Постанова № 87331999, 13.01.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/109/20

Провадження 3/760/1070/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Зелінська М.Б., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого провідним науковим співробітником науково-дослідного відділу (аналізу та прогнозування розвитку ЗСУ) науково дослідного управління (проблем розвитку ЗСУ) військової частини А0202, працівник ЗС України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу №2 від 03.12.2019 року, у ході проведення перевірки стану охорони державної таємниці у військовій частині А0202, що дислокована за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28, комісією СБ України 19.11.2019 року виявлено та задокументовано факт правопорушення з боку працівника ЗС України ОСОБА_1 , в частині невиконання взятого на себе зобов`язання щодо збереження державної таємниці.

Так, комісією СБ України встановлено факт виїзду працівника ЗС України ОСОБА_1 , за межі України у приватних справах без письмового повідомлення посадової особи (командира в/чА0202), яка надала йому доступ до державної таємниці та без проведення відповідного інструктажу в режимно-секретного органу (РСО) з відображенням у журналі обліку виїздів за кордон вказаної вище військової частини, при цьому, працівник ЗС України ОСОБА_1 має допуск до державної таємниці за формою 3, який передбачає доступ до інформації зі ступенем секретності «таємно».

Працівник ЗС України ОСОБА_1 13.10.2018 перетинав державний кордон України через КПП «Жуляни».

Водночас, працівник ЗС України ОСОБА_1 письмово не повідомив особу, яка надала йому доступ до державної таємниці (командира в/ч А0202), не проходив інструктаж з питань охорони державної таємниці напередодні перетину кордону України в режимно-секретному органі в/чА0202, а після повернення про вказаний факт виїзду не повідомив командиру в/ч А0202.

Крім цього, у заяві про надання невикористаної частини щорічної основної відпустки працівник ЗС України ОСОБА_1 не надав відомостей, що буде відпочивати під час відпустки за кордоном.

Також працівник ЗС України ОСОБА_1 після прибуття з-за кордону не вжив жодних дій щодо повідомлення командира в/ч А0202 та працівників режимно-секретного відділу в/ч А0202 про свій виїзд за межі України до перевірки комісії СБ України.

Таким чином, працівник ЗС України ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 28 Закону України «Про державну таємницю» в частині невиконання режиму секретності, взяте на себе зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці та п. 116 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, яким передбачено, що громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов`язаний повідомляти в письмовій формі про свій виїзд за межі України, та пп. 690, 696, 697, 698 Порядку, яким передбачено, що перед виїздом до іноземної держави у приватних справах громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний письмово повідомляти про це посадову особу, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також РСО за місцем зберігання його картки обліку за формою згідно з додатком 6 до Порядку.

Відомості про виїзд до іноземної держави громадян, яким надано допуск до державної таємниці, у приватних справах та у службові відрядження реєструються РСО в журналі обліку виїздів за кордон працівників підприємств, установ, організацій, яким надано допуск до державної таємниці за формою згідно з додатком 92 до Порядку.

З працівниками підприємств, установ, організацій після їх повернення із закордонних службових відряджень або приватних поїздок до іноземних держав начальники РСО проводять співбесіди з метою з`ясування питань щодо наявності чи відсутності обставин, що могли створити передумови для витоку секретної інформації під час перебування за кордоном, фактів необґрунтованої заінтересованості з боку іноземців секретною інформацією.

Працівник ЗС України ОСОБА_1 не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про перенесення судового засідання не подавав. У зв`язку з чим враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливо розглянути справу за його відсутності.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №2 від 03.12.2019р., письмовими поясненнями, витягом з акту перевірки стану охорони державної таємниці у військовій частині А0202 №26/1/3-9004дск від 25.11.2019, інформацією щодо перетинання державного кордону ОСОБА_1 , розпискою про зобов`язання громадянина України з допуском до державної таємниці.

Виходячи з вищевказаного, суддя вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП доведеною.

Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 9, 33, 40-1, п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень, який сплатити за наступними банківськими реквізитами: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі; код отримувача (код ЄДРПОУ): 38050812; номер рахунку (IBAN):UA278999980313090106000026010; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081100; призначення платежу: адміністративний штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн., який підлягає сплаті на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя М.Б. Зелінська