Рішення № 87337402, 15.01.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9655/19

2/212/1052/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Козлова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін, розглянув в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодження здоров`я на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ПАТ «КЗРК») - 104 325,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що тривалий час, понад 19 років працював на підприємстві відповідача. У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, підпадаючи під дію шкідливих виробничих факторів в параметрах, що перевищували гранично допустимі, з вини відповідача, отримав хронічні професійні захворювання. За медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український НДІ промислової медицини» було встановлено професійні захворювання:

- Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В, легенева недостатність першого-другого ступеня;

- Вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичний ангідистонічний синдром, ускладнений гіпертоничною хворобою другої стадії, ступень 2, гіпертензивне серце, СН 0ст, ризик-2, у поєднанні з полірадикулярним синдромом, помірним статико-динамічним порушенням хребта, стійким больовим синдромом, двобічним плечолопатковим періартрозом ( ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів ( ПФ першого-другого ступеня), деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей;

- Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня ( з легким зниженням слуху).

Згідно довідки МСЕК від 17.10.2019 року ОСОБА_1 встановлено 40% втрати професійної працездатності первинно з подальшим переоглядом у вересні 2020 року.

Вважає, що саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, позивач втратив своє здоров`я. ОСОБА_1 у своєму позові зазначив, що у зв`язку з професійним захворюванням він змушений відмовитись від цього у зв`язку з тим, що відчуває постійний стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праву ногу, біль у великих суглобах кінцівок, переважно колінних, судоми в кінцівках, заніміння кінцівок, підвищену чутливість їх до холоду, коливання АТ, головний біль, запаморочення, зниження пам`яті. Настання негативних змін у житті Позивача, окрім неможливості відновлення його стану здоров`я, який він мав до виникнення професійного захворювання, обумовлене істотним погіршенням психологічного аспекту життя Позивача. Через хворобу Позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві, це доводиться робити його дружині, що викликає неприхований осуд з боку оточуючих. Крім того, ОСОБА_1 не може повноцінно приділяти увагу донці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом дитинства по слуху та їй встановлена третя група інвалідності з переоглядом 01.09.2020 року. Життя Позивача змінилося назавжди та перспектива в майбутньому переносити ще сильніший біль, постійно лікуватись спричиняє йому моральні страждання. З метою уникнення подальшого прогресування хвороби, попередження розвитку більш тяжких захворювань, які дуже часто виникають при загостренні професійних захворювань, та для того, щоб покращити свій емоційний стан, Позивачу потрібно активно підтримувати своє здоров`я.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу ПАТ «КЗРК» було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ПАТ «КЗРК» скористався правом подання відзиву, відповідно до ст.178 ЦПК України.

Представник відповідача ПАТ «КЗРК» надав відзив на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість вимог, не надання позивачем доказів, завдання підприємством моральної шкоди. При прийомі на роботу позивач був проінформований про шкідливі умови праці.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріли справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працював на підприємстві Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат з 07 квітня 1998 року по 01 серпня 2001 року - підземним прохідником шахти ім.Леніна та з 11 листопада 2003 року по 04 квітня 2019 року підземним прохідником ШБУ шахти «Гвардійська» ПАТ з повним робочим днем в підземних умовах та був звільнений за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, про що свідчать записи в трудовій книжці позивача.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український Науково-дослідний інститут промислової медицини» від 16 травня 2019 року № 833, ОСОБА_1 встановлено професійні захворювання:

- Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В, легенева недостатність першого-другого ступеня;

- Вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії загальної вібрації з церебральним периферичним ангіодистонічним синдром, ускладненим гіпертоничною хворобою другої стадії, ступень 2, гіпертензивне серце, СН 0ст, ризик-2, у поєднанні з полірадикулярним синдромом, (L5,S1,C6,C7), помірним статико-динамічним порушеннями хребта, стійким больовим синдромом, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів ПФ першого-другого ступеня), деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей;

- Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху)

Захворювання професійні.

19 липня 2019 року на підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком» уповноваженою комісією складений Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (надалі – Акт).

Згідно пункту 13 Акту – згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 квітня 2014 року №248, умови праці підземного прохідника шахтобудівельного управління ПАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_1 відносяться:

-За концентрацією аерозолю переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони – до 3 класу 1 ступеню (шкідливі).

-За рівнем вібрацїї загальної – до 3 класу 1 ступеню (шкідливі).

-За показниками шуму – до 3 класу 3 ступеню (шкідливі).

Згідно з п.17 Акту за період роботи підземним прохідником шахтобудівельного управління ПАТ «Кривбасзалізрудком» з 17.11.2003 року по 04.04.2019 року, ОСОБА_1 виконував комплекс робіт з проходки гірничих виробок, а саме: буріння шпурів та скважин ручними перфораторами, роботи з зарядженням та підривання шпурів, кріплення всіх виробок, зрошення гірничої маси після вибухових робіт, зачищення вироблк від просипів гірничої маси, розбирання та ремонтування тимчасового кріплення, навантаження та транспортування гірничої маси навантужувально – лоставочними машинами, керування механізованими прохідницькими комплексами в гірничих виробах, які проходяться.

Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвішених параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії, загальної вібрації та шуму.

Відповідно до п.18 Акту причиною виникнення професійного захворювання встановлено:

1.Пил переважно фіброгенної дії - концентрація пилу з вмістом вільного діомексиду кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони – 3,8 мг/м3 при гранично допустимій 2,0 мг/м3 згідно ГОСТу 12.1.005 – 88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

2.Вібрація загальна – еквівалентний рівень віброшвидкості -104 дБ при гранично допустимому 101 дБ згідно ДСН 3.3.6.039-99;

3.Шум- еквівалентний рівень шуму -100 дБА при гранично–допустимому 80 дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99

Згідно Довідки МСЕК серія 12 ААА №054957 від 17 жовтня 2019 року ОСОБА_1 первинно з 17 жовтня 2019 року встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 40% (з яких: 20% -вібраційна хвороба; 15% - ХОЗЛ; 5% - тугоухість) з переоглядом 01.09.2020 року. Рекомендовано забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення, санаторно-курортне лікування.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року №20 рп-08 по справі №1-32/2008 встановлено, що громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.1167 ЦКУ та ст.237-1 КЗпП України за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст.1167 ЦКУ - моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п.3 ч.1 ст.268 ЦКУ відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я, випливають з порушення немайнових прав, а тому не мають строку позовної давності.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII державна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року "Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року з питання відшкодування моральної шкоди безпосередньо работодавцем, у абзаці 9-му пункту 5-го встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», власник зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Суд прийшов до висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статтею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів безпеки праці, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп/2004 передбачено: «4.1. Відповідно до статей 23, 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання..».

Визначене спростовує твердження відповідача про відсутність доведеності позивачем наявності моральних страждань.

Отже, наявність фізичних страждань і викликає моральні страждання, адже фізичний біль супроводжується душевним болем це є аксіоматична парадигма людського життя і навряд чи потребує якогось казуістичного опосередкованого доведення на якому наполягав представник відповідача. Більш того, доводи представника відповідача спростовуються матеріалами справи та поясненнями позивача у судовому засіданні, що переконливо доводять стан його залежності від його хвороби. Позивач сприймає світ та оточення крізь призму больового синдрому, та глухуватості, що породжує відчуття неповноцінності, яке тільки посилюється, перетворюючись на справжню муку, через чітке розуміння відсутності перспективи одужання у майбутньому.

Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що Позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Надання підприємствами засобів захисту від шкідливих чинників, які не усунули вплив негативних факторів, інформованості позивача при прийомі на роботу про умови праці не впливають на право позивача відшкодування завданої моральної шкоди за умови підтвердження завдання такої шкоди. Доводи представника відповідача, щодо відсутності факту встановлення наявності доказу вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки судом встановлені обставини наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв`язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення, наведені в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, й приймає до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, який становить 20%, час протягом якого позивач працював у відповідача на посаді пов`язаної з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, а також встановлення вини підприємства у виникненні професійних захворювань у позивача. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у розмірі, що відповідатиме 40 прожитковим мінімумам для працездатних осіб , встановлених на 01 січня 2019 року - 1921 грн. відповідно ЗУ «Про Державний бюджет на 2019 рік» із розрахунку : 1921 х 40 = 76 840 грн. На думку суду зазначена сума відповідатиме розміру заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст. 13 Закону України "Про охорону праці", ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодження здоров`я на виробництві – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 за спричинену моральну шкоду у зв`язку із ушкодженням здоров`я на виробництві, грошові кошти в сумі 76 840,00 (сімдесят шість тисяч вісімдесят сорок), гривень, без відрахування з цієї суми податку на доходи фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», адреса: 50029, м.Кривий Ріг, вул.Симбірцева, 1а, ЄДРПОУ - 26410155.

Суддя: Ю. В. Козлов