Рішення № 87315911, 27.01.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2372/19

Провадження № 2/946/391/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Грубіян Л.І.

при секретарі - Івановій Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, 27.01.2020 року остаточно уточнивши свої позовні вимоги суду пояснила, що 19 квітня 2002 року вона уклала договір купівлі-продажу частини жилого будинку, за яким придбала у відповідача ОСОБА_2 3/5 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Сторони домовилися про всі істотні умови договору, продавець отримав гроші і передав позивачу всі документи та ключі від вищевказаного об`єкта нерухомості. Однак, позивачу не було відомо, що земельна ділянка, на якій розташовані 3/5 частини житлового будинку приватизована продавцем ОСОБА_2 , про вказаний факт позивач дізналась тільки восени 2018 року, коли разом зі своїм співвласником захотіла приватизувати земельну ділянку по АДРЕСА_1 , однак у виконавчому комітеті Ізмаїльської міської ради їй було усно відмовлено, а саме, оскільки її земельна ділянка вже приватизована колишнім власником, та крім цього, у державному акті на право приватної власності на землю ІІІ-ОД-28-№002215 від 26.04.1999 року була зроблена описка у прізвищі продавця. 10.01.2019 року рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області задоволено заяву ОСОБА_2 та встановлено факт належності їй державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ОД-28 №002215, який видано на підставі рішення Ізмаїльської міської ради народних депутатів від 02.10.1998 року за № 1151 на земельну ділянку площею 0,0362 гектари. На теперішній час відповідач ОСОБА_2 категорично відмовляється укладати договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки не пояснюючи будь- яких причин.

Тому, позивач як добросовісний покупець та як власник, обмежений у користуванні своїх прав наданих діючим законодавством України і змушена звернутися до суду для відновлення та захисту своїх порушених прав.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Чемоширянова Л.В. в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, уточнені позовні вимоги підтримують у повному обсязі та простять їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, у зв`язку з чим зі згоди позивача та представника позивача та на підставі ч.1 ст.280, ст. 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

27.01.2020 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу частини житлового будинку належить 3/5 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . (а.с. 14-15)

Договір купівлі-продажу частини жилого будинку від 19.04.2002 року зареєстрований у комунальному підприємстві «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі за № 23/122 від 25.07.2005 року.(а.с.16)

Земельна ділянка, на якій розташовані 3/5 частини житлового будинку приватизована продавцем ОСОБА_2 , яка відмовляється укладати договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки.

Листом приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області від 17.01.2020 року повідомлено про неможливість посвідчити договір купівлі - продажу земельної ділянки, оскільки, відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України і ст. 125 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (частку) земельна ділянка переходить до нового власника на тих же самих умовах, на яких вона належала колишньому власнику. Для посвідчення договору купівлі - продажу земельної ділянки необхідно звернення Продавця і Покупця, або їх представників. Нотаріусу необхідно надати : оригінал Державного акту на право приватної власності на землю III- ОД-28 № 002215, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, експертну грошову оцінку, яка визначається з метою оподаткування. Лише за наявності усіх необхідних документів, нотаріус посвідчує правочин. У зв`язку з чим, позивачу було рекомендовано звернутися до суду, для захисту своїх особистих майнових прав.

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки АL190322/01 від 22.03.2019 року грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_2 становить 32 653,00грн. (тридцять дві тисячі шістсот п`ятдесят три гривні 00 коп.) (а.с. 21)

Згідно рішень виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради: від 02 жовтня 1998 року за № 1151; від 08 квітня 1999 року № 258, земельна ділянка площею 0,0362 га. перебуває у власності ОСОБА_2 , але в Державному акті на право приватної власності на землю III- ОД-28 № 002215 її прізвище вказане як « ОСОБА_3 ». Також не сформовано кадастровий номер земельної ділянки.(а.с. 17-18)

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.01.2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено та встановлено факт належності їй державного акту на право приватної власності на землю ІІІ - ОД-28 №002215, який видано на підставі рішення Ізмаїльської міської ради народних депутатів від 02.10.1998 року за № 1151 на земельну ділянку площею 0,0362 гектари.(а.с. 19-зворот)

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 15.12.2003 року та в редакції станом на 19.08.2005 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Разом з тим, статтею 377 ЦК України, в редакції, станом на день укладення договору купівлі-продажу, визначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.

Згідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 334,377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст. ст. 12,13,81,89,141,280-283 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області 24.03.1999 року, РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель загальною площею 0,0362 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Припинити за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель загальною площею 0,0362 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Л.І.Грубіян