Рішення № 87314791, 30.01.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3776/19

Провадження № 2-а/459/16/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Новосад М.Д.,

з участю секретаря судового засідання Козак І.Я.

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2019 позивач звернувся в суд з позовом, у якому просив скасувати постанову серії ЕАК №1845129 від 10.12.2019 про накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог вказав, що інспектором поліції на його вимогу не було надано ніяких доказів щодо правопорушення. «Несправність» було зафіксовано інспектором на бодікамеру лише в момент зупинки, тобто в момент, коли він не здійснював експлуатацію транспортного засобу. Вказав, що постанова була винесена без пояснень, без достатніх та належних доказів, свідків, засобів фіксації на підставі суб`єктивної думки патрульного поліцейського, форма постанови не відповідала затвердженій (фіскальний чек), така була винесена на місці без попередження за короткий проміжок часу. Вважає, що при цьому було порушено його право на правовий захист самостійно або за допомогою адвоката. Оскаржувану постанову вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Ухвалою від 06.12.2019 у справі відкрито провадження.

21.01.2020 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні його позову, посилаючись на те, співробітник поліції діяв відповідно до чинного законодавства, що підтверджується відеозаписом із нагрудної камери інспектора.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити з підстав, вказаних у ньому.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

Вислухавши думку позивача, оцінивши інші докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Постановою серії ЕАК №1845129 від 10.12.2019 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адмінінстративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.. Відповідно до змісту постанови позивачу ставиться в провину те, що він 10 грудня 2019 року о 07.35.04 годині в м.Новоград-Волинський по вул.Борисовій 5, керуючи транспортним засобом PEUGEOT номерний знак НОМЕР_1 здійснював рух т.з., у якого не горіла права фара в режимі ближнього світла фар, чим порушив вимоги п.п 31.4.3 ПДР України.

Дані обставини також підтверджуються відеозаписом, оглянутим в судовому засіданні, який було надано відповідачем разом із відзивом.

Приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993р. № 3353 «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Отже, наведеними нормами визначено, що позивач, як водій транспортного засобу, повинен виконувати встановлені діючим законодавством правила дорожнього руху. Відступати від виконання своїх обов`язків водій може лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху особи (далі ПДР), які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п.31.4.3 а) ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Згідно із п.31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Відповідно до п.31.6 б) ПДР забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів

Згідно із ч.1 ст.121 КУпАП порушення, у тому числі керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення:, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (частини перша, друга і третя статті 122КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частина 4 статті 258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, що відповідає положенням ст. 276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на місці вчинення такого правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, оскільки оскаржувана постанова у даній справі про адміністративне правопорушення серії виносилась на місці вчинення правопорушення, то у такому випадку не здійснювалось провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.

Постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, норми якої не передбачають обов`язкове зазначення в її змісті нормативного акту, який було порушено, а лише вказують на необхідність зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, з чого можна зробити висновок, що саме тільки рішення суду щодо порушення інспектором черговості певних етапів при розгляді справи не виключає факту вчинення правопорушення позивачем, а також настання адміністративної відповідальності за адміністративний проступок.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача, як на основну з підстав обґрунтованості його позову, на те, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектор не дотримався вимог, передбачених ст.ст.278,279, виходячи з такого.

У разі, якщо інспектор під час винесення постанови порушив визначені зазначеною вище нормою права позивача, останній наділений правом оскаржити його дії до вищестоячого органу або ж до суду.

У даному спорі питання оскарження неправомірних дій працівника національної поліції не розглядається, оскільки позивач оскаржує незаконність постанови про накладення на нього адміністративного стягнення.

З оглянутого в судовому засіданні відео з камери поліцейського встановлено, що інспектор вказав про початок адміністративного провадження, роз`яснив права та виконав вимоги, передбачені ст.278 КУпАП.

Судом не встановлено порушень з боку інспектора Національної поліції вимог ст.ст. 278, 279 КпАП України, з урахуванням вимог ч.2 розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції.

На підставі аналізу вказаних законодавчих положень та обставин справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи про адміністративне правопорушення дії поліцейського були правомірними та такими, що не порушували права позивача, а складено ним постанова обґрунтована та винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. Також суд вважає доведеним наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_2 (НОМЕР_2, АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Житомирській області (37976485, вул.Покровська,96, м.Житомир) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.01.2020.

Суддя: М. Д. Новосад