Ухвала суду № 87337094, 21.01.2020, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/589/17

н/п 6/174/2/2020

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2020 року м.Вільногірськ Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Борцової А.А.,

з участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вільногірськ цивільну справу за поданням начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_1 , про оголошення розшуку боржника – ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Начальник Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_1 , звернувся до суду з поданням, вказуючи, що у відділі на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП № 56507934 з примусового виконання виконавчого листа № 174/589/17 від 02.03.2018 року виданого Вільногірським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 81558,78 грн., яке відкрито 31.05.2018 року, копія постанови про відкриття провадження отримана боржником ОСОБА_2 .. В результаті здійснених державним виконавцем виконавчих дій у боржника виявлено у власності 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , однак у ній зареєстрована неповнолітня дитина. На виклик державного виконавця від 19.09.2019 року, боржник до відділу 26.09.2019 року не з`явилась, будь-яких пояснень до відділу надано не було. Крім того, було встановлено, що боржник здійснювала перетин території України та має в наявності закордонний паспорт, що свідчить про можливість поїздки за кордон до інших країн. Боржник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстрації не знімалась, державним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, але встановлено, що боржник за зазначеною адресою не проживає, місцезнаходження боржника не відомо. Таким чином, у державного виконавця відсутні відомості про місце проживання, перебування боржника. Був організований розшук боржника та його майна, шляхом подання запитів до відповідних органів, установ та проведено перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, перевірено майновий стан боржника за місцем проживання (перебування). Крім того, боржник належним чином була попереджена про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду, взагалі станом на 08.01.2020 року нею не було сплачено жодної суми для часткового виконання рішення суду. Станом на теперішній час місцезнаходження, проживання боржника не відомо, а тому державний виконавець позбавлений можливості застосувати заходи примусового виконання передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження», просить винести ухвалу про розшук боржника - ОСОБА_2 .

Начальник Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_1 , надав заяву про розгляд подання без його участі, просить його задовольнити.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося оскільки розгляд справи судом здійснюється за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними доказами ( документами) , що підтверджують підстави та наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника.

В судовому засіданні оглянуто копію матеріалів виконавчого провадження № 56507934 та встановлено, що на виконанні у Вільногірському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження № 56507934 з примусового виконання виконавчого листа № 174/589/17 від 30.01.2018 року, виданого Вільногірським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості по договору № б/н від 16.04.2013 року у розмірі 79958,78 грн. та судових витрат у виді сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Виконавче провадження відкрито 31.05.2018 року (а.с. 123), постанова про відкриття вручена боржнику ОСОБА_2 ..

За час перебування вказаного виконавчого листа на виконанні, державним виконавцем 07.06.2018 року отримано відповіді з Пенсійного фонду України про відсутність укладених з ОСОБА_2 трудових та цивільно-правих договорів, та що пенсію остання не отримує (а.с. 126-127), 29.08.2018 року встановлено, що боржник є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 (а.с 128-130).

Згідно довідки від 22.02.2019 року встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 132). 14.03.2019 року здійснено виклик боржника до відділу на 19.03.2019р. (а.с. 133-134) та 26.03.2019 року отримано пояснення від самої ОСОБА_2 (а.с.135), після чого 19.09.2019р. здійснено виклик боржника на 26.09.2019 року та того ж дня здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, де зі слів сусідів встановлено, що боржник ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає, місце її фактичного проживання сусідам не відомо (а.с. 138). Також встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та 28.09.2018 р. перетинала державний кордон України (а.с. 139).

Стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставин на які сторони посилаються у справі. Суд не повинен брати участі у зборі доказів по справі .

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець не надав належних та допустимих доказів того, що ним вчинено усі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які спрямовані на встановлення місця знаходження ОСОБА_2 та погашення нею заборгованості.

Зокрема, відсутні відомості на підтвердження того, що державним виконавцем вживались заходи щодо перевірки її майнового стану (майновий стан частково перевірявся ще в 2018 році), відсутні дані про організацію розшуку іншого майна боржника та про звернення стягнення на це майно, а також відомості про те, що державним виконавцем вживалися заходи щодо встановлення фактичного місця перебування боржника ОСОБА_2 на даний час, тобто після останнього відвідування боржницею державного виконавця - 26.03.2019 р., зокрема щодо можливості виїзду останньої та знаходження за межами України.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що подання подано державним виконавцем до суду передчасно, тому у оголошенні розшуку боржника ОСОБА_2 слід відмовити.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 1,18,19,36 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст. 13,81, 258-261, 438 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_1 , про оголошення розшуку боржника – ОСОБА_2 - відмовити.

На ухвалу протягом 15 днів з дня її проголошення бути подано апеляційну скаргу в Дніпровський апеляційний суд через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий-суддя: А.А. Борцова