Постанова № 87317829, 30.01.2020, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/88/20

Провадження № 3/617/89/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Павлюкової С.М.,

за участю прокурора – Шестакової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Вовчанська Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лютівка Золочівського району Харківської області, громадянина України, водія 47 державної пожежно-рятувальної частини м. Вовчанськ Головного управління ДСНС України у Харківській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , -

до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який з 12 вересня 2018 року по 28 лютого 2019 року займав посаду водія 47-державної пожежно-рятувальної частини м. Вовчанськ Головного управління ДСНС України у Харківській області та був звільнений з спеціальним званням молодший сержант служби цивільного захисту, будучи, згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно, а саме: 05 квітня 2019 року оприлюднив на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , який з 12 вересня 2018 року по 28 лютого 2019 року займав посаду водія 47-державної пожежно-рятувальної частини м. Вовчанськ Головного управління ДСНС України у Харківській області та був звільнений з спеціальним званням молодший сержант служби цивільного захисту, будучи, згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно, а саме: 05 квітня 2019 року оприлюднив на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 свою провину у порушенні вимог ЗУ «Про запобігання корупції» визнав, щиро розкаявся.

Разом з тим, провина ОСОБА_1 у вказаних правопорушеннях, фактично підтверджується наступним.

По епізоду несвоєчасного оприлюднення без поважних причин декларації за минулий рік.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за № 1 від 11 січня 2020 року відповідно до якого ОСОБА_1 , який з 12 вересня 2018 року по 28 лютого 2019 року займав посаду водія 47-державної пожежно-рятувальної частини м. Вовчанськ Головного управління ДСНС України у Харківській області та був звільнений з спеціальним званням молодший сержант служби цивільного захисту, будучи, згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно, а саме: 05 квітня 2019 року оприлюднив на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Даними повідомлення Департаменту стратегічних розслідувань від 18 грудня 2019 року, про факт несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с. 9).

По епізоду несвоєчасного оприлюднення без поважних причин декларації особи яка припиняє діяльність.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за № 2 від 11 січня 2020 року відповідно до якого ОСОБА_1 , який з 12 вересня 2018 року по 28 лютого 2019 року займав посаду водія 47-державної пожежно-рятувальної частини м. Вовчанськ Головного управління ДСНС України у Харківській області та був звільнений з спеціальним званням молодший сержант служби цивільного захисту, будучи, згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно, а саме: 05 квітня 2019 року оприлюднив на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Даними повідомлення Департаменту стратегічних розслідувань від 18 грудня 2019 року, про факт несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с. 12).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» визначено поняття суб`єкта декларування, це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

В свою чергу, п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 вищезазначеного Закону визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України.

Таким чином, ОСОБА_1 , займав посаду водія 47-державної пожежно-рятувальної частини м. Вовчанськ Головного управління ДСНС України у Харківській області та був особою, на яку поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» та суб`єктом декларування.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, строк подання щорічної декларації ОСОБА_1 за 2018 рік - до 01 квітня 2019 року, а також декларації особи яка припиняє діяльність не пізніше 29 березня 2019 року.

Як встановлено судом та не заперечувалось ОСОБА_1 , останній подав декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік – 05 квітня 2019 року, оприлюднивши її на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а також подав декларацію особою яка припинила діяльність 28 лютого 2019 року – 05 квітня 2019 року , оприлюднивши її на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, оскільки займав посаду водія 47-державної пожежно-рятувальної частини м. Вовчанськ Головного управління ДСНС України у Харківській області та був особою, на яку поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» та суб`єктом декларування відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції».

Згідно зі статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, кожне з яких передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП .

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст. 34 КУпАП – визнається – щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують його відповідальність, відповідно до ст. 35 КУпАП - не встановлено.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Таким чином, з огляду на характер скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 36 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення за кожне з двох правопорушень окремо, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу на користь держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи, що кожне з двох адміністративних правопорушень, за які ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, кваліфікуються за однією й тією ж нормою – ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, остаточне стягнення застосовується в межах даної статті.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 1 січня 2020 року становить 2102 грн. 00 коп.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню 420 грн. 40 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-10, ст. 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 245, 247, 252, 280, 294 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП по епізоду несвоєчасного оприлюднення без поважних причин декларації за минулий рік

– у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. на користь держави

- за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП по епізоду несвоєчасного оприлюднення без поважних причин декларації особи яка припиняє діяльність

– у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. на користь держави

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в дохід держави (Одержувач УДКСУ у Вовчанському районі, Банк одержувача Казначейство України (ЕАП), Код одержувача 37345943, Рахунок одержувача UA268999980313060106000020156) в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять грн.) 40 коп. судового збору на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.

Суддя -