Рішення № 87317068, 28.01.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.01.2020 Справа № 554/9389/19

Провадження № 2/554/10/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.,

при секретарі - Гаврись В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Перша полтавська державна нотаріальна контра, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Перша полтавська державна нотаріальна контра, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У позовній заяві прохав встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини після померлої бабусі ОСОБА_4 терміном три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помеhла його бабуся ОСОБА_4 . Після смерті бабусі відкрилась спадщина на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . Зазначена Ѕ частини квартири належала спадкодавцеві ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 10 червня 1993 року Полтавською міською Радою народних депутатів згідно з розпорядженням (наказом) від 10 червня 1993 року за № 5843. Відповідно до заповіту, складеного 16 вересня 1993 року та посвідченого державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Башинською Т.В., належну ОСОБА_4 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 було заповідано ОСОБА_3 . ОСОБА_3 звернувся до нотаріусів з питанням оформлення спадщини, однак останньому було відмовлено, у зв`язку з тим, що він пропустив строк на прийняття спадщини. ОСОБА_3 не подав заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, оскільки був юридично необізнаний та постійно працював, бо має на утриманні трьох малолітніх дітей. З цих підстав, змушений звернутися до суду.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

17 грудня 2019 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про заміну належного відповідача ОСОБА_2 замість Полтавської міської ради , оскільки на іншу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 була відкрита спадщина після померлого дідуся позивача ОСОБА_5 , яку він заповів - ОСОБА_2 . ОСОБА_2 у зв`язку із постійним проживанням зі спадкодавцем ОСОБА_6 за однією адресою прийняла спадщину, до нотаріальної контори не зверталась із заявою про відмову у її прийняті. Однак через свої релігійні вподобання ОСОБА_2 не отримала ІНН , який є обовязковим для отримання свдоцтва про право на спадщину за заповітом та навіть не відмовлясь від нього . Вищевказаними діями ОСОБА_3 не надала можливості позивачу ОСОБА_3 прийняти спадщину після смерті бабусі ОСОБА_4 , у зв`язку з викладеним вважає, що належним відповідачем по справі є ОСОБА_2 (а.с.50-51).

Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 (а.с.56).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав з наведених в ньому підстав, прохав його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Першої державної нотаріальної контори до суду надійшла заява про розгляд справи без їхнього представника, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду (а.с.49).

Відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Полтавській області 26.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а/з №1824 (а.с.7)

З копії свідоцтва про право власності на житло від 10.06.1993 року виданого відділом приватизації житла Полтавської міської Ради народних депутатів вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 5).

З копії заповіту посвідченого нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Башинською Т.В. 16.09.1993 року вбачається, що ОСОБА_4 заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_1 онуку - ОСОБА_3 (а.с.6) .

З копії заповіту посвідченого нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. 13.02.1998 року вбачається, що ОСОБА_6 заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1 дочці - ОСОБА_2 (а.с.52) .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Полтавській області 28.01.2017 року вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а/з №182 (а.с.53).

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1269, частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 3 статті 1222, частина 1 статті 1220, частина 1 статті 1270 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, що нотаріусом йому було відмовлено у прийняття спадщини у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не подав заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк, тому останній вважається таким, що не прийняв спадщину. Також роз`яснено, що ОСОБА_3 може звернутись до суду з позовом про продовження терміну про прийняття спадщини .

Згідно зі статтею 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В розумінні статті 1272 Цивільного кодексу України, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач вказує на те, що він не був юридично необізнаний стосовно строків звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, крім того постійно працював оскільки має на утриманні трьох неповнолітніх дітей .

Встановлені судом та наведені вище причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 суд вважає поважними.

Також, за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Гарантоване статтею 6 Конвенції право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Практика Європейського суду з прав людини застосовує принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема, й у питаннях захисту права власності. Цей принцип закріплений і у частині 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України.

Окрім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги за законом, визнала позов і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки рішення про спадкування майна її матері її сином ОСОБА_2 було волею спадкодавця, у зв`язку із цим порушення спадкових прав інших осіб не має.

За викладених вище обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 є законними та обґрунтованими, і приходить до висновку про необхідність продовження позивачу строку для прийняття спадщини, визначивши йому додатковий строк в три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 5, 10, 13, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1269, 1270,1272 Цивільного кодексу України, -

УХВАЛИВ :

Позовну заявуОСОБА_3 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - три місяці з дня набрання рішенням законної сили

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не отримувала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Перша полтавська державна нотаріальна контора, місце знаходження м. Полтава, вул. Гоголя,7, ЄДРПОУ 02900149.

Повне рішення складено 31 січня 2020 року.

Суддя Л.І.Савченко