Рішення № 87333816, 21.01.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 2-20/11

Провадження № 2/691/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», в особі Черкаської філії ПАТ «Західінкомбанк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ :

ПАТ «Західінкомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 22.08.2007 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ в особі Черкаської філії та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 171-ФО, відповідно до якого позивач надав останньому кредит в розмірі 184000,00 гривень для споживчих цілей терміном користування до 22.08.2012 року, зі сплатою 19% річних, комісійної винагороди за видачу кредиту в розмірі 0,95% від суми кредиту на умовах, передбачених договором. Відповідно до п.п. 3.2.2, 3.2.3, 6.5 кредитного договору, ОСОБА_1 зобов`язувався проводити погашення кредиту згідно графіку, а саме: в розмірі 1/60 його суми щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, на рахунок № НОМЕР_1 , сплачувати проценти за користування кредитом до останнього робочого дня кожного місяця, та повернути отриманий кредит у повному обсязі до 22.08.2012 року, а в разі невиконання (неналежного виконання) будь-якої з умов договору – в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора.

Однак, відповідач не сплачує проценти з вересня 2008 року, що збільшило суму його заборгованості, враховуючи основну суму кредиту та штрафні санкції, а тому, за таких обставин, ЧФ ПАТ «Західінкомбанк» має достатні підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 не зможе вчасно сплачувати кошти, а можливо і розрахуватися у вказаний у кредитному договорі термін взагалі.

Станом на 02.09.2010 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Західінкомбанк», в особі Черкаської філії, становить 322525, 29 гривень, з яких: 158052, 80 гривні – непогашений кредит; 59902,06 гривні – несплачені (прострочені) відсотки за користування кредитними коштами з вересня 2008 року по 02.09.2010 року; 32148,24 гривень – штраф в розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченої частини кредиту, згідно р. 3 п.п. 3.2.8 кредитного договору; 28905,73 гривень – штраф в розмірі 30% річних від простроченої суми кредиту за порушення у умов кредитного договору, згідно р. 3 п.п. 3.2.7 кредитного договору; 16586,33 гривень – штраф в розмірі 30% річних від простроченої суми відсотків за порушення умов кредитного договору, згідно р. 3 п.п. 3.2.7 кредитного договору; 20887,12 гривень – штраф в розмірі 30% річних від суми прострочених відсотків, згідно р. 3 п.п. 3.2.8 кредитного договору; 3262,14 гривні – пеня за порушення строків повернення та сплати грошових сум в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки, згідно р. 3 п.п. 3.2.4 кредитного договору; 2780,87 гривень – пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, згідно р. 3 п.п. 3.2.4 кредитного договору.

Відповідачу неодноразово телефонували, направляли претензії з проханням усунути порушення, погасити чергові прострочені платежі (вих. №632 від 19.11.2008 року, вих. №678 від 09.12.2008 року), але відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення, адресатом претензія не отримана в зв`язку з закінченням терміну зберігання, тобто банк намагався вирішити спір в досудовому порядку. На даний час кредитна заборгованість так і залишалась не сплаченою.

Забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року прийнято договір поруки № 171-ПФО/1 від 22.08.2007 року, укладений між ОСОБА_8 та ЧФ КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, за яким ОСОБА_8 зобов`язувалася перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року.

Забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року прийнято договір поруки № 171-ПФО/2 від 22.08.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ЧФ КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, за яким ОСОБА_3 зобов`язувався перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року.

Забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року прийнято договір поруки № 171-ПФО/3 від 22.08.2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ЧФ КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, за яким ОСОБА_4 зобов`язувався перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року.

Забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року прийнято договір поруки № 171-ПФО/4 від 22.08.2007 року, укладений між ОСОБА_9 та ЧФ КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, за яким ОСОБА_9 зобов`язувалася перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року.

Відповідно до п.1.2. вказаних договорів поруки ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідають перед позивачем, як солідарні боржники.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року між позивачем та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , від імені яких, на підставі довіреності від 30.05.2007 року, діяла ОСОБА_8 , укладено договір іпотеки № 171-ФО/ІР від 28.08.2007 року, згідно якого предметом іпотеки є наступне майно: житловий будинок загальною площею 149,9 кв. м, житловою площею 50,6 кв. м, що складається з: житлового будинку (літер А-2); веранди (літер А); ганку (1); сараю (Б); сараю (В); погреба (П); вбиральні (2); вимощення (3); огорожа (4-5), розташований на земельній ділянці, площею 0,15 га. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та, на праві спільної приватної власності, належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно п.6.8 договору іпотеки №171-ФО/ІР від 28.08.2007 року, у разі не покриття предметом іпотеки заборгованості згідно з кредитним договором, додатковими до нього договорами та даним договором, позивач має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі з іншого майна чи коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Таким чином, на даний час відповідачі зобов`язані погасити заборгованість перед ЧФ ПАТ «Західінкомбанк» у розмірі 322525,29 гривень.

Враховуючи викладене, просив:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Західінкомбанк», в особі Черкаської філії ПАТ «Західінкомбанк» заборгованість у розмірі 322525 гривень 29 копійок, з яких: 158052 гривні 80 копійок – непогашений кредит; 59902 гривні 06 копійок – несплачені (прострочені) відсотки за користування кредитними коштами з вересня 2008 року по 02.09.2010 року; 32148 гривень 24 копійки – штраф в розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченої частини кредиту, згідно р. 3 п.п. 3.2.8 кредитного договору; 28905 гривень 73 копійки – штраф в розмірі 30% річних від простроченої суми кредиту за порушення у умов кредитного договору, згідно р. 3 п.п. 3.2.7 кредитного договору; 16586 гривень 33 копійки – штраф в розмірі 30% річних від простроченої суми відсотків за порушення умов кредитного договору, згідно р. 3 п.п. 3.2.7 кредитного договору; 20887 гривень 12 копійок – штраф в розмірі 30% річних від суми прострочених відсотків, згідно р. 3 п.п. 3.2.8 кредитного договору; 3262 гривні 14 копійок – пеня за порушення строків повернення та сплати грошових сум в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки, згідно р. 3 п.п. 3.2.4 кредитного договору; 2780 гривень 87 копійок – пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, згідно р. 3 п.п. 3.2.4 кредитного договору;

- звернути стягнення у розмірі 322525 гривень 29 копійок на предмет іпотеки за договором іпотеки № 171-ФО/ІР від 28.08.2007 року, а саме нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 149,9 кв. м, житловою площею 50,6 кв. м, що складається з: житлового будинку (літер А-2); веранди (літер А); ганку (1); сараю (Б); сараю (В); погреба (П); вбиральні (2); вимощення (3); огорожа (4-5), розташований на земельній ділянці, площею 0,15 га. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та, на праві спільної приватної власності, належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Західінкомбанк», в особі Черкаської філії ПАТ «Західінкомбанк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 гривень 00 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень 00 копійок.

В зв`язку з укладеним між ПАТ «Західінкомбанк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ» договором № 2018-12-29-000001-9 про відступлення права вимоги від 15.02.2019 року, ухвалою суду від 06.09.2019 року було задоволено клопотання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ» та до участі у справі було залучено правонаступника позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ».

В судове засідання представник позивача – правонаступника ПАТ «Західінкомбанк» - «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ» не з`явився, але до суду надійшло клопотання, в якому він просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_9 проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 – адвокат Топор І.О. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що боржник ОСОБА_1 помер, правонаступники його невідомі, поручителі за зобов`язаннями правонаступника останнього не поручались, оригінали договорів кредиту та поруки відсутні, поручителі не є солідарними боржниками, вимоги до поручителів пред`явлені позивачем поза межами шестимісячного терміну, а тому просив застосувати строки позовної давності. Посилаючись на вище наведене, просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи були повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчить копія оголошення опублікованого на офіційній сторінці Городищенського районного суду веб-порталу судової влади України. Листа про розгляд справи у їхню відсутність чи відзиву (заперечення) до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 220 від 25.10.2017 року, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Кам`янка, Черкаської області помер ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 . Згідно листа Кам`янського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Черкаській області від 28.02.2018 року № 342/16.12-04.3, вказаним відділом складено актовий запис про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і, за даними, що містяться в актовому записі, дані місця проживання, дата народження та дані вилученого паспорту громадянина України ( НОМЕР_2 ) співпадають, ймовірно це одна і та ж особа. З метою встановлення спадкоємців (правонаступників), судом було зроблено запити про надання витягу (інформаційної довідки) із Спадкового реєстру на ОСОБА_1 , 1952 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , 1952 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно інформаційних довідок із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 52160266 від 05.06.2018 року та № 52160376 від 05.06.2018 року, за параметрами запиту ОСОБА_1 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_1 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ), - інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Таким чином, на день розгляду справи, боржник ОСОБА_1 помер, а його правонаступники невстановлені (відсутні).

Суд, вислухавши відповідача ОСОБА_9 , представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 – адвоката Топор І.О., повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку, які виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно цієї ж статті та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення усієї суми кредиту.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 22.08.2007 року між ТОВ КБ «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії ТзОВ КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 171-ФО, відповідно до якого ТОВ КБ «Західінкомбанк» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 184000,00 гривень для споживчих цілей, терміном користування до 22.08.2012 року, зі сплатою 19% річних, комісійної винагороди за видачу кредиту в розмірі 0,95% від суми кредиту на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.п. 3.2.2 кредитного договору, ОСОБА_1 зобов`язався щомісячно, не пізніше останнього робочого дня, кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, проводити часткове погашення кредиту в розмірі 1/60 його суми на рахунок № НОМЕР_1 , повне погашення кредиту здійснити не пізніше ніж 22.08.2012 року, а в разі невиконання (неналежного виконання) будь-якої з умов даного договору – в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора.

Згідно п.п. 3.2.3 кредитного договору, ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами, виходячи з розрахунку 19% річних, щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно, з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць користування кредитними коштами, шляхом перерахування чи внесення готівкових коштів на рахунок кредитора № 22033000709.

Відповідно до п.п. 3.2.7 кредитного договору, у разі порушення (невиконання) умов даного договору, позичальник зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Згідно п.п. 3.2.8 у разі порушення (невиконання) умов даного договору, позичальник зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 30% від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача ОСОБА_9 та представника відповідачів ОСОБА_10 , як на підставу відмови в позові, відсутність оригіналу договору кредиту, оскільки судовими рішеннями, а саме – Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2013 року та ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10.07.2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Західінкомбанк», треті особи ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , про визнання кредитного договору, договору іпотеки, договорів поруки недійними, встановлений факт укладення 22.08.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Західінкомбанк» кредитного договору на суму 184000 гривень, в п. 2.1 якого, для забезпечення даного кредитного договору, зазначено про передачу в іпотеку одного житлового будинку у м. Городище, Черкаської області.

А тому, суд, враховуючи вище наведене та беручи до уваги лист ПАТ «Західінкомбанк» № 271 від 27.01.2014 року, згідно якого кредитна справа ОСОБА_1 втрачена, вважає за можливе розглянути справу та винести рішення на підставі копії договору кредиту, поруки та іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 договір № 171-ФО від 22.08.2007 року належним чином не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 02.09.2010 року, з якого вбачається, що остання сума на часткове погашення кредиту ним була внесена 02.09.2008 року.

Оскільки, ОСОБА_1 умови договору не виконував, станом на 02.09.2010 року у нього утворилася заборгованість, яка, згідно розрахунків заборгованості, складає - 322525,29 гривень, з яких: 158052,80 гривні – непогашений кредит; 59902,06 гривні – несплачені (прострочені) відсотки за користування кредитними коштами з вересня 2008 року по 02.09.2010 року; 32148,24 гривень – штраф в розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченої частини кредиту, згідно р. 3 п.п. 3.2.8 кредитного договору; 28905,73 гривень – штраф в розмірі 30% річних від простроченої суми кредиту за порушення у умов кредитного договору, згідно р. 3 п.п. 3.2.7 кредитного договору; 16586,33 гривень – штраф в розмірі 30% річних від простроченої суми відсотків за порушення умов кредитного договору, згідно р. 3 п.п. 3.2.7 кредитного договору; 20887,12 гривень – штраф в розмірі 30% річних від суми прострочених відсотків, згідно р. 3 п.п. 3.2.8 кредитного договору; 3262,14 гривні – пеня за порушення строків повернення та сплати грошових сум в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки, згідно р. 3 п.п. 3.2.4 кредитного договору; 2780,87 гривень – пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, згідно р. 3 п.п. 3.2.4 кредитного договору.

Як було зазначено вище, позичальник ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними документами, зазначеними вище та дослідженими у судовому засіданні.

Згідно ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Проте, суд був позбавлений можливості залучити до участі правонаступника відповідача ОСОБА_1 , оскільки згідно інформаційних довідок із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), інформація щодо останнього відсутня, що свідчить про те, що спадщину після останнього ніхто не прийняв і спадкоємці відсутні.

З огляду на викладене, вимоги до відповідача ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Проте, враховуючи те, що зазначений позов був поданий до суду 04.10.2010 року, а вказане зобов`язання не було нерозривно пов`язане з особою останнього, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року, 22.08.2007 року, між ОСОБА_8 та ТзОВ «Західінкомбанк» в особі ЧФ КБ ТзОВ «Західінкомбанк», укладено договір поруки № 171-ПФО/1, згідно якого ОСОБА_8 зобов`язалася перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року.

Також, судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року, 22.08.2007 року, між ОСОБА_12 та ТзОВ «Західінкомбанк» в особі ЧФ КБ ТзОВ «Західінкомбанк», укладено договір поруки № 171-ПФО/2, згідно якого ОСОБА_12 зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року.

Також, судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року, 22.08.2007 року, між ОСОБА_4 та ТзОВ «Західінкомбанк» в особі ЧФ КБ ТзОВ «Західінкомбанк», укладено договір поруки № 171-ПФО/3, згідно якого ОСОБА_4 зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року.

Також, судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року, 22.08.2007 року, між ОСОБА_9 та ТзОВ «Західінкомбанк» в особі ЧФ КБ ТзОВ «Західінкомбанк», укладено договір поруки № 171-ПФО/4, згідно якого ОСОБА_9 зобов`язалася перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року.

Згідно п. 1.2 зазначених договорів поруки, поручитель і позичальник відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.2 зазначених договорів поруки, поручитель приймає на себе зобов`язання, при невиконанні позичальником зобов`язань перед кредитором в строки та на умовах, що обумовлені кредитним договором та додатковими до нього договорами, погасити: а) кредитну заборгованість в розмірі 184000 гривень; б) нараховані за користування кредитними коштами проценти в розмірі, передбачені в кредитному договорі та додатковими до нього договорами; в) неустойку, збитки, а також інші боргові зобов`язання, що випливають з кредитного договору та додаткових до них договорів, шляхом перерахування суми заборгованості в повному обсязі в триденний строк на рахунок кредитора чи внесення готівки в касу кредитора.

Згідно п. 3.1 та п. 3.2 вказаних договорів поруки, договір поруки вступає в силу з моменту його підписання. Дія договору припиняється в момент повного виконання позичальником чи поручителем усіх зобов`язань позичальника перед кредитором за кредитним договором та додатковими до нього договорами.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 ЦК України, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого.

Згідно ст. 559 ЦК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідальність кожного з поручителів перед позивачем є солідарною разом з позичальником як з боржником за основним зобов`язанням. Вказане випливає з пункту 1.2 вказаних договорів поруки, які були досліджені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором позичальника (боржника за основним зобов`язанням) з кожним із поручителів кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

У даній справі позивач заявив однакову вимогу до кожного з відповідачів про стягнення заборгованості за одним кредитним договором солідарно з позичальника та поручителів.

Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання. Спільний розгляд позовних вимог кредитора до боржника за основним зобов`язанням і кількох поручителів не створює солідарного обов`язку для останніх.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (ч. 4 ст. 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 договорів поруки, вони набрали чинності з моменту їх підписання сторонами та діють до повного виконання позичальником чи поручителем усіх зобов`язань позичальника перед кредитором за кредитним договором та додатковими до нього договорами.

Судом встановлено, що позивач пред`явив 28.01.2009 року письмові вимоги до поручителів, які ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не отримали, а поручитель ОСОБА_4 отримав 29.01.2009 року. До суду ж позивач звернувся 04.10.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 251, ч. 1, 2 ст. 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Натомість, календарна дата або вказівка на подію, яка має неминуче настати, є терміном.

Отже, умови договорів поруки про їхню дію до повного виконання позичальником чи поручителем усіх зобов`язань позичальника перед кредитором за кредитним договором та додатковими до нього договорами, тобто до настання першої з цих подій, не встановлюють строк припинення поруки у розумінні ст. 251 ЦК України. Тому, в даному випадку, має застосовуватися припис ч. 4 ст. 599 ЦК України, у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя (висновок Верховного Суду України, викладений, зокрема, у постановах від 24 вересня 2014 року у справі №6-106цс14, від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15, від 22 червня 2016 року у справі №6-368цс16, від 29 червня 2016 року у справі №6-272цс16, від 29 березня 2017 року у справі №6-3087цс16, від 14 червня 2017 року у справі №644/6558/15-ц, а також висновок Великої палати Верховного Суду, викладений у пункті 60 постанови від 22 серпня 2018 року у справі №2-1169/11).

Строк, який передбачений ч. 4 ст. 599 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. З огляду на вказане, враховуючи зумовлене цим припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання, застосоване у другому реченні ч. 4 ст. 599 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, як умови чинності поруки, слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (висновок Верховного Суду України, викладений, зокрема, у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15).

У п.п. 3.2.2 кредитного договору передбачений термін повернення кредиту, а також обов`язок з погашення кредиту шляхом виконання окремих зобов`язань з внесення щомісячних платежів (1/60 частину від суми кредиту щомісячно) за цим договором.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання, згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього робочого дня, кожного місяця.

Отже, передбачений частиною ч. 4 ст. 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, строк пред`явлення кредитором вимог до поручителів про повернення заборгованості за платежами, які позичальник був зобов`язаний, згідно з умовами кредитного договору, вносити періодично, має обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Тому, за змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України у зазначеній редакції порука за кожним із зобов`язань, визначених періодичними платежами, припиняється після шести місяців з моменту спливу строку погашення кожного чергового платежу. Пред`явлення кредитором вимоги до поручителя більш ніж через 6 місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги через припинення поруки за відповідною частиною основного зобов`язання (п. 84 постанови ВП ВC від 19 червня 2019 року у справі №523/8249/14-ц).

Все вище викладене узгоджується з висновками ВП ВС, викладеними у постанові від 03.07.2019 року № 1519/2-3165/11.

Враховуючи вище викладене та дослідивши розрахунки заборгованості, надані позивачем, з яких вбачається, що позивач пред`явив частину вимог до поручителів більш ніж через 6 місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення.

Так, згідно довідки про розрахунок заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року, станом на 02.09.2010 року, становить 158052,80 гривень. Проте, враховуючи: щомісячний платіж - 3066,67 гривень (1/60 частину від суми кредиту, тобто від 184000 гривень), розрахунок заборгованості з кінцевою датою 01.09.2010 року та сплив 6-ти місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, заборгованість за тілом кредиту буде становити 15333,35 гривні (3066,67 х 5 = 15333,35).

Згідно розрахунку заборгованості «За користування частиною кредиту понад строк, встановлений графіком повернення кредиту, штраф у розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченого кредиту (п.3 р.р. 3.2.8)», заборгованість по даному штрафу становить 32148,24 гривень. Проте, враховуючи: розмір щомісячного штрафу 30% (920 гривень), розрахунок заборгованості з кінцевою датою серпень 2010 року та сплив 6-ти місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, заборгованість в цій частині буде становити 3680,00 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості «Штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 30% річних від простроченої суми кредиту (п.3 р.р. 3.2.7)», заборгованість по даному штрафу становить 28905,73 гривень. Проте, враховуючи: розмір щомісячного штрафу 30%, розрахунок заборгованості з кінцевою датою серпень 2010 року та сплив 6-ти місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, заборгованість в цій частині буде становити 801,54 гривня.

Згідно розрахунку заборгованості «Пеня за порушення строків повернення та сплати грошових сум в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки (п.3 р.р. 3.2.4)», заборгованість по пені становить 3262,14 гривні. Проте, враховуючи: розмір зазначеної пені, розрахунок заборгованості з кінцевою датою серпень 2010 року та сплив 6-ти місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, заборгованість в цій частині буде становити 466,30 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості «Загальна сума несплачених відсотків за період з листопада 2007 року по вересень 2020 року», заборгованість по даному штрафу становить 59902,06 гривні. Проте, враховуючи: розмір щомісячної суми несплачених відсотків, розрахунок заборгованості з кінцевою датою серпень 2010 року та сплив 6-ти місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, заборгованість в цій частині буде становити 10119,72 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості «Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами (п.3 р.р. 3.2.4)», заборгованість по пені становить 2780,87 гривень. Проте, враховуючи: розмір зазначеної пені, розрахунок заборгованості з кінцевою датою серпень 2010 року та сплив 6-ти місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, заборгованість в цій частині буде становити 393,01 гривні.

Згідно розрахунку заборгованості «Штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 30% річних від простроченої суми відсотків (п.3 р.р. 3.2.7)», заборгованість по даному штрафу становить 16586,33 гривень. Проте, враховуючи: розмір щомісячного штрафу 30%, розрахунок заборгованості з кінцевою датою серпень 2010 року та сплив 6-ти місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, заборгованість в цій частині буде становити 674,71 гривні.

Згідно розрахунку заборгованості «Штраф у розмірі 30% річних від суми прострочених відсотків (п.3 р.р. 3.2.8)», заборгованість по даному штрафу становить 20887,12 гривень. Проте, враховуючи: розмір щомісячного штрафу 30%, розрахунок заборгованості з кінцевою датою серпень 2010 року та сплив 6-ти місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, заборгованість в цій частині буде становити 3837,31 гривень.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 35305 гривень 94 копійки, з яких: 15333,35 гривні – заборгованість за кредитом; 10119,72 гривень – несплачені (прострочені) відсотки за користування кредитними коштами; 3680,00 гривень – штраф в розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченої частини кредиту, згідно р. 3 п.п. 3.2.8 кредитного договору; 801,54 гривня гривень – штраф в розмірі 30% річних від простроченої суми кредиту за порушення у умов кредитного договору, згідно р. 3 п.п. 3.2.7 кредитного договору; 674,71 гривні – штраф в розмірі 30% річних від простроченої суми відсотків за порушення умов кредитного договору, згідно р. 3 п.п. 3.2.7 кредитного договору; 3837,31 гривень – штраф в розмірі 30% річних від суми прострочених відсотків, згідно р. 3 п.п. 3.2.8 кредитного договору; 466,30 гривень – пеня за порушення строків повернення та сплати грошових сум в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки, згідно р. 3 п.п. 3.2.4 кредитного договору; 393,01 гривні гривень – пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, згідно р. 3 п.п. 3.2.4 кредитного договору.

Отже, вимоги позивача про стягнення з поручителів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року, підлягають до часткового задоволення в сумі 35305 гривень 94 копійки, а саме в рівних частинах - по 8826 гривень 48 копійок з кожного.

З наведених вище підстав, клопотання представника відповідачів ОСОБА_10 щодо застосування строків позовної давності, при розгляді даної справи, до задоволення не підлягають.

Також, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року між ТОВ КБ «Західінкомбанк», в особі ЧФ ТзОВ КБ «Західінкомбанк», та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , від імені яких, на підставі довіреності від 30.05.2007 року, діяла ОСОБА_8 , укладено договір іпотеки № 171-ФО/ІР від 28.08.2007 року, згідно якого предметом іпотеки є наступне майно: житловий будинок загальною площею 149,9 кв. м, житловою площею 50,6 кв. м, що складається з: житлового будинку (літер А-2); веранди (літер А); ганку (1); сараю (Б); сараю (В); погреба (П); вбиральні (2); вимощення (3); огорожа (4-5), розташований на земельній ділянці, площею 0,15 га. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та, на праві спільної приватної власності, належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно п. 6.2.1 вказаного договору іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, передбаченого кредитним договором та додатковими до нього договорами, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 6.7 договору іпотеки, іпотекодержатель, за рахунок предмету іпотеки, задовольняє свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного виконання зобов`язання за кредитним договором та додатковими до нього договорами, включаючи суму основного боргу з врахуванням коефіцієнту інфляції на момент погашення боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання зобов`язання, неустойку, необхідні витрати по здійсненню забезпеченої іпотекою вимоги, включаючи витрати, пов`язані з вчиненням виконавчих написів нотаріуса, дій державних виконавців, витрати на утримання, збереження, страхування предмета іпотеки, а також витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням умов даного та кредитного договорів.

Згідно п.6.8 договору іпотеки №171-ФО/ІР від 28.08.2007 року, у разі не покриття предметом іпотеки заборгованості згідно з кредитним договором, додатковими до нього договорами та даним договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі з іншого майна чи коштів іпотекодавців.

Відповідно до п. 8.1 та п. 8.3 вказаного договору іпотеки, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником – іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором та додатковими до них договорами. Право іпотеки виникає з моменту набуття чинності цим договором.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» законодавець визначає наступні способи звернення стягнення предмету іпотеки:

- на підставі рішення суду;

- на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержатель.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

В матеріалах справи знаходяться вимоги про усунення порушень, направлені іпотекодавцям – майновим поручителям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про його вручення.

Відповідно до п. 92 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку» № 270 від 05.03.2009 року зазначено, що підлягають доставці додому рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів.

Тобто, як вбачається з викладеного, в повідомленні про вручення поштового відправлення повинен бути проставлений підпис боржника про отримання цього повідомлення.

Щодо вимоги про усунення порушення, направленої 28.01.2009 року ОСОБА_7 , то у матеріалах справи відсутнє поштове повідомлення про отримання останнім вказаної вимоги.

Щодо вимоги про усунення порушення, направленої 28.01.2009 року ОСОБА_6 , то до неї долучено поштове повідомлення «про вручення поштового відправлення», проте у ньому відсутній підпис ОСОБА_6 , який би свідчив про отримання ним вимоги про усунення порушень. Окрім того, у графі «відправлене» зазначена дата «30.01.2009» року, яка виправлена на «02.01.2009» року, яка, вочевидь, при вихідній даті вимоги 28.01.2009 року не може свідчити як про відправлення боржнику вище зазначеної вимоги, так і про її отримання ним.

Таким чином, враховуючи викладене, оскільки поштове повідомлення про вручення ОСОБА_7 відсутнє, а в повідомленні про вручення поштового відправлення ОСОБА_6 не проставлений підпис боржника про отримання цього повідомлення, суд приходить до висновку, що вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеки» позивачем не виконані, що, в свою чергу, є підставою для відмови в позовних вимогах до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Також, судом було досліджено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 171-ФО від 22.08.2007 року, станом на 31.12.2013 року, який позивач додав до матеріалів справи, згідно якого заборгованість за вказаним кредитним договором становить 762110,74 гривень, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи те, що надавши суду вказаний розрахунок заборгованості станом на 31.12.2013 року на суму 762110,74 гривень, позивач продовжив підтримувати свої первісні вимоги, заяву про збільшення позовних вимог не подавав та у судові засідання не з`являвся, обмежившись заявою щодо розгляду справи у його відсутність, суд розглядав справу в межах заявлених позовних вимог.

Щодо судових витрат, заявлених позивачем, то вони підлягають до часткового задоволення, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Тобто, суд вважає за необхідне стягнути з поручителів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ» судові витрати, які становлять 199 гривень 23 копійки, тобто по 49 гривень 81 копійці з кожного.

На підставі наведеного та керуючись: ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку»; п. 92 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку» № 270 від 05.03.2009 року; Постановою ВП ВС від 03.07.2019 року № 1519/2-3165/11; ст. 11, ч. 1, 2 ст. 207, ч. 1 ст. 251, ч. 1,2 ст. 252, ч. 3 ст. 254, ст.ст. 509, 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 543, ст.ст. 553, 554, 559, 608, 626, 628, 629, ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 1048, ч. 1,2 ст. 1050, ст.ст. 1054, 1218 ЦК України; ст. ст. 2, 3, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 55, 76 – 81, 141, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з:

- ОСОБА_2 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_3 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_13 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_4 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_6 , АДРЕСА_4

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ» (вул. Предславинська, 11, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39827967, поточний рахунок № НОМЕР_7 в АБ «Укргазбанк», код банку 320478) заборгованість за договором кредиту від 22.08.2007 року № 171-ФО у сумі 35305 (тридцять п`ять тисяч триста п`ять) гривень 94 копійки, по 8826 (вісім тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 48 копійок з кожного.

В інших позовних вимогах відмовити.

Стягнути з:

- ОСОБА_2 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_3 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_13 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_4 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_6 , АДРЕСА_4

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ» (вул. Предславинська, 11, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39827967, поточний рахунок № НОМЕР_7 в АБ «Укргазбанк», код банку 320478) судові витрати у сумі 199 (сто дев`яносто дев`ять) гривень 23 копійки, по 49 (сорок дев`ять) гривень 81 копійка з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 31.01.2020 року.

Суддя В. О. Черненко