Ухвала суду № 87323057, 29.01.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2020 Справа №607/6955/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря с/з Дуркало Т.В.

прокурора Барилко М.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Ходюк К.М.

перекладача Ковальчук Т.П.

під час проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210180000022 від 11 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210180000022 від 11 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор просить задовольнити заявлене ним клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою з урахуванням того, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, крім того у даному кримінальному провадженні останній після зміни йому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт не з`являвся на виклики суду, при проведенні перевірки був відсутній за місцем проживання, порушивши таким чином умови вказаного запобіжного заходу, а також вказані обставини свідчать про те, що він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше був неодноразово судимий та вчинив кримінальне правопорушення, за яке на даний час притягується до кримінальної відповідальності, під час іспитового строку, крім того може незаконно впливати на потерпілого та свідків, зокрема шляхом погроз може схиляти потерпілого та свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі в кримінальному провадженні, а також може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а тому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ходюк К.М. не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, який просить змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, думку захисника та обвинуваченого, які не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, та не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2019 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та в подальшому останньому неодноразово продовжувався його строк. Надалі ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2019 року запобіжний захід ОСОБА_1 було змінено на цілодобовий домашній арешт та на обвинуваченого було покладено обов`язки: прибувати за першою вимогою до суду; здати на зберігання в Тернопільський ВП ГУНП в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; носити засіб контролю.

Однак обвинувачений ОСОБА_1 умови запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обов`язки, передбачені вищевказаною ухвалою суду від 15 липня 2019 року, не виконав. Так, відповідно до матеріалів, що надійшли із Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, встановлено факти порушення обвинуваченим ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту та відсутності останнього за місцем проживання в АДРЕСА_1 . Крім того обвинувачений ОСОБА_1 не з`являвся на виклики суду, хоча про день та час проведення судових засідань повідомлявся судом у встановленому законом порядку, при цьому не повідомив про поважність причин неявок.

У зв`язку з викладеними обставинами 15 серпня 2019 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за клопотанням прокурора надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку із неявкою останнього в судові засідання без повідомлення поважності причин своїх неявок, а також порушенням останнім умов обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

28 січня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий згідно протоколу затримання особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, та доставлений в суд з метою розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке за ступенем тяжкості у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, також прокурором доведено відповідно до ст.194 КПК України наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, та недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам, оскільки обвинувачений з огляду на санкцію статті обвинувачення, усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину та у разі доведеності його вини, можливість призначення йому судом покарання, пов`язаного з позбавленням волі, яке передбачене санкцією статті, за якою обвинувачується ОСОБА_1 , зможе переховуватись від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, про що свідчить те, що після зміни обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт останній на виклики суду не з`являвся, порушивши таким чином обов`язок, покладений на нього при зміні запобіжного заходу, щодо прибуття за першою вимогою до суду, крім того був відсутній за місцем проживання, порушивши заборону покидати житло, у зв`язку з чим судом було надано дозвіл на його затримання з метою приводу, тобто вказане свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення, адже він раніше був неодноразово судимий та вчинив кримінальне правопорушення, за яке на даний час притягується до кримінальної відповідальності, під час іспитового строку, крім того обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, зокрема шляхом погроз може схиляти потерпілого та свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі в кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. Таким чином враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та змінити останньому запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою строком до двох місяців.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що не входить в перелік, передбачений ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 126120 грн. (сто двадцять шість тисяч сто двадцять гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь - який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 ряд обов`язків, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 318, 331, 376 КПК України, главою 18 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою – задовольнити.

Змінити раніше обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, взявши останнього під варту в залі суду.

Встановити строк дії ухвали в частині зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до 00 год. 00 хв. 28 березня 2020 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі 126120 грн. (сто двадцять шість тисяч сто двадцять гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (отримувач - ТУ ДСА України у Тернопільській області; номер рахунку (IBAN) -UA358201720355219001000003454; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26198838, банк отримувача - ДКС України, м. Київ).

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , строком до 28 березня 2020 року наступні обов`язки: не відлучатися із АДРЕСА_1 , де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; з`являтися за першою вимогою до суду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210180000022 від 11 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відкласти на 15.45 год. 17 лютого 2020 року.

Про час судового розгляду повідомити його учасників, а також видати та відконвоювати обвинуваченого ОСОБА_1 .

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , його захиснику, прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення ОСОБА_1

Головуючий суддяС. В. Кунцьо