Рішення № 87339478, 27.01.2020, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/2120/19

2/195/97/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

27.01.2020 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Скрипченко Д.М., при секретарі - Левкович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.08.2014 року загальною сумою 151300,64 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит сумою 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами Банку", викладених на сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого станом на 28.11.2019 року має заборгованість в сумі 151300,64 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту складає 9059,37 гривень; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в сумі 1264,96 гривень; нарахована пеня в сумі 140976,31 гривня, з якої просить стягнути лише 121408,58 гривень.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача, що діє на підставі довіреності №367-К-Н-О від 31.01.2019 року, у своєму клопотанні просив розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, не заперечує проти ухвалення у разі необхідності заочного рішення по справі.

Відповідач у свої заяві просить розглянути справу за його відсутності у судовому засіданні, про що не заперечує проти позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Доведено, що відповідачем 28.08.2014 року підписано заяву, при підписанні якої він погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Крім вказаного, відповідач погодився, що ця заява, разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, не містять підпису відповідача.

Заява, підписана відповідачем, не містить умов кредитування, відомостей про встановлення кредитного ліміту, відомостей про те, яку банківську послугу отримав відповідач, яка картка останньому видана, розміру відсоткової ставки та штрафних санкцій.

Позивач посилається на те, що внаслідок невиконання зобов`язання за кредитним договором за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 151300,64 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту складає 9059,37 гривень; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в сумі 1264,96 гривень; нарахована пеня в сумі 140976,31 гривня, з якої просить стягнути лише 121408,58 гривень.

Відповідач у своїй заяві визнав факт користування коштами банку за допомогою каркти, отже не заперечував факт отримання грошових коштів на відкритий на його ім`я картковий рахунок, а також не заперечував факт користування ним грошовими коштами.

Положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підтвердження доводів позовної заяви позивач надав підписану сторонами анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 28.08.2014 року, розрахунок заборгованості за кредитом станом на 30.09.2019 року, в якому, в тому числі, відображені суми коштів, внесені клієнтом, на погашення заборгованості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

На підтвердження видачі коштів, картки та виписки по рахунку підтверджують отримання відповідачем грошових коштів, внесення останнім на картку коштів в погашення заборгованості, а також відсутність заперечень з боку відповідача щодо користування кредитними коштами, не спростована останнім заборгованість по кредиту, є достатніми правовими підставами для стягнення в примусовому порядку суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 9059,37 гривень та заборгованості за відсотками на прострочений кредит в сумі 140976,31 гривня.

Натомість суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача суми нарахованої пені, оскільки позивачем не доведено, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність позичальника у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

До позовної заяви позивачем додано витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки, який передбачає чотири види Тарифів в залежності від типу кредитної картки: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold».

Кожний вид пільгової картки передбачає пільговий період, базову процентну ставку на місяць, обов`язковий щомісячний платіж, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів.

Наведені Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Тарифів обслуговування позичальником не підписані.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування розумів відповідач, був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

У постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливість використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату неустойки у виді пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" є обґрунтованими за кредитним договором № б/н 28.08.2014 року в частині заборгованості за кредитом у розмірі 9059,37 гривень, та заборгованості за відсотками на прострочений кредит в сумі 1264,96 гривень з урахуванням того, що відповідач не заперечує проти позову.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею є недоведеним фактом досягнення сторонами домовленості про сплату відповідачем у будь-якому розмірі неустойки.

За таких обставин, суд вважає необхідним ухвалити рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк".

Відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 6 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що суд стягнув 7,84% від заявлених позивачем вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 164,79 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 19, 81, 263, 264 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 526, 530 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570), зареєстрованого по вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором б/н від 28.08.2014 року в сумі 10324 (десять тисяч триста двадцять чотири) гривні 33 копійки, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 9059 (дев`ять тисяч п`ятдесят дев`ять) гривень 37 копійок та заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит в сумі 1264 (одна тисяча двісті шістдесят чотири) гривні 96 копійок, а також окремо судовий звір в сумі 164 (сто шістдесят чотири) гривні 79 копійок, а всього в сумі 10489 (десять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 12 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділ у XIII Перехідні положення ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 04.02.2020 року.

Головуючий суддя: Д. М. Скрипченко