Ухвала суду № 87325741, 30.01.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/1398/20

Провадження №2/523/2070/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2020 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Малиновський О.М. розглянувши матеріали електронної цивільної справи за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа Публічне акціонернето вариство «Дельта банк» ( адреса: м.Київ, вул. Щорса, 36 б) про витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Федяєв С.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою в якій просить витребувати у відповідача нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 .

Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді.

Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя прийшов до наступного.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1,4,5,8 ст.14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З огляду на вказані норми система має забезпечувати обмін документами в тому числі між судом і учасниками процесу, тобто для належного повідомлення та направлення документів учасникам справи, має бути надано інформацію про офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

У п.п. 15 п. 1 Розділу XIII “Перехідні положення” ЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з п.п. 15.1 п. 1 розділу ХІІІ “Перехідні положення” ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

У п.п. 15.3 п. 1 розділу ХІІІ “Перехідні положення” ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Державною судовою адміністрацією України 01 березня 2019 року було оприлюднено повідомлення про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» 1 грудня 2018 року № 229 (6984) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомляє про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01.12.2018. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи буде повідомлено додатково. Водночас, здійснення тестового режиму експлуатації ЄСІТС продовжується у складі наступних підсистем (модулів):

- Єдиний контакт-центр судової влади України;

- Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами;

- Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет);

- Офіційний веб-портал «Судова влада України»;

- Єдиний державний реєстр судових рішень;

- Електронний суд;

- Автоматизований розподіл;

- Судова статистика».

Тобто, станом на 30.05.2019 року функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато.

Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі. Пунктом другим цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30.

Таким чином, суддя зазначає, що на теперішній час підсистема "Електронний суд" працює лише в тестовому режимі, та не передбачає технічної можливості суду здійснювати розгляд даної справи в електронній формі, а тому позивачу слід надіслати на адресу суду позовну заяву та додані до неї документи в паперовій формі.

Згідно вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Суддя зауважує на необхідності засвідчення позивачем доданих до позовної заяви копій письмових доказів, які перебувають у позивача в оригіналі.

Крім того, з оглянутих у електронному вигляді файлів направлених на адресу, суддею було встановлено відсутність документів підтверджуючих сплату судового збору, або документів на підставі яких особа звільняється до їх сплати.

Частина 4 ст. 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Так, з електронної копії позовної заяви вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння носять майновий характер, а тому позивачу слід визначети ціну позову, яка визначається ринковою вартістю квартири. Тільки за наявності визначеної ціни позову можливо визначити розмір судового збору, який повинен бути сплачений у дохід держави.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про Судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн.).

Статтею 6 Закону встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відтак, позивачу слід визначити та підтвердити дійну (ринкову) вартість майна та сплати судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» . У випадку не визначення позивачем ціни позову попередній розмір судового збору, який слід сплатити визначено судом в розмірі 8000 гривень за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів – УК у м.Одесі/Суворівський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) – 899998; Рахунок отримувача – UA858999980313161206000015009; Код класифікації доходів бюджету – 22030101.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суддя дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення викладених в ухвалі недоліків шляхом подання до суду підписану власноручним підписом (в оригіналі) редакцію позовної заяви у письмовій формі, із відповідними додатками, та додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості інших учасників судового процесу та квитанцію про сплату судового збору у сумі визначеній ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» ( адреса: м.Київ, вул. Щорса, 36 б) про витребування майна - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали,- до канцелярії Суворовського районного суду м. Одеси, в іншому випадку позовна заява буде вважатись не поданою та повернута.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: sv.od.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повну ухвалу суду складено та підписано 30 січня 2020 року.

Суддя: