Ухвала суду № 87339489, 03.02.2020, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/2993/19

Провадження № 1-кп/477/106/20

У Х В А Л А

03 лютого 2020 року м. Миколаїв

Колегія суддів Жовтневого районного суду Миколаївської області у складі, головуючої - судді Семенової Л.М. та суддів Козаченка Р.В. і Саукової А.А.,

при секретарі судових засідань - Сірюк С.В.,

у підготовчому, відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12019150230001129 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Трач Ю.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Ісмаілова Ш.А.о.,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Жовтневого районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

03.02.2020 року прокурором заявлене клопотання про продовження міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилається на існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідка ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3 , та вчинення інших злочинів. На доведеність вказаних ризиків, прокурор посилається на те, що обвинувачений є раніше судимим, в тому числі за корисливі злочини, і знову вчинив корисливий, особливо тяжкий злочин. Також обвинувачений знає місце проживання потерпілого та свідка, а тому може впливати на них з метою зміни свідчень останніми. Вказує, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти заявленим ризикам.

Обвинувачений та його захисник проти даного клопотання заперечували, пославшись на можливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор заявляє про наявність ризиків, що передбачені п.п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема ризики переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідка та потерпілого, та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років.

Як було встановлено, обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі і обізнаний про негативні наслідки у разі ухвалення обвинувального вироку. Окрім того, нині обвинувачується та раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, серед них і корисливий із застосуванням насильства. Маючи не погашену та не зняту судимість, знову обвинувачується у скоєнні корисливого, особливо тяжкого злочину із застосуванням насилля. До затримання офіційного місця роботи, чи інших законних джерел доходу не мав.

За таких обставин колегія вважає, що ризики ухилення від суду та скоєння нового злочину не зменшилися та продовжують існувати.

Щодо інших заявлених ризиків, то прокурором доказів щодо можливого приховування чи спотворення речей, яких саме не зазначено та доказів щодо можливого незаконного впливу на свідків та потерпілого, також не надано.

Щодо вчинення цього злочину, то обґрунтованість підозри була предметом дослідження під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого під час досудового розслідування.

Як скеровує практика ЄСПЛ тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії», справа «Харченко проти України»).

Тобто має бути дотримана співмірність публічних та приватних інтересів.

Приймаючи до уваги доведеність наведених прокурором ризиків, передбачених п.1 та п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то дійсно тяжкість обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_1 та міри покарання, передбаченої за даним обвинуваченням у разі визнання судом обвинуваченого винним, можливого скоєння нових злочинів обвинуваченим, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за тяжкі корисливі злочини, серед яких із застосуванням насильства, то колегія приходить до висновку, що навіть тривале тримання під вартою у даному випадку є виправданим.

Колегія критично сприймає твердження захисника та обвинуваченого про наявність можливості запобігти заявленим ризикам шляхом застосування міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту, адже доказів наявності у власності ОСОБА_1 житла, іншого постійного місця проживання, а також законних джерел доходів, суду не надано.

Стосовно застосування застави, то відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави в кримінальному провадженні щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства чи погрозою його застосування. З урахуванням наведеного та пред`явленого обвинувачення у скоєнні злочину із застосуванням насилля, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави під час обрання вище вказаного запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 331 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місці, тобто до 02 квітня 2020 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Ісмаілова Ш.А.о. про обрання міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена на протязі семи днів з дня її постановлення до Миколаївського апеляційного суду.

Головуюча суддя Л.М. Семенова

Судді А.А. Саукова

Р.В. Козаченко