Рішення № 87335985, 20.01.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.01.2020 Справа № 905/1661/18

Позивач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, м.Київ

до відповідача: Виконавчого комітету Краматорської міської ради, м. Краматорськ

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство “Український державний центр радіочастот”, м.Київ (ідентифікаційний код 01181765)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України , м.Київ

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету; визнання недійсним свідоцтва про право власності; визнання права державної власності

колегія у складі: судді Матюхін В.І. – головуючий,

Бокова Ю.В.,

Ніколаєва Л.В.

Секретар судового засідання Гайдар М.А.

Представники:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

3-ї особи-1: не з`явився;

3-ї особи-2: не з`явився.

До господарського суду Донецької області звернулась Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації з позовом до Виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання:

- незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради № 222 від 21.04.2010р. в частині оформлення права державної власності на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю, яке розташоване за адресою: вул. Паркова, 91-163 Н, м. Краматорськ, Донецька область за Державою Україна в особі Кабінету Міністрів України;

- недійсним свідоцтва про право власності на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю від 28.04.2010р. в частині оформлення права державної власності на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю, яке розташоване за адресою: вул. Паркова, 91-163 Н, м. Краматорськ, Донецька область за Державою Україна в особі Кабінету г Міністрів України;

- права державної власності на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю, яке розташоване за адресою: вул. Паркова, 91-163 Н, м. Краматорськ, Донецька область за Державою Україна в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 37994258) та закріплено за державним підприємством "Український державний центр радіочастот" на праві господарського віддання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.09.18р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому розмірі (недоплачено 3 524,00грн.).

Для усунення виявлених недоліків встановлено строк у десять календарних днів, починаючи з наступного дня після отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.09.2018 на адресу господарського суду надійшла заява позивача, якою виявлені судом недоліки були виправлені – надані докази доплати 3 524,00грн. судового збору (плат. доруч. № 887 від 17.09.18).

Ухвалою від 01.10.2018 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.10.2018 року.

В обґрунтування позову Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації посилається на те, що згідно Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна від 07.09.2017р., суб`єктом управління, який здійснює управління окремим нерухомим державним майном, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", за місцезнаходженням: вул. Паркова, 91, м. Краматорськ, Донецька область, є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ). На думку позивача, у свідоцтві та рішенні міститься помилка, яка перешкоджає власнику - Державі в особі належного уповноваженого органу (НКРЗІ, а не Кабінету Міністрів України) здійснювати свою діяльність та порушує права уповноваженого органу щодо вказаного приміщення.

25.10.2018 від Кабінету Міністрів України надійшли пояснення по суті, в яких, зокрема зазначено наступне.

1. Позивачем не надані докази на підставі яких він прийшов до висновку, що у свідоцтві та рішенні виконкому Краматорської міської ради помилково зазначено, що власником є Держава в особі Кабінету Міністрів України, а не в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

2.Позивач не надав доказів, які свідчать про право власності Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сфері зв`язку та інформатизації на нежиле приміщення за адресою: вул. Паркова, 91, м. Краматорськ, Донецька область.

Ухвалою від 29.10.2018 року підготовче засідання відкладене на 12.11.2018 року.

Ухвалою від 01.11.2018 з огляду на те, що рішення по справі може вплинути на права та обов`язки Виконавчого комітету Краматорської міської ради щодо ДП “Український державний центр радіочастот”, зокрема у виконавчого комітету може виникнути зобов`язання визнати право державної власності на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю за Державою Україна в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, господарський суд задовольнив клопотання позивача і залучив до участі у справі Державне підприємство “Український державний центр радіочастот” як третю особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою від 12.11.2018 подовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 02.01.2019 включно і відкладено розгляд справи на 03.12.2018 року.

У підготовчому засіданні 03.12.2018 оголошено перерву до 11:00 год. 26.12.2018 року.

Ухвалою суду від 26.12.2018р. справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 26.12.2018р. справа передана на автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.12.18р. автоматизованою системою документообігу суду визначений склад суду для розгляду справи № 905/1661/18: головуючий суддя – Матюхін В.І., судді – Курило Г.Є., Стукаленко К.І.

Ухвалою від 26.12.2018р. судом у новому складі:

ь справу прийнято до свого провадження;

ь вирішено розгляд справи розпочати спочатку;

ь підготовче засідання у справі призначено на 14.01.2019 року.

Ухвалою від 14.01.2019 з огляду на те, що рішення по справі може вплинути на права та обов`язки Кабінету Міністрів України, в особі якого за державою Україна оспорюваним рішенням визнано право державної власності на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю, яке розташоване за адресою: вул. Паркова, 91-163 Н, м. Краматорськ, Донецька область, господарський суд за власною ініціативою залучив до участі у справі Кабінет Міністрів України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Цією ж ухвалою:

- подовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 27.03.2019 включно;

- відкладено підготовче засідання на 04.02.2019р. року о 12:30 год.

04.02.2019р. на адресу господарського суду надійшли пояснення позивача, в яких зазначено, зокрема, наступне.

Указом Президента України № 943/2004 від 21.08.2004 р. відповідно до Закону України «Про телекомунікації» була утворена Національна комісія з питань регулювання зв`язку/НКРЗ (код ЄДРПОУ 33349546), орган регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв`язку.

Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 300-р УДЦР передано із сфери управління Мінтрансзв`язку до сфери управління НКРЗ.

Згідно з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв`язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг» від 07.07.2011 № 3610-VI зазначено, що перейменування національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв`язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг не є реорганізацією національних комісій та не має наслідком звільнення з посад голів та членів цих національних комісій. Зазначені національні комісії вважаються перейменованими з дати видання відповідного указу Президента України.

Ліквідована НКРЗ Указом Президента України № 1065/2011 від 23.11.2011 р. Того ж дня, Указом Президента України № 1067/2011 була утворена Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ)/Позивач (код ЄДРПОУ 37994258). Дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 07.12.2011.

Відповідно до п.п.50 п.4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, НКРЗІ відповідно до покладених на неї завдань виконує відповідно до законодавства функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління НКРЗІ.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань в частині інформації про Позивача, останній за організаційно-правовою формою відноситься до органів державної влади.

Водночас, органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями. За способом формування державні органи зокрема, але не виключно класифікуються на виборні і призначувані; за порядком функціонування й ухвалення рішень - колегіальні й одноособові.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства саме Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері зв`язку та інформатизації/Позивач, є державним колегіальним органом, що наділений правом управління щодо державного майна, яке знаходиться у його повному господарському віданні.

Майно Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Отже, у свідоцтві про право власності на нежиле приміщення від 28.04.2010 та у рішенні Виконавчого комітету Краматорської міської ради помилково зазначено, що власником є Держава в особі Кабінету Міністрів України, а не в особі Позивача.

Разом з тим, на момент звернення Позивача до суду на законодавчому рівні не визначено чіткого механізму зміни у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Кабінету Міністрів України на належний орган управління.

За таких обставин, Позивач вважає, що у даному випадку, будь-якого іншого способу захисту прав Позивача, та приведення правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості нежиле приміщення за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, 91-163Н, не існує, окрім як шляхом скасування рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради № 222 від 21.04.2010 в частині «в особі Кабінету Міністрів України».

Ухвалою від 04.02.2019р відкладено підготовче засідання на 28.02.2019 року о 13:00 год.

14.02.2019р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи копій документів, а саме:

- ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016;

- постанову київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013;

- розпорядження КМУ №300-р від 01.08.2005.

Ухвалою від 28.02.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.03.2019 року о 12:30 год.

19.03.2019 на адресу суду від Кабінету Міністрів України надійшли пояснення по суті справи, в яких останній, зокрема, зазначив наступне.

1. Позивачем не надані докази на підставі яких він прийшов до висновку, що у свідоцтві та рішенні виконкому Краматорської міської ради помилково зазначено, що власником є Держава в особі Кабінету Міністрів України та яким чином власність Держави в особі Кабінету Міністрів України порушує права Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації як уповноваженого органу управління щодо спірного нерухомого майна.

2. Станом на 28.04.2010 - на час набуття права власності на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю за адресою м. Краматорськ, вул. Паркова, 91-163Н, Державою Україна в особі Кабінету Міністрів України та закріпленого за державним підприємством "Український державний центр радіочастот" на праві повного господарського відання, Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" відносилось до сфери управління Національної комісії з питань регулювання зв`язку України (ЄДРПОУ 33349546), відповідно до Статуту від 2009 року, що узгоджується з частиною 2 статті 12 Закону України «Про радіочастотний ресурс України»: «Органом регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є Національна комісія з питань регулювання зв`язку (НКРЗ), яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації» та частиною 1 статті 16 цього Закону «Державне госпрозрахункове підприємство "Український державний центр радіочастот" утворюється відповідно до закону. УДЦР відноситься до сфери управління НКРЗ і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується НКРЗ"» в редакції Закону від 09.12.2009.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про телекомунікації» у першій редакції, яка набрала чинності в 2004 році, Органом регулювання у сфері телекомунікацій є Національна комісія з питань регулювання зв`язку (НКРЗ), яка утворюється відповідно до законодавства України. Національна комісія з питань регулювання зв`язку України (ЄДРПОУ 33349546) утворена Указом Президента України 21.08.2004 № 943/2004, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.01.2013 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Тобто, юридичну особу «Національна комісія з питань регулювання зв`язку України» (ЄДРПОУ 33349546) припинено 11.01.2013, юридична особа «Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації» (ЄДРПОУ 37994258) зареєстрована 07.12.2014.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (ЄДРПОУ 37994258) не є правонаступником Національної комісії з питань регулювання зв`язку України (ЄДРПОУ 33349546) до сфери управління якого відносилось державне підприємство "Український державний центр радіочастот" за яким закріплено право господарського відання нежилого приміщення за адресом: м. Краматорськ, вул. Паркова. 91-163Н.

Таким чином у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (ЄДРПОУ 37994258) відсутні правові підстави вимагати визнання права державної власності на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю, яке розташоване за адресою: вул. Паркова, 991 - 163Н, м. Краматорськ, Донецька область за Державою Україна в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації та визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 21.04.2010 № 222, визнання недійсним Свідоцтва про право власності від 28.04.2010 на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю, яке розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Паркова, 91-163Н.

Ухвалою від 28.03.2019 відкладено розгляд справи на 03.05.2019 об 11:40год.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 03.05.2019р., у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Аксьонової К.І. та Курило Г.Є., справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 03.05.19р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи № 905/1661/18: головуючий суддя – Матюхін В.І., судді - Величко Н.В., Макарова Ю.В.

Ухвалою суду від 03.05.2019 р. судом у новому складі справу прийнято до свого провадження, вирішено розгляд справи розпочати спочатку, підготовче засідання у справі призначено на 27.05.2019 року о 12:30 год., явку представників позивача, відповідача і 3-х осіб в засідання визнано не обов`язковою.

Ухвалою суду від 27.05.2019 відкладено розгляд справи на 20.06.2019 року о 10:00 год.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 20.06.2019р., у зв`язку з перебуванням суддів Величко Н.В. та Макарової Ю.В. у відпустці, справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.06.2019р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи № 905/1661/18: головуючий суддя – Матюхін В.І., судді – Бокова Ю.В., Демідова П.В.

Ухвалою від 20.06.2019 новим складом суду справу прийнято до свого провадження, розгляд справи розпочато спочатку, підготовче засідання у справі призначено на 22.07.2019 року о 10:00 год.

17.07.2019 від Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа Державної архівної служби України (Укрдержархів) від 23.01.2012 вих. № 01.2/213 і листа Міністерства юстиції України від 02.03.2012 вих. № 1342-0-4-12/7.1.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 22.07.2019р., у зв`язку з перебуванням судді Бокової Ю.В. у відпустці, справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.07.2019р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи № 905/1661/17: головуючий суддя – Матюхін В.І., судді – Демідова П.В., Ніколаєва Л.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.07.2019р. новим складом суду справу прийнято до свого провадження, розгляд справи розпочато спочатку, підготовче засідання у справі призначено на 19.08.2019 року о 12:20 год.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 19.08.2019р., у зв`язку з перебуванням судді Демідової П.В. у відпустці, справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 19.08.2019р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи № 905/1661/18: головуючий суддя – Матюхін В.І., судді – Фурсова С.М. , Ніколаєва Л.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.08.2019р. новим складом суду справу прийнято до свого провадження, розгляд справи розпочато спочатку, підготовче засідання у справі призначено на 16.09.2019 року о 12:20 год.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 16.09.2019р., у зв`язку з перебуванням судді Фурсової С.М. у відпустці, справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.09.2019р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи № 905/1661/18: головуючий суддя – Матюхін В.І., судді – Ніколаєва Л.В., Огороднік Д.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2019р. новим складом суду справу прийнято до свого провадження, розгляд справи розпочато спочатку, підготовче засідання у справі призначено на 15.10.2019 року о 12:00 год.

08.10.2019 від Кабінету Міністрів України надійшла заява про закриття провадження у справі з посиланням на те, що справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Аргументація Кабінету Міністрів України полягає у наступному: «Предметом в даній справі є майнове право позивача на державну власність, яка знаходиться у власності Кабінету Міністрів України, яку позивач вважає такою, що належить йому. На думку позивача відповідач прийняв помилкове рішення, яким оформив право державної власності Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України та видав на підставі цього рішення Свідоцтво про право власності.

Відповідно до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

У пункті 3 Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.10.2011 №10 зазначено: У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті З Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб`єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по- друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з:

- приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

У статті 17 Пленум Вищого Господарського Суду України від 24.10.2011 № 10 зазначив: До компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: про оскарження суб`єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб`єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов`язані з відносинами, у сфері господарювання».

На думку Кабінету Міністрів України:

- між позивачем - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації та відповідачем - виконавчим комітетом Краматорської міської ради відсутній господарський спір;

- рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради № 222 прийняте 21.04.2010 та видане на підставі цього рішення Свідоцтво від 28.04.2010 ще до утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (згідно указу Президента України від 23.11.2011 № 1067/2011;

- виконавчий комітет Краматорської міської ради прийняв рішення від 21.04.2010 № 222 та видав на його підставі Свідоцтво від 28.04.2010 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 15.10.2019 підготовче засідання відкладено на 31.10.2019 року о 12:00 год.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 31.10.2019р., у зв`язку з перебуванням судді Огороднік Д.М. у відрядженні, справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 31.10.2019р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи № 905/1661/18: головуючий суддя – Матюхін В.І., судді – Ніколаєва Л.В., Харакоз К.С.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2019р. новим складом суду справу прийнято до свого провадження, розгляд справи розпочато спочатку, підготовче засідання у справі призначено на 21.11.2019 року о 12:00 год.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 21.11.2019р., у зв`язку з перебуванням судді Харакоза К.С. у відпустці, справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.11.2019р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи № 905/1661/18: головуючий суддя – Матюхін В.І., судді – Ніколаєва Л.В., Бокова Ю.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.11.2019р. новим складом суду справу прийнято до свого провадження, розгляд справи розпочато спочатку, підготовче засідання у справі призначено на 09.12.2019 року о 12:15 год.

04.12.2019р. суд отримав від Кабінету Міністрів України пояснення по справі, в яких зазначено наступне:

«Щодо наданого в якості доказу листа Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 28.12.2017 № 01-26/7507.

У листі Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 28.12.2017 № 01-26/7507 зазначено, що рішення Виконкому Краматорської міської ради від 21.04.2010 № 222 є ненормативним актом індивідуальної дії, який передбачає конкретний припис, звернений до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію.

У Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Доказів порушення Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Конституції України чи законів України при прийнятті рішення № 222 від 21.04.2010 позивач не надав.

Щодо наданого в якості доказу листа Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради від 08.12.2016 № 01.1-23/2119.

У листі Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради від 08.12.2016 № 01.1-23/2119 зазначає, що Управління не може вжити заходів, щодо внесення змін до правовстановлюючих документів які було видано Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону 1952-IV та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2015 № 1127.

Згідно Свідоцтва про право власності на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю яке розташоване за адресом: м. Краматорськ, вул. Паркова 91-163Н від 28.04.2010 належить Державі Україна в особі Кабінету Міністрів України та закріплено за державним підприємством «Український державний центр радіочастот» на праві повного господарського відання.

Статтями 325-326 Цивільного кодексу України визначено право приватної власності, право державної власності.

Основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління (стаття 133 Господарського кодексу України).

Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (частина 5 статті 22 ГК України). Так, майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання (частина 2 статті 74 ГК України).

Відповідно до частини 2 статті 135 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно, зокрема, на праві господарського відання.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону 1952-ІУ право господарського відання віднесено до речових прав, похідних від права власності.

Тобто, нежилим приміщенням розташованим за адресою: м. Краматорськ, вул. Паркова, 91-163Н, яким володіє на праві власності Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» володіє цим об`єктом на праві господарського відання, яке не є правом власності, а є іншим речовим правом.

Документами, що підтверджують виникнення права господарського відання на нерухоме майно є рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном (пункт 7 частини 1 статті 27 Закону 1952-ІV).

Статтею 141 ГК України встановлено правовий режим державного майна у сфері господарювання, відповідно до якого управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти.

Частина 2 статті 145 ГК України передбачає зміну правового режиму майна суб`єкта господарювання за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом».

Ухвалою від 09.12.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20.01.2020 року о 12:30 год.

Сторони і 3-ті особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відповідно до положень абзацу 3 ст.131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Також, згідно ч.3 ст.52 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представник позивача у засідання з`явився, але без належно оформлених документів на підтвердження своїх повноважень, а саме ним була надана тільки довіреність (не надані ні ордер, ні адвокатська угода, укладена з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації).

На підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 21.04.2010 №222 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомості» вирішено оформити право власності за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України та закріплено за державним підприємством «Український державний центр радіочастот» на праві повного господарського відання нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю по вул. Паркова, 91-163Н.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю від 28.04.2010, виданого виконавчим комітетом Краматорської міської ради на підставі рішення №222 від 21.04.2010 та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.09.2010, приміщення, яке розташоване за адресою: вул. Паркова, 91-163Н належить державі Україна в особі Кабінету Міністрів України на праві державної власності та закріплено за державним підприємством «Український державний центр радіочастот» на праві повного господарського відання.

Позивач вважає, що у вказаному свідоцтві та рішенні помилково зазначено, що власником є держава в особі Кабінету Міністрів України, тоді як має бути вказано – держава в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації.

У зв`язку з цим Центральна філія Українського державного центру радіочастот листом від 25.11.2016 №Ф12/35/3801 «Про внесення змін в правовстановлюючі (реєстраційні) документи на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Краматорськ, Донецька область, вул. Паркова 91-163Н» звернулась до Управління реєстраційних повноважень міської ради та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, на який управління листом від 08.12.2016 № 01.1-23/2119 відповіло, що не може вжити заходів щодо внесення змін до правовстановлюючих документів, оскільки це не передбачено законодавством та не входить до повноважень управління в межах компетенції.

Клопотанням від 11.09.2017 №Ф12/35/2153 «Про внесення змін до рішення виконкому Краматорської міської ради від 21.04.2010 №222» Центральна філія Українського державного центру радіочастот звернулась до виконавчого комітету Краматорської міської ради, на що останнім було запропоновано з зазначеним питанням звернутись до управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради.

Зважаючи, що його права порушено, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації".

Згідно ст.17 Закону України «Про телекомунікації» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

На виконання Закону України «Про телекомунікації» Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації» № 1067/2011 від 23.11.2011 утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (за приписами ст.16 Цивільного кодексу України).

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Отже, при вирішенні даного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відтак, до обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги входять, зокрема, факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на порушення інтересу позивача, на захист якого подано позов, або утверджує за собою право, яке належить позивачу тощо, тобто ті, які свідчать про те, що право (інтерес) позивача порушене або оспорюється. Зазначені обставини входять до підстав позову і підлягають дослідженню, оскільки суд, приймаючи рішення, встановлює чи мають місце факти порушення чи оспорення суб`єктивного матеріального права чи інтересу, на захист якого подано позов.

При цьому, згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про телекомунікації» (в редакції закону №1280-IV від 09.02.2010) органом регулювання у сфері телекомунікацій є Національна комісія з питань регулювання зв`язку (НКРЗ), яка утворюється відповідно до законодавства України.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Національну комісію з питань регулювання зв`язку припинено 11.01.2013 за рішенням засновників. Даних про правонаступників вказаної юридичної особи не має.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.5 ст.104 ЦК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Як вже зазначалось, Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації» № 1067/2011 від 23.11.2011 утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (позивач по справі). Тобто, позивача було утворено як новостворену юридичну особу і його утворення мало місце більш ніж через рік після прийняття оскаржуваного рішення виконавчого комітету Краматорської міськради.

У зв`язку з вищевикладеним, господарський суд вважає, що:

- під час розгляду даної справи судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності обставин, які б свідчили (підтверджували) порушення його прав прийняттям виконавчим комітетом Краматорської міської ради рішення від 21.04.2010 №222 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомості» та оформленням свідоцтва про право власності на нежиле приміщення і, як наслідок,

- позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації щодо подій, які мали місце більше ніж за рік до її утворення, заявлено без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає.

Щодо твердження Кабінету Міністрів України про те, що справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, то господарський суд зазначає, що оскільки спірне майно (нежиле приміщення зонального пункту радіотехнічного контролю, яке розташоване за адресою: вул. Паркова, 91-163 Н, м. Краматорськ, Донецька область) було закріплено за державним підприємством «Український державний центр радіочастот» на праві повного господарського відання; правове регулювання повного господарського відання здійснюється (унормовано) Господарським кодексом України, зокрема статтями 22, 55, 73, 74, 133, 136, який встановлює правові основи господарської діяльності (господарювання) і визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст.1 Господарського кодексу України), згідно ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України «господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності», то і спір щодо майна, яке закріплено за державним підприємством на праві повного господарського відання є господарським і має розглядатись в порядку господарського судочинства.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації до Виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсним свідоцтва про право власності; визнання права державної власності – відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 30.01.2020.

Головуючий суддя В.І. Матюхін

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя Л.В. Ніколаєва