Постанова № 8732236, 04.02.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 р. Справа № 2-а-186/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Альчука Максима Петровича,

при секретарі судового засідання: Подолян Наталії Вікторівні

за участю представників сторін:

позивача : Коханець І.В., Тушевської Л.Г.

відповідача : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Староміського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

до: приватного підприємця ОСОБА_3

про: стягнення фінансової санкції

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Староміського району м. Вінниці в інтересах держави, в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення фінансової санкції в розмірі 510 грн.

Позов мотивовано тим, що 24.12.2008 року під час проведення перевірки державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області водія ОСОБА_3, що здійснював експлуатацію транспортного засобі, облаштованого як таксі, виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки пасажирські перевезення здійснювались ним без ліцензійної картки.

Внаслідок вказаного порушення до відповідача застосовано штрафну санкцію у вигляді штрафу, який в добровільному порядку не сплачено, що суттєво порушує інтереси держави.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та надав суду письмову заяву про визнання позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Цією ж нормою Закону встановлено обовязковість здійснення перевезень пасажирів водієм таксі на підставі документів, зокрема при наявності ліцензійної картки.

Пунктом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено відповідальність за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року, на виконання Указу Президента України N 570/2004 від 20.05.2004 року «Про заходи щодо посилення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом» утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті. Цією ж Постановою затверджено Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до Положення, основними завданням Головавтотрансінспекції та підпорядкованих їй територіальних підрозділів є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом та здійснення відповідно до законодавства ліцензування та контролю у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом.

Державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області встановлено порушення водієм ОСОБА_3 законодавства про автомобільний транспорт, а саме експлуатація автомобіля НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, про що складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 110375 від 24.12.2008 року (а.с. 6).

Постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області від 26.01.2009 року до ОСОБА_3 застосовано штрафну санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 4).

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Згідно з даними Державної податкової інспекції в м. Вінниці, ОСОБА_3 на момент прийняття постанови про застосування штрафної санкції являвся субєктом господарювання та перебував на податковому обліку як фізична особа-підприємець (а.с.8). 14.01.2009 року його було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду правопорушення територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Вінницькій області (а.с.5). Також 30.01.09 на адресу ОСОБА_3 направлено постанову про застосування фінансової санкції з розясненням порядку її виконання (а.с.3).

Постанову відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржено та в добровільному порядку не виконано.

Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Закон України «Про автомобільний транспорт» не передбачає примусового виконання постанов Головавтотрансінспекції та її структурних підрозділів органами державної виконавчої служби.

Разом з тим, несплата фінансових санкцій тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтями 71 та 86 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву, якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до частини 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи викладене, оцінивши докази у справі, а також беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору та визнання позовних вимог, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість.

Поряд з цим, суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_3 вчинив порушення законодавства про автомобільний транспорт, здійснюючи свою підприємницьку діяльність, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, тому і фінансова санкція в сумі 510 грн. має бути стягнута з нього як з підприємця.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов прокурора Староміського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансової санкції задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України (р/р 311111 06700002 КОД 34701167 Держбюджет м. Вінниця 21081100 ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) 510 грн. фінансової санкції.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 09.02.10

Суддя /підпис/ Альчук Максим Петрович

З оригіналом вірно:

Суддя:

Секретар: