Ухвала суду № 87336436, 31.01.2020, Горохівський районний суд Волинської області

Пр. № 2/155/73/20

Справа 155/1441/19

УХВАЛА

про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту

та застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання

31 січня 2020 року Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.

за участі секретаря судового засідання Ревуцької М.В.

прокурора Ковбасовської О.О.,

захисника Богоноса І.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

законного представника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_3 ,

потерпілих: ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

представника служби у справах дітей Повзун О.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 та ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.4 ст.296 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Горохівського районного суду Волинської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

31 січня 2020 року в підготовчому судовому засіданні прокурор Ковбасовська О.О. подала письмове клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Клопотання мотивує тим, ОСОБА_2 не одружений, не має стійких соціальних зв`язків, не працює, не займається ніякою суспільно корисною діяльністю, посередньо характеризується за місцем проживання. Під час досудового розслідування допускав неявки за викликом слідчого, а також безпричинно двічі не з`явився за викликом до суду на підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні, у звязку з чим до нього застосовано примусовий привід.

Також, вироком Горохівського районного суду від 15.11.2019 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.

Тобто, інкримінований йому злочин вчинив, будучи обвинуваченим у вчиненні іншого тяжкого злочину проти власності, що свідчить про його схильність до вчинення правопорушень проти власності. Обвинувачений цілеспрямовано продовжує займатися злочинною діяльністю, результати якої використовує за джерело прибутку, оскільки ніде не працює.

Враховуючи вищенаведене, щодо обвинуваченого ОСОБА_2 існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що він може продовжувати злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання вищезазначеним ризикам, прокурор просить застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 днів та заборонити йому залишати житло за адресою АДРЕСА_1 у період з 18 години по 07 годину наступного дня та покласти на обвинуваченого такі обов`язки: 1) прибувати за кожним викликом до суду;

2) не відлучатися із м. Горохів Горохівського району Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Ковбасовська О.О. підтримала заявлене клопотання із підстав, зазначених у ньому та просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні заперечував щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки він офіційно працює у м.Львів, а тому, він не матиме змоги виконувати обов`язки про які зазначає прокурор у клопотанні та буде змушений відлучатися з м.Горохів. Тому просив обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, які покладались на думку суду щодо вирішення клопотання, вивчивши матеріали провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід частково задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд враховує вимоги п.п. 2, 3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1,2 ст.181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишатижитло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покаранняу виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. При цьому злочин вчинений групою осіб.

Однак, прокурором не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки в підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 працює в м.Львів, а тому від органів досудового розслідування або суду не переховувався. Тому є обґрунтовані підстави вважати про доцільність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, а саме особистого зобов`язання, проти чого ОСОБА_2 не заперечував.

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання та роботу, посередньо характеризується, не з`явився до суду з поважних причин, однак, обгрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому суд вважає, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 179, 193, 194, 196 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Горохівського відділу Володими-Волинської місцевої прокуратури Ковбасовської О.О. про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відмовити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строком на 60 (шістдесят) днів.

Покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

1) прибувати за кожним викликом до суду;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених ухвалою суду обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Термін дії ухвали по 30.03.2020 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М.Адамчук