Ухвала суду № 87316814, 30.01.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/3445/18

Провадження № 1-кс/638/417/20

30.01.2020 слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Подус Г.С.,

за участю секретаря судових засідань – Коваленко О.В.,

прокурора – Петренко Р.М.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника – Лазаревої М.Д.,

розглянувши клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Петренко Р.М. по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480005013 12.10.2017, про продовження строків тримання особи під домашнім арештом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, працюючого на посаді начальника відділу №3 Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, -

встановив:

24.01.2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Петренко Р.М. по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480005013 12.10.2017, про продовження строків тримання особи під домашнім арештом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу розподілу між суддями у неавтоматичному режимі від 24.01.2020 року клопотання надійшло в провадження судді Шестака О.І.

На підставі Доповідної записки від 27.01.2020 року справу передано для проведення повтороного розподілу.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 27.01.2020 року, справа надійшла в провадження судді Подус Г.С.

Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що Шевченківський ВП ГУНП в Харківській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220480005013 від 12.10.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. З ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом розтрати майна. відповідно до п. п. 1.1., 2.5. Положення про Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання» від 20.11.2015 №7/15, Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється міською радою; майно Управління належить йому на правах оперативного управління. Управління володіє і користується майном, що знаходиться в його оперативному управлінні, розпорядження майном здійснюється відповідно до чинного законодавства в установленому порядку.

Відповідно до розпорядження №583/2к від 06.04.2015 міського голови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.04.2015 обіймав посаду начальника відділу №3 Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.

Згідно з положенням про будівельний відділ №3 Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, затвердженого 06.03.2007 в.о. директора Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, начальник відділу здійснює керівництво діяльністю відділу, несе відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, реалізацію його прав та виконання обов`язків; представляє Управління у взаємовідносинах із фізичними та юридичними особами з колу питань відділу.

Відповідно до п.п. 2, 2.1., 2.8. 2.12. посадової інструкції начальника будівельного відділу №3 Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, затвердженого 21.12.2016 директором Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, метою діяльності начальника будівельного відділу №3 Управління є здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій; він веде контроль виконання робіт на об`єктах реконструкції та капітального ремонту вулично-дорожньої мережі міста закріпленим за його відділом; підписує акти приймання виконаних робіт КБ-2в, КБ-3; забезпечує підготовку технічного завдання, яке входить до складу тендерної документації для проведення тендерних торгів по об`єктах відділу.

Таким чином, зазначає прокурор, ОСОБА_1 постійно обіймає посаду в виконавчому органі місцевого самоврядування, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в зв`язку з чим відповідно до ч. З ст. 18 КК України є службовою особою.

Прокурор вказує, що в період з 12.10.2015 по 16.12.2016 начальник відділу №3 Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Паркінг+», шляхом підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, до якого була внесена необґрунтовано занижена вартість відходів від фрезерування, оформив набуття у власність ТОВ «Паркінг+» шляхом списання зворотною сумою за ціною значно нижче ринкової та здійснив розтрату майна, а саме: відходів від фрезерування (відходи покриття дороги) об`ємом 5,1760 м3, що утворились під час виконання ТОВ «Паркінг+» дорожньо-будівельних робіт з реконструкції проспекту Московського від пров. Електромеханічного до вул. Енергетичної за Договором №4 від 12.10.2015, чим спричинив територіальній громаді матеріальну шкоду на загальну суму 1699,11 грн.

Указані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України – розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

В період з 24.10.2016 по 23.12.2016 начальник відділу №3 Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Паркінг+», шляхом підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, до якого була внесена необґрунтовано занижена вартість відходів від фрезерування, оформив набуття у власність ТОВ «Паркінг+» шляхом списання зворотною сумою за ціною значно нижче ринкової та здійснив розтрату майна, а саме: відходів від фрезерування (відходи покриття дороги) об`ємом 120,0000 м3, що утворились під час виконання ТОВ «Паркінг+» дорожньо-будівельних робіт з реконструкції проспекту Московського від пров. Електромеханічного до вул. Енергетичної за Договором №2016/ПР/15 від 24.10.2016, чим спричинив територіальній громаді матеріальну шкоду на загальну суму 39399,36 грн.

В період з 14.06.2016 по 19.07.2017 начальник відділу №3 Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Паркінг+», шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, до яких була внесена необґрунтовано занижена вартість відходів від фрезерування, оформив набуття у власність ТОВ «Паркінг+» шляхом списання зворотною сумою за ціною значно нижче ринкової та здійснив розтрату майна, а саме: відходів від фрезерування (відходи покриття дороги) об`ємом 902,4 м3, що утворились під час виконання ТОВ «Паркінг+» дорожньо-будівельних робіт з реконструкції проспекту Московського від пров. Електромеханічного до вул. Енергетичної за Договором N°2016/ПР/03 від 14.06.2016, чим спричинив територіальній громаді матеріальну шкоду на загальну суму 283507 грн.

В період з 22.08.2016 по 12.12.2017 начальник відділу №3 Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Паркінг+», шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, до яких була внесена необґрунтовано занижена вартість відходів від фрезерування, оформив набуття у власність ТОВ «Паркінг+» шляхом списання зворотною сумою за ціною значно нижче ринкової та здійснив розтрату майна, а саме: відходів від фрезерування (відходи покриття дороги) об`ємом 2048,349 м3, що утворились під час виконання ТОВ «Паркінг+» дорожньо-будівельних робіт з реконструкції пр. Московського від пр. П`ятидесятиріччя СРСР до пр. Маршала Жукова за Договором №2016/ТТР/12 від 22.08.2016, чим спричинив територіальній громаді матеріальну шкоду на загальну суму 643529,6 грн.

Указані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3, 4, 5 ст. 191 КК України – розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена повторно в великому і особливо великому розмірі.

Прокурор вказує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищеперелічених кримінальних правопорушень.

18.11.2019 ОСОБА_1 органом досудового розслідування з дотриманням вимог ст. ст. 42, 276, 277, ст. 278 КПК України повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. З ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування зібрані достатні докази для підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів, що підтверджується наступними доказами:

протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ;

судової товарознавчої експертизи №13910/18-53 від 08.11.2018, судової будівельно-технічної експертизи №13911/18-49 від 24.10.2018, які проведені під час комплексної судової будівельно-технічної-економічної-товарознавчої експертизи;

висновком комісійної додаткової судової економічної експертизи №8/224СЕ-19 від 12.11.2019;

актом приймання виконання будівельних робіт за формою КБ2в №41 за грудень 2016 р. до Договору №4 від 12.10.2015;

актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в №12 за грудень 2016 р. до Договору №2016/ПР/15 від 24.10.2016;

актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в №3 за квітень 2017 р., №10 за червень 2017 р., №19 за липень 2017 р. до Договору №2016/ПР/03 від 14.06.2016;

актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в №14 за червень 2017 р., №13 за червень 2017 р., №29 за вересень 2017 р., №32 за жовтень 2017 р., №38 за жовтень 2017 р., №45 за грудень 2017 р. до Договору №2016/ПР/12 від 22.08.2016.

Посилаючись на викладене, зазначає, що за результатами досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів.

Прокурор вказує, що в ході досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, що є підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Про можливість того, що підозрюваний переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_1 , є особливо тяжкими та передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту.

Крім того, перебуваючи на свободі та маючи доступ до документів, які мають значення для повного, всебічного досудового розслідування та які не були оцінені під час розслідування, ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити документи Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради стосовно фінансово-господарської відносин із ТОВ «Паркінг+», які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків - співробітників Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради у цьому кримінальному провадженні, з якими ОСОБА_1 працює протягом тривалого часу і підтримує доброзичливі стосунки, а також: які знаходяться у відносинах прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від ОСОБА_1 , в тому числі через вирішення питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.

Прокурор вказує, що підставою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тому запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, неможливо.

Прокурор також зазначає, що сума збитків, заподіяних територіальній громаді протиправними діями ОСОБА_1 , складає 968135,07 грн.

Посилаючись на викладене, прокурор вважає, що забезпечення належної поведінки підозрюваного та запобігання зазначеним вище ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді продовження домашнього арешту.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, просив продовжити строки застосування домашнього арешту до ОСОБА_1

Підозрюваний, а також його захисник проти продовження заперечували. Захисником подано до суду також письмові пояснення.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України. Повідомлена йому підозра обґрунтована належними доказами, які підлягають дослідженню та оцінці під час досудового слідства та судового розгляду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 03.12.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.12.2019 року, ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо обґрунтованої підозри слід зазначити, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Як вбачається з матеріалів клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 може бути причетний до тих подій, які йому інкримінуються.

Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає про ризик переховування та ризик незаконного впливу на свідків. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Щодо ризиків у цьому кримінальному провадженні, то заявлені прокурором ризики заслуговують на увагу.

Крім того, санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких та особливо тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Щодо існування ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків, суд вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення з огляду на те, що ОСОБА_1 продовжує працювати на займаній посаді та має доступ до документів Управління з будівництва, то, на думку суду, є обґрунтована можливість, що підозрюваний може вплинути на свідків.

Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

З огляду на ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (обвинуваченого) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.

Отже, на даному етапі, обмеження прав особи, що має процесуальний статус підозрюваного, та продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, спрямовано виключно на досягнення дієвості досудового розслудвання, і не становить надмірного втручання у права і свободи цієї особи, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження.

Вирішуючи питання про задоволення клопотання прокурора, суд виходить з того, що продовження дії домашнього арешту має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить непропорційного порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Таким чином, дотримуючись принципів, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, на підставі наданих сторонами матеріалів та оцінених в сукупності обставин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк дії запобіжного заходу.

На думку суду, на даний час, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, жодних обставин, які б свідчили про можливість зміни підозрюваному запобіжного заходу, не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення

Покладені на обвинуваченого обов`язки за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, у зв`язку з чим їх застосування відповідає п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 371, 372 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Петренко Р.М. по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480005013 12.10.2017, про продовження строків тримання особи під домашнім арештом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити строк дії домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначеного ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.12.2019 року, до 15.02.2020 року.

Строк дії ухвали визначити до 15.02.2020.

Копію ухвали направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 03.02.2020 року.

Слідчийсуддя:

Копію ухвали отримав «____» ___2020р. ( ОСОБА_1