Ухвала суду № 87319788, 03.02.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/1509/20

Провадження № 1-кс/643/757/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова Задорожна А.М.,

за участю секретаря судових засідань Тугайбей В.В.,

за участю прокурора Ковальова С.О.,

за участю захисника - адвоката Олійника О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене з прокурором клопотання слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві Лісничої О.М., по кримінальному провадженню № 42020220000000068 від 30.01.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мурафа, Краснокутського району Харківської області, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2009 та 2017 року народження, має на утриманні непрацездатного батька - інваліда ІІ групи та брата інваліда ІІ групи, працюючого на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області, маючого спеціальне звання - капітан поліції, з вищою освітою, раніше не судимого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_1 згідно з наказом Національної поліції України №168 о/с від 11.06.2019 призначений на посаду старшого оперуповноваженого СКП Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, має спеціальне звання капітан поліції, відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» є представником центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Разом з цим, ОСОБА_1 будучи службовою особою, умисно, діючи з особистих корисливих мотивів, з використанням наданого йому службового становища, всупереч інтересам служби, не зважаючи на вимоги ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 18, 19, 23 Закону України «Про Національну поліцію», нормативні акти та обмеження,встановлені Законом України «Про запобігання корупції», вчинив умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.

Так, 28.01.2020 близько 20 години 30 хвилин, співробітниками Люботинського ВП ГУНП в Харківській області затримано громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також громадянина ОСОБА_3 , яких доставили до приміщення Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, де запропонували написати обставини начебто вчиненої ОСОБА_2 , крадіжки велосипеду, що відбулась цього ж дня в смт. Пісочин Харківського району Харківської області.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , будучи службовими особами правоохоронного органу, близько 10 години 29.01.2020 року, знаходячись у приміщенні Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, маючи спільний злочинний умисел, направлений на вимагання і одержання неправомірної вигоди, висунули ОСОБА_2 , протиправну вимогу стосовно необхідності передачі їм неправомірної вигоди в розмірі 1000 (тисячі) доларів США за не складання, не реєстрацію та не направлення до слідчого підрозділу Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області матеріалів для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки. Тобто за невжиття ними заходів, в межах повноважень, направлених на встановлення його причетності до скоєння злочину.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та зрозумівши, що ОСОБА_2 не має грошових коштів, вказані працівники поліції продовжили вимагати неправомірну вигоду вже у його матері – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомили, що останній необхідно надати ОСОБА_4 та ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, отримавши яку останні пообіцяли не складати, не реєструвати та не направляти до слідчого підрозділу Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області матеріалів щодо причетності ОСОБА_6 ОСОБА_7 до вчинення крадіжки з метою вирішення питання щодо його притягнення до кримінальної відповідальності.

У подальшому, а саме 31.01.2020 близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , під час зустрічі з ОСОБА_5 , у салоні службового автомобіля «Деу Сенс» р.н. НОМЕР_1 , який перебував поблизу будинку №5 по вул.Річковій, смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області, одержали від неї заздалегідь обумовлену неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, після чого були затримані співробітниками правоохоронних органів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із вимаганням такої вигоди.

Слідчий в клопотанні, посилався на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та вказував, що У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі, використовуючи своє становище та зв`язки набуті під час роботи в правоохоронних органах, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо виконання доручень слідчого у кримінальних провадженнях за фактом вищевказаної крадіжки, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його причетності до скоєння злочину.

ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на свідків, які до теперішнього часу ще не допитані та деякі є колегами останнього, користуючись своїм службовим становищем, може впливати на них, схиляючи його до певної поведінки та надання вигідних для себе показань, що може перешкодити встановленню істини по справі, а також схиляти вже допитаних свідків до зміни показань на його користь,

Таким чином, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може:

– переховування від органів досудового розслідування та суду;

– знищити, переховувати або спотворити будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

– незаконний вплив на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину за яким він підозрюється та невідворотності покарання за його вчинення, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищіти, переховувати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою буде недостатнім.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання та обранні стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник - адвокат Олійник О.А. проти задоволення клопотання слідчого заперечував, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність повідомленої ОСОБА_1 підозри. Вказував, що клопотання подано до суду із порушенням правил підсудності, не за місцем розташування органу досудового розслідування. Вважав, саме клопотання слідчого та наведені в ньому ризики жодними доказами не доведені, надані стороною обвинувачення докази винуватості його підзахисного є недопустимими, в зв`язку із чим просив задоволенні клопотання відмовити. Захисник також просив суд врахувати наявність у його підзахисного стійких соціальних зв`язків, перебування у нього на утриманні родини - двох дітей, дружини, батька та брата, яких він фактично утримує. Вказував, що розмір застави, на визначенні якого наполягає прокурор, є неспівмірним із матеріальними можливостями його родини. Рівень доходів його підзахисного не дозволяє сплатити навіть мінімальний визначений статтею 182 КПК України, розмір застави.

З урахуванням наведеного, просив обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжні заходи у вигляді нічного домашнього арешту, що дозволить його підзахисному працювати та утримувати родину.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання слідчого про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

01.02.2020 за погодженням із прокурором відділу №15/2 прокуратури Харківської області ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , протоколом затримання, особи підозрюваної у вчиненні злочину від 31.01.2020, протоколом огляду, копіювання заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр, протоколом огляду особу та вручення грошових коштів, протоколом обшуку службового транспортного засобу «DAEWOO SENS» з державним номерним знаком НОМЕР_1 в якому знаходились підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у момент їх затримання, а також іншими доказами, здобутими під час здійснення досудового розслідування.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; знищення, приховування, або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків.

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює, одружений, раніше не судимий, має постійне місце проживання.

Слідчий суддя вважає доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризику того, що підозрюваний, у випадку обрання стосовно нього іншого, не пов`язаного із позбавленням волі запобіжного заходу, буде переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що, на думку слідчого судді, може привести до спроб ухилення ОСОБА_1 від слідства та суду.

Слідчий суддя також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також ту обставину, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час перебування на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області, враховуючи, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Окрім того, відповідно до ст. 75 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням цієї особи, а також відповідно до ст. 69 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

З приводу твердження сторони захисту щодо непідсудності цього клопотання Московському районному суду м. Харкова, слідчий суддя вважає за необхідне врахувати відомості, що містяться в інформаційних листах №8927/02-2 від 18.07.2019 та №1104/02-2 від 09.09.2019. Так вказаними листами в.о. директора ТУДБР у м. ОСОБА_9 повідомлено, що відповідно до наказу в.о. директора ТУДБР у м. Полтаві від 09.07.2019 №80 визначено місцезнаходження органну досудового розслідування - Слідчого управління ТУДБР, розташованого у м. Полтаві за адресою вул. Соборності, 37 та у окремому приміщенні за адресою м. Харків, вул. Світла, 5. Крім того, слідчим суддею беруться до уваги відомості, що містяться у долучених до вказаних інформаційних листів копіях документів - Наказу №80, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договору позички. Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчим подане у відповідності до положень ч.1 ст. 184 КПК України до суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 63060 грн. (2102 х 30 = 63060 грн).

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховуються надані стороною захисту відомості про майновий стан підозрюваного, зокрема наявні у відкритих джерелах відомості про розмір його доходів, а також перебування у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей - 2009 та 2017 років народження, а також перебування у ОСОБА_1 на утриманні непрацездатного батька, - ОСОБА_10 , який є інвалідом ІІ групи, та брата - ОСОБА_11 - інваліда ІІ групи з дитинства.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 22 год. 49 хв. 31 січня 2020 року.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 22:49 години 30.03.2020.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 родичів останнього.

Визначити суму застави у розмірі 63060,00 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 24.01.2020 у справі № 643/1509/20 (провадження № 1-кс/643/757/20) відносно ОСОБА_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а Грищенко А.О. в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя А.М. Задорожна

Копію ухвали отримав: «_____» _2020 року __________