове майно.

Як установлено в ході судового розгляду під час проходження служби відповідач у відповідності до вимог пункту 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», наказу Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» забезпечувався форменим одягом за рахунок державних коштів.

Відповідно до абз. 7 пункту 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 26 травня 2016 року за № 768/28898, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського, старшинського і рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримуються з урахуванням зносу та проводиться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило на час проходження служби.

Також Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243, визначено підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ним службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. За шкоду, заподіяну державі не під час виконання службових обов`язків, зазначені особи несуть матеріальну відповідальність у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Згідно з пунктами 2, 16 цього Положення, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода заподіяна розкраданням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршення або зниження його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або залишкової виплати. Розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України. Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.

Дані норми кореспондуються із нормами чинного в даний час Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», що визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Оскільки, відповідач був звільнений з військової служби і матеріалами справи підтверджене отримання ним речового майна, на момент виключення його зі списків особового складу Військової частини А2615 та усіх видів забезпечення за відповідачем рахується заборгованість за речове майно, строки носіння якого не закінчилися в розмірі 869,51 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на її стягнення з відповідача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджену суму судового збору, сплаченого за подання позову, в розмірі 1921 гривня.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А2615 майнову шкоду, що завдана державі в розмірі 869 гривень 51 копійка (вісімсот шістдесят дев`ять гривень 51 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А2615 сплачену суму судового збору в розмірі 1921 гривня 00 копійок (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Військова частина А2615, юридична адреса: 81052, Львівська область, Яворівський район, село Старині; ЄДРПОУ 26606616; розрахунковий рахунок 35214018082923, банк ДКСУ, код банку 820172,

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: с.Красник, Верховинський район, Івано-Франківська область; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя: Бучинський А.Б.