Рішення № 87316847, 22.01.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15447/19

Провадження № 2/638/290/20

РІШЕННЯ

іменем України

22.01.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Штих Т.В.,

секретаря - Бадран В.Р.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП « УкрНТЦ « ЕНЕРГОСТАЛЬ» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку,-

встановив:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 68687,89 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого не зазначив.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що працював у Відповідача. Відповідно до наказу від Позивача було звільнено з посади з 27 серпня 2019 за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. На час звільнення існувала заборгованість по виплаті заробітної плати, яка не була виплачена в день звільнення, що і стало підставою для звернення до суду.

Вважає, що у зв`язку із тривалою затримкою та невиплатою у встановлені законом строки заробітної плати наявні достатні підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач у судовому засіданні наполґгав на задовленні позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що середній заробіток за час затримки не розраховано, тому в задовленні вказаних вимог необхідно відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін у справі, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в Державному підприємстві «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» та наказом відповідного підприємства № 303-к від 18.08.2019 р. звільнений з посади 27.09.2019 р. за власним бажанням, що не заперечується Відповідачем та підтверджується доказами по справі: відповідним записом у трудовій книжці.

На час звільнення у Відповідача перед Позивачем існувала заборгованість по виплаті заробітної плати на загальну суму 68687,89 грн., яка не була виплачена в день звільнення.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4- рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень згаданого Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100. Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 21.01.2015 р. та від 01.03.2017 р. у справі № 635/2084/16-ц.

Відповідно до п. 2, 5 вказаного Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка в свою чергу визначається виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно з п. 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 4. Порядку, обчислення середньої заробітної плати при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховується компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, тощо.

Виходячи з вказаного правового регулювання, суд приходить до висновку, відсутності підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, так як позивачем не надано відповідного розрахунку, а суд за власною ініціативою не вправі провести розрахунок самостійно, так як сторони будуть позбавлені можливості ознайомлення з сумою до ухвалення судового рішення та відповідно надати свої зауваження щодо розрахунку.

При таких обставинах суд вважає за необхідне частково задовольнити вказані позовні вимоги.

На підставі ст. ст. 47, 116, 117, 233 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «УкрНТЦ «ЕНЕРГОСТАЛЬ» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з ДП « УкрНТЦ «ЕНЕРГОСТАЛЬ» код ЄДРПОУ 31632138 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 суму заборгованості по виплаті заробітної плати в розмірі 68687,89 ( шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 89 копійок).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ДП « УкрНТЦ « ЕНЕРГОСТАЛЬ» код ЄДРПОУ 31632138 на користь держави суму судового збору в розмірі 768 гривни 40 копійок.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 лютого 2020 року.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апелляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Суддя : Штих Т.В.