Постанова № 8732344, 12.02.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010 р.           Справа № 2-а-5354/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна

за участю представників сторін:

позивача : Сидоришин М. М.

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Хмільникпродукт"

про: примусове стягнення заборгованості по податках і зборах за рахунок акивів боржника

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Хмільницька об’єднана державна податкова інспекція про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” на користь бюджету активів товариства в рахунок погашення податкового боргу на суму 1259231,46 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на несплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань, які станом на 17.11.2009 р. склали 1385858,62 грн. (1380733,39 грн. – основний платіж та 5125,23 грн. - пеня). До суми даного боргу включено також заборгованість по податку на додану вартість в сумі 1310824,79 грн. Частина вказаного боргу, а саме 132147,84 грн. (в т.ч. частина заборгованості по ПДВ) була стягнута постановою суду від 22.10.2009 року. За мінусом стягнутої суму не сплаченою залишається заборгованість по податку на додану вартість в сумі 1259231,46 грн., до якої входить частково взята сума податку, відповідно до декларації з податку на додану вартість із врахуванням пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак повідомив суд про те, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство “Агрокомплекс Хмільникпродукт” зареєстроване виконавчим комітетом Хмільницькою міською радою 07.03.2006р., взято на облік Хмільницькою ОДПІ 13.03.2006р. –довідка форми 4-ОПП від 24.10.2007р. № 75, та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 5-6).

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в загальній сумі 1259231,46 гривень.

Сума заявлених позовних вимог складається із суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету відповідно до поданої товариством декларації з податку на додатну вартість №190 від 19.10.2009 року (а. с.15-16) на суму 1257059,00 грн. (взятої частково в сумі 1256990,00) та донарахованої пені в сумі 2241,46 грн.

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про систему оподаткування” дано визначення, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно частини 3 цієї ж статті, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням чи списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон № 2181).

Згідно з пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181 податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У відповідності до норм підпункту 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно підпункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

В силу підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 зазначеного вище Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (пункт “а” підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (пункт “б” підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (підпункт 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181).

Виконуючи зазначену норму Закону, позивач надіслав відповідачу першу (№1/295 від 22.09.2008 року) та другу (№ 2/349 від 10.11.2008 року) податкові вимоги.

В матеріалах справи відсутні докази з яких вбачалося б, що зазначені податкові вимоги відповідачем оскаржувались або були відкликані податковим органом, а відтак є чинними на час розгляду справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України. Примусове стягнення податкового боргу –передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Згідно підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України № 2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону).

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Відповідно до статтей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Хмільницької об’єднаної державної податкової інспекції є доведеними, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак позов підлягає задоволенню шляхом стягнення за рахунок активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” суму заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 1259231,46 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Хмільникпродукт" (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 22, код ЄДРПОУ 34214266) в Державний бюджет податковий борг за рахунок активів товариства, а саме грошових коштів в сумі 1259231,46 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят дев'ять тисяч двісті тридцять одна гривня 46 копійок).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 15.02.10

Суддя                                        Іващук Олена Іванівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

12.02.2010