Рішення № 87340570, 27.01.2020, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

(заочне)

27 січня 2020 року

Смт Краснопілля

Справа № 578/1791/19

Провадження № 2/578/35/20

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Косар А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 /далі також-позивач/

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 /далі також- ФОП ОСОБА_3 , відповідач/

про захист прав споживача, розірвання договору та відшкодування збитків,

Історія справи

(I.) Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 27.11.2019 звернулася до суду з позовом, яким просила:

1.1. визнати Додаток № 1 до договору № 00011 укладений 23 серпня 2019 року між ОСОБА_1 і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в частині недопущення розірвання договору,недійсним.

1.2. розірвати договір (Індивідуальний номер замовлення СА 00011) укладений 23 серпня 2019 року між позивачем і ФОП

ОСОБА_3 стягнути з ФОП ОСОБА_3 сплачені кошти на виготовлення та придбання ПВХ конструкції (виробу) вхідних дверей в розмірі 9000 грн, і 378 грн в рахунок відшкодування неустойки.

2. Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

2.1. 23.08.2019 позивач уклала з відповідачем договір про надання послугСА № 00011, згідно якого передала відповідачу грошові кошти авансового внеску на ПВХ конструкції (виробу) дверей вхідних в сумі 4000 грн та 09.09.2019 передала відповідачу грошові кошти в рахунок оплати за металеві вхідні двері з ПВХ згідно накладної за договором СА № 00011 в сумі 5000 грн.

2.2. 23.08.2019 оформлено Додаток № 1 до договору про надання послуг№ 00011 на ПВХ конструкції (виробу) дверей вхідних, вартістю 9000 грн.

2.3. В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим за договором станом на 27.11.2019 вхідні двері не були виготовлені та доставлені, а виконавець не відповідає на дзвінки і ніякої інформації про виконання договору замовнику не надав.

2.4. Вважає, що договір містить несправедливі умови щодо споживача фінансових послуг, оскільки містить умови, згідно яких розірвання договору є неможливим, чим порушується принцип рівності сторін договору.

2.5. Позивачу, як споживачу послуг неправомірними діями відповідача була завдана шкода, у зв`язку з порушенням строків виконання договору, який сплив 24.09.2019, та підлягає відшкодуванню згідно умов даного договору у формі неустойки за 42 дні прострочення в сумі 378 грн.

2.6. Дана угода відповідачем не оспорювалась та у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України /далі також - ЦК/, недійсною не визнавалася. У досудовому порядку спір не вирішено.

(II.) Стислий виклад позицій позивача та відповідача

3. Позивач ОСОБА_1 ; процесуальна позиція - позов підтримує.

/ас 28/

4. Відповідач не з`явився в судове засідання, повідомлений належним чином в порядку, передбаченому частиною шостою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України /далі також - ЦПК/, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, заяв про розгляд справи за його відсутності та клопотань про відкладення розгляду справи не надійшло.

/ас 25-27/

(ІІІ.) Заяви, клопотання позивача, відповідача:

5. 27.12.2019 позивач подала письмові пояснення по справі.

/ас 20/

6. 27.01.2020 позивач подала Заяву про розгляд справи за її відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

/ас 28/

(ІV.) Процесуальні дії у справі

7. 18.12.2019 суддя Краснопільського районного суду Сумської області /далі також - суддя, суд/ постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

/ас 18/

8. 28.12.2019 суддя постановила ухвалу про відкриття провадження у справі.

/ас 21/

9. 27.01.2020 суд постановив ухвалу про розгляд справи у відсутність сторін та заочний розгляд справи.

/ас 29/

(V.) Фактичні обставини, встановлені судом

10. По справі встановлено таке:

11. 23.08.2019 ОСОБА_1 з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 уклала Договір про надання послуг(Індивідуальний номер замовлення СА 00011) з додатком № 1 на виготовлення та придбання ПВХ конструкції (виробу) вхідних дверей, вартістю 9000 грн.

/ас 5-6/

12. Згідно платіжного доручення № 1107 від 23.08.2019 ОСОБА_1 здійснила авансовий платіж 4000 грн на рахунок ФОП ОСОБА_3 , код 581120.

/ас 12/

13. Згідно товарного чеку від 09.09.2019 ОСОБА_1 здійснила платіж за металеві вхідні двері з ПВХ згідно накладної по договору СА00011 5000 грн ФОП ОСОБА_3

/ас 11/

14. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 26.11.2019 зареєстровано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , код КВЕД 46.19, 96.09, 47.19, місце проживання: АДРЕСА_1 .

/ас 9-10/

15. Згідно умов Договору (індивідуальний номер замовлення СА 00011) до п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.2, 3.9, 3.12, 4.3, 4.4 визначено, що виконавець зобов`язується організувати роботи по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій за максимальними розцінками виконавця. Вартість виробів складається із завдатку та боргу «до передачі у власність». Виконавець зобов`язується передати у власність замовника виготовлені вироби у продовж 21-го робочого дня. Зобов`язання виконавця за цим договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання замовником акту прийому- передачі виробів. Договір діє з дня підписання до повног7о виконання сторонами всіх зобов`язань. У разі невиконання п 3.2 виконавець зобов`язаний виплатити неустойку в розмірі 0,1 % від вартості цього Договору за кожен робочий день прострочення. Оплата штрафу і неустойки не звільняє сторони від зобов`язань за цим договором.

/ас 5/

16. Згідно умов Додатку № 1 до договору № 00011 від 23.08.2019, замовник під час укладання договору повідомлений, що ПВХ конструкції виготовляються з використанням скла, розкроєного під визначений покупцем індивідуальний розмір не підлягають поверненню, враховуючи викладене, розірвання договору не допускається.

/ас 6/

17. Відповідач на час розгляду справи зобов`язання не виконав, сплачені грошові кошти з а в рахунок авансового внеску, не повернув. Доказів, які б підтверджували відсутність у нього зобов`язань за вказаним договором, суду не надав.

(VІ.) Національне законодавство

18. Цивільний кодекс України /далі також - ЦК/ № 980-ІV від 16.01.2003 ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин)

18.1. Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства.

18.2. Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

18.3. Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов`язання

1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

18.4. Стаття 615. Одностороння відмова від зобов`язання

1. У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

2. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

18.5. Стаття 626. Поняття та види договору

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

18.6. Стаття 627. Свобода договору

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

18.7. Стаття 651. Підстави для зміни або розірвання договору

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

18.8. Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

19. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, та механізм їх захисту та основи реалізації політики у сфері захисту прав споживачів.

20. Згідно п.22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (п. 3 частини першої статті 1 вказаного Закону).

21. За змістом п.17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

22. Згідно положень частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

23. Разом з тим, стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, тобто містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

24. Згідно із частиною першою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону: умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

25. Отже, для кваліфікації умов договору як несправедливих, необхідна наявність одночасно таких ознак: 1) умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК ); 2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; 3) умови договору завдають шкоди споживачеві.

26. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємооблік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пп. 2, 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (п. 4 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

27. Згідно частини другої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; 2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг; 4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті; 5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди; 6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

28. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

29. Згідно із статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

30. Згідно ч.ч. 1,2 статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

31. Згідно статті 230 ЦК під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України).

32. Цивільний процесуальний кодекс України /далі також - ЦПК/ № 2147-VІІІ від 03.10.2017 ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин)

32.1. Стаття 89. Оцінка доказів

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

(VІІ.) Висновки суду

33. У даному випадку правовідносини сторін випливають з договірних відносин надання послуг.

34. Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести:

по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину;

по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином;

по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

35. Як встановлено судом, за умовами вище вказаного договору, ОСОБА_1 було введено в оману, шляхом надання у нечіткий, незрозумілий та двозначний спосіб інформації, отже, стороною позивача доведено наявність правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

36. На виконання оспорюваних умов договору ОСОБА_1 23.08.2019 сплатила авансовий внесок в сумі 4000 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2 з метою придбання металевих вхідних дверей та 09.09.2019 сплатила решту коштів в сумі 5000 грн згідно накладної по договору СА 00011.

37. Враховуючи викладене, з урахуванням визнання недійсним судом вказаного Додатку № 1 до договору № 00011, укладеного позивачем із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , суд вважає, що необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 9000 грн, сплачених на виготовлення та придбання ПВХ конструкції (виробу) вхідних дверей відповідно до умов даного договору, та 378 грн неустойки.

38. Згідно положень статті 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

39. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

(VІІІ) Розподіл судових витрат між сторонами

40. Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами, судом встановлено наступне.

41. Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому статтею 141 ЦПК відповідно до Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України 840 грн 80 коп. судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З цих підстав, керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 274, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

Ухвалив:

1. Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору та відшкодування збитків, задовольнити.

2. Визнати Додаток № 1 до договору № 00011 укладений 23 серпня 2019 року між ОСОБА_1 і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 недійсним.

3. Договір (Індивідуальний номер замовлення СА 00011) укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_2 ), і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_3 )про надання послуг від 23 серпня 2019 року, розірвати.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , сплачені кошти в розмірі 9000 грн та 378 грн неустойки, а всього 9378 / дев`ять тисяч триста сімдесят вісім/ гривень.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 840/вісімсот сорок/ гривень 80 коп., які зараховуються до Державного бюджету України ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код одержувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок одержувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 0106014, у графі «призначення платежу» вказати «*;101; 3608902895;Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Краснопільський районний суд Сумської області ».

6. Заочне рішення може бути переглянуто Краснопільським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

10. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК.

11. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

12. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

13. Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання фізичної особи:

АДРЕСА_4 . Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місце знаходження фізичної особи: адреса: АДРЕСА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.І. Косар