Рішення № 87341243, 31.01.2020, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/1338/19

Провадження № 2/663/14/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року м. Скадовськ Херсонської області

Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участі секретаря судового засідання Радіонової О. Ю.,

представника позивачки - адвоката Охлопкова О. І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Скадовського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину, виділ в натурі частки із спільного майна, визначення порядку користування спільною земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою, вимоги якої мотивувала тим, що з травня 2006 року вона проживала і вела спільне господарство з ОСОБА_4 однією сім`ю без реєстрації шлюбу в належному останньому житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Після десяти років проживання у фактичному шлюбі, вони офіційно зареєстрували шлюб. Зазначає, що зі своїм чоловіком проживала в належному йому житловому будинку і разом використовували його частину, яка складалася з спальні та кухні. В цю частину був окремий вхід з веранди. Також вони користувались надвірними будівлями, у тому числі, літньою кухнею, сараями.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі, у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1500 га для його обслуговування.

Ще за життя ОСОБА_4 зробив заповіт на користь своїх дітей. Після смерті батька його син ОСОБА_5 прийняв спадщину, а син ОСОБА_6 відмовився від спадщини на користь ОСОБА_1, онука ОСОБА_9 відмовилась від спадщини, оскільки у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася.

Позивачка вказує, що вона, як вдова, також являється спадкоємцем після смерті свого чоловіка, оскільки має право на обов`язкову частку у спадщині. У встановлений законом строк вона прийняла спадщину шляхом звернення до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, відповідач вважає, що їй після смерті чоловіка нічого не належить і вона не має права проживати в будинку, так як батько заповів житловий будинок своїм дітям. На наступний день після поховання чоловіка відповідач змінив замки на дверях до частини будинку, де вона проживала та в літній кухні, в зв`язку з чим позивачка змушена була жити в сараї, а потім, в лютому 2018 року відповідач від`єднав електропровід від сараю, де вона проживала, в зв`язку з чим вона була вимушена шукати житло для проживання.

Вказує, що не може оформити спадкові права після смерті чоловіка, оскільки відповідач чинить перепони в отриманні свідоцтва на право власності на будинок, так як правовстановлюючі документи на будинок і земельну ділянку знаходяться у нього, а він не надає їх нотаріусу.

З наведених підстав та посилаючись на положення статті 1241 Цивільного кодексу України, позивачка просила суд визнати за нею право власності на 1/6 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,1500 га для його обслуговування, виділити їй в натурі 1/6 частку із житлового будинку, припинити право спільної часткової власності на виділене майно, а також визначити порядок користування спільною земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток у праві власності.

Ухвалою суду від 21 травня 2019 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено підготовче засідання (а.с. 13-14).

Ухвалою суду від 06 серпня 2019 року призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі (а.с. 53-54).

22 жовтня 2019 року суду надано висновок експерта № 19/444 від 15 жовтня 2019 року (а.с. 74-134).

Ухвалою суду від 23 жовтня 2019 року відновлено провадження у справі (а.с. 135).

Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року по справі постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 147-148).

Представник позивачки - адвокат Охлопков О. І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Після проведення судової будівельно-технічної експертизи просив вирішити питання щодо виділу частки зі спірного житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до другого варіанту, визначеному висновком експерта, оскільки саме такий варіант поділу будинку найкращим чином відображає порядок користування його приміщеннями та надвірними будівлями подружжям ОСОБА_1, що склався до смерті спадкодавця.

Відповідач ОСОБА_1 висловив заперечення проти заявлених позивачкою вимог. Представник відповідача вважав заявлений позивачкою позов передчасним, на його думку вона не позбавлена можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку. При цьому, відповідач підтвердив наявність у нього оригіналів документів на спірне нерухоме майно, проте зазначив, що через відсутність коштів найближчим часом не має змоги займатися оформленням спадкових прав після смерті батька. В добровільному порядку відмовився надати вказані документи нотаріусу для реалізації ОСОБА_3 права на спадщину.

Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положеннями частин 1 та 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який являвся чоловіком позивачки та батьком відповідача, про що свідчать копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 2017 року, про шлюб серії НОМЕР_2 від 09 липня 2016 року та про народження серії НОМЕР_3 від 23 листопада 2009 року (а.с. 4, 34 зворотна сторона).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1500 га для його обслуговування, про що свідчать копії свідоцтва право особистої власності на житловий будинок 28 січня 1985 року, виданого на підставі Лазурненської селищної ради № 6/1 від 23 січня 1985 року та державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯК № 315489 від 09 липня 2012 року (а.с. 7-9).

Відповідно до частини 1 статті 1222 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у пункті 19 роз`яснив, що перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини. Той зі спадкоємців, який має право на обов`язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов`язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Відповідно до частини 3 статті 152 ЗК України, одним із шляхів захисту прав громадян на землю є визнання прав.

Із спадкової справи № 254/2017, вбачається, що за час життя ОСОБА_4 розпорядився належним йому майном: 10 серпня 2004 року залишив заповіт на ім`я: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким заповів все належне йому майно, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 . Так, після смерті ОСОБА_4 станом на 12 червня 2019 року до Скадовської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися син спадкодавця ОСОБА_1 та дружина спадкодавця ОСОБА_3 . Син спадкодавця ОСОБА_6 відмовився від спадщини на користь ОСОБА_1 (а.с. 32-48).

Позивачка ОСОБА_3 , як непрацездатна вдова, має право на обов`язкову частку після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

При визначенні розміру обов`язкової частки у спадщині, суд виходить із норми статті 1241 ЦК України, яка регламентує, що непрацездатна вдова, успадковує незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Отже частка позивачки у спадщині становить 1/6.

Як вбачається зі змісту листа від 03 червня 2019 року, державний нотаріус повідомив ОСОБА_3 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 через відсутність документів, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно, для вирішення зазначеного питання запропонував звернутися до суду (145).

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, врахувавши встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою вимог та при вирішенні даного спору вважає правильним обрати другий варіант наданий у висновку експерта для виділу в натурі частки із житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, оскільки як встановлено під час розгляду справи вказаний варіант найбільшим чином відображає фактичне користування позивачкою частини житлового будинку до виникнення права на спадщину, з чим також погодився відповідач.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача щодо передчасності заявленого позивачкою позову, оскільки із поведінки відповідача, яка полягає в ненаданні нотаріусу документів на спірне спадкове майно, вбачається, що останній чинить перешкоди позивачці як спадкоємиці, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, в реалізації нею спадкових прав.

Необґрунтованими також є доводи представника відповідача щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовної заяви вимоги якої не містять вказівку на визнання права на спірне нерухоме майно в порядку спадкування, оскільки позов заявлений на підставі положень статті 1241 ЦК України, яка передбачає право особи за визначених умов на обов`язкову частку у спадщині.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та на проведення експертизи.

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частинами 1, 3 та 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин 5 та 6 вказаної статті, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, які, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часу витраченого ним в судових засіданнях, суд визначає в сумі 3000 грн., а також витрати пов`язані з проведенням експертизи в сумі 6000 грн., розмір яких підтверджується квитанціями № 16/5 від 05 травня 2019 року, № 19/435 від 27 серпня 2019 року та описом робіт виконаних адвокатом (а.с. 153-155).

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності на 1/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,1500 га для обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності на виділене майно.

Виділити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , в натурі 1/6 частку із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , яка складається з: літ. «А» житловий будинок вартістю 76223 грн., у тому числі 1-5 житлова кімната площею 9,6 кв. метрів, вартістю 34 193 грн., 1-6 житлова кімната площею 11,8 кв. метрів, вартістю 42 030 грн., літ. «Б» сарай вартістю 6 794 грн., літ. «В» сарай вартістю 8 520 грн., літ. «Ж» сарай вартістю 1 807 грн., №1 1/6 частина водопроводу вартістю 517 грн., всього площею 21,4 кв. метрів, вартістю 93 861 грн.

Реально частка складає 1/6.

Для організації ізольованих частин та забезпечення будівельних норм при існуючій конструктивній схемі будинку, співвласникам необхідно виконати наступні будівельні роботи:

Для співвласника ОСОБА_3 :

-демонтувати віконний блок (1,2х1,4) в кімнаті «1-5»;

-розібрати частину стіни під вікном;

-встановити вхідний дверний блок (0,9х2,0);

-обштукатурити змуровані укоси і пофарбувати вапняним розчином;

-обштукатурити з свого боку ділянку стіни в кімнаті 1-6 та пофарбувати вапняним розчином;

-облаштувати ґанок.

Для співвласника ОСОБА_1 :

-демонтувати дверний блок між кімнатами 1-1 та 1-6;

-замурувати отвір;

-обштукатурити з свого боку змуровану ділянку стіни та пофарбувати вапняним розчином.

Водопровід № 1 виділяється співвласникам в ідеальних частках, що передбачає можливість організації індивідуальних систем від розподільчого трубопроводу зовнішніх мереж смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області.

Система електропостачання житлового будинку Літ. «А» залишається в загальному користуванні співвласників, до улаштування індивідуальних.

Для улаштування індивідуальних систем електропостачання і водопостачання співвласникам необхідно звернутися із заявами до енергопостачальної та водопостачальної організацій. Дані види робіт мають право виконувати виключно спеціалізовані підприємства.

Розподіл горищного простору провести відповідно розподілу приміщень.

Графічно порядок виділу частки із житлового будинку ОСОБА_3 відображено в Додатку № 5 до висновку експерта № 19/444 від 15 жовтня 2019 року (т. 1 а.с. 119).

Визначити порядок користування спільною земельною ділянкою площею 0,1500 га для обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , виділивши у володіння ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , земельну ділянку загальною площею S1 = 250,0 кв.м. Вхід на ділянку організувати з АДРЕСА_1 , через ділянку ОСОБА_1 , встановивши хвіртку по фасаду біля лівої межі (на схемі позначено червоним кольором).

Графічно порядок користування та виділ земельної ділянки зображено в Додатку № 6 до висновку експерта № 19/444 від 15 жовтня 2019 року (т. 1 а.с. 120).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , витрати понесені нею на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень) та пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 6000 грн. (шість тисяч гривень), всього на загальну суму 9000 грн. (дев`ять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір у розмірі 3073,60 грн. (три тисячі сімдесят три гривні 60 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Скадовський районний суд Херсонської області з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2020 року.

Суддя Пухальський С. В.