Рішення № 87314185, 27.01.2020, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1397/19

Провадження № 2/444/110/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 січня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мікула В. Є.

секретар судового засідання Савчук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регрессу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.10.2016 року на автодорозі сполученням «Київ-Чоп» в селі Добряни, Стрийського району, Львівської області, мала місце дорожньо-транспортна пригода (ДТП) із участю автомобілів «Citroen Berlingo», державний № НОМЕР_1 (водій - ОСОБА_1 , далі за текстом - Відповідач) та «Neoplan», державний № 2 НОМЕР_2 ( водій - ОСОБА_2 ).

Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «Citroen Berlingo» ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 30.12.2016 р. встановлено, що на момент ДТП, робоча гальмівна система автомобіля «Citroen Berlingo», державний № НОМЕР_1 була несправною і знаходилась в стані повної відмови внаслідок роз`єднання педалі гальма від штоку вакуумного підсилювача гальма і не могла виконувати функцію по зменшенню швидкості руху та його зупинці, що стало причиною втрати керованості автомобіля, допустило його зіткнення з автобусом «Neoplan», державний № НОМЕР_3 . та знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної ДТП.

На момент вчинення ДТП (13.10.2016 року), цивільно-правова відповідальність Відповідача , як володільця транспортного засобу, не була застрахована.

Одним із основних завдань Моторного (Транспортного) страхового бюро України (далі за текстом - Позивач) є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (п. 39.2.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - ЗУ «Про ОЦВ»)).

Оскільки, винуватець ДТП (Відповідач) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то після вищезазначеної події ОСОБА_4 (дружина загиблого ОСОБА_6 ), та ОСОБА_7 (мати загиблого ОСОБА_6 ) звернулися до МТСБУ із Заявою про відшкодування шкоди.

Так як в даному випадку Позивач зобов`язаний згідно чинного законодавства здійснити регламентну виплату (страхове відшкодування) потерпілій в ДТП, то Позивачем вищевказана заява була прийнята та здійснені дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку і виплаті відшкодування.

Так, МТСБУ, на підставі зібраних документів по цій справі, враховуючи вимоги чинного законодавства, здійснило регламентну виплату (страхове відшкодування) ОСОБА_4 та її малолітнім дітям - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в розмірі 39 150, 00 грн. та виплату (страхове відшкодування) ОСОБА_7 в розмірі 13 050, 00 грн. Це підтверджується платіжними дорученням № 905163 та N9 905153 від 24.05.2018 року. В загальному, МТСБУ здійснило виплату на користь потерпілих в розмірі 52200,00 грн.

Отже, розрахунок суми, що стягується з відповідача здійснювався наступним чином:

1450,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати на день ДТП) * 4 (кількість осіб на утриманні) * 12 місяців = 52 200,00 грн.

Зазначають, що 28 грудня 2018 року МТСБУ звернулось до відповідача з листом про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв`язку з проведенням регламентної виплати потерпілому, однак в добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБУ.

Оскільки МТСБУ відповідно до Закону здійснило регламентну виплату за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, просять стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат, а саме 52 200,00 грн. основного боргу, а також відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) в судове засідання не з`явився, хоча про дату та час проведення такого був повідомлений належним чином, однак в позовній заяві зазначили про те, що просять справу розглядати за відсутності представника МТСБУ. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Інших заяв і клопотань не мають. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату та час проведення такого був повідомлений належним чином за зареєстрованою адресою місця проживання, від нього на адресу суду не надходило жодних клопотань, відзиву на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання повторно без повідомлення причин, поважності причин неявки ним не повідомлено, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи суд приходить до висновку про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки всі учасники в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 30.12.2016 р. вбачається, 13.10.2016 близько 20.45 год. на 612 км + 330 м. автодороги «Київ-Чоп», в межах м. Стрий Львівської області (прив`язка до кафе-бару «612 км») відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення ТЗ) за участю автомобіля «Citroen Berlingo» реєстраційний номер республіки Польща НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в напрямку до м. Львова та здійснив зіткнення із задньою частиною автобуса «Neoplan М516» реєстраційний

номер республіки Чехія 2 НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 ,який рухався в попутному напрямку.

В результаті зіткнення транспортних засобів пасажири автомобіля «Citroen Beriingo» ОСОБА_10 та ОСОБА_3 від отриманих травм померли на місці події, а водій ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований в медичний заклад.

Крім цього, даною постановою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140000000902 від 14.10.2016р., закрите у зв"язку з відсутністю у діяннях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Ч. 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так як обставини події встановлені і викладені в постанові про закриття кримінального провадження від 30.12.2016р., то такі є обов`язковими та враховуються судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, однак лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку із наведеним суд приходить до висновку, що факт вчинення ДТП не підлягають доказуванню.

Як зазначає позивач на момент дорожньо-транспортної пригоди 13.10.2016 року близько 20.45 год. на 612 км + 330 м. автодороги «Київ-Чоп»цивільно-правова відповідальність перед третіми особами при використанні транспортного засобу «Citroen

Berlingo» реєстраційний номер республіки Польща НОМЕР_1 не була застрахована. Наведене підтверджується матеріалами справи, зокрема, тим, що виплата страхового відшкодування відбувалася на підставі ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторним (транспортним) страховим бюро України (МТСБУ).

Згідно п. 39.1 ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

П. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до абзацу 2 п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

П. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Оскільки, винуватець ДТП (Відповідач) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то після вищезазначеної події ОСОБА_4 (дружина загиблого ОСОБА_6 ), та ОСОБА_7 (мати загиблого ОСОБА_6 ) звернулися до МТСБУ із Заявою про відшкодування шкоди.

Так як в даному випадку Позивач зобов`язаний згідно чинного законодавства здійснити регламентну виплату (страхове відшкодування) потерпілій в ДТП, то Позивачем вищевказана заява була прийнята та здійснені дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку і виплаті відшкодування.

Відповідно до ст. 27 п.З. ЗУ «Про ОЦВ» Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

18.11.2016р. ОСОБА_4 звернулася з заявою про виплату страхового відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 13.10.2016 року о 21.00 год., внаслідок якої загинув її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно наказів № 4875,4876 від 23.05.2018 року ОСОБА_4 нараховано до сплати 52200,00 гривень страхового відшкодування, які вона отримала, що підтверджується платіжними дорученнями № 905163,905153 від 24.05.2018р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

У п. 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відомостей про те, що були підстави для звільнення відповідача від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України матеріали справи не містить.

Суд враховує, що позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) зверталося до відповідача ОСОБА_1 про компенсацію заборгованості в розмірі 52200,00 грн. у добровільному порядку.

Однак як зазначено позивачем у позовній заяві в добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрат МТСБУ.

Доказів такої добровільної сплати не подано відповідачем на адресу суду.

Суд приходить до висновку, що оскільки МТСБУ відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснило регламентну виплату за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і заподіяв шкоду транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, враховуючи норми статтей 1166, 1188, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому їх позовні вимоги є обгрунтовані, підставні і як наслідок з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) підлягає стягненню 52200 (п`ятдесять дві тисячі двісті) грн. 00 коп. як відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позивач при поданні до суду позовної заяви майнового характеру сплатив 1921,00 грн. судового збору, що вбачається з платіжного доручення №2038 від 03.04.2019 року, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому сплачена сума судового збору в розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню в користь позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) із відповідача ОСОБА_1 .

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що є всі підстави для задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).

Керуючись ст. ст. 23, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. 258, 259, 264, 265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: с. Гряда, Жовківського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (юридична адреса: 02002, а/с 272 м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ідентифікаційний код 21647131) 52200 (п`ятдесять дві тисячі двіста) грн. 00 коп. як відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: с. Гряда, Жовківського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (юридична адреса: 02002, а/с 272 м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ідентифікаційний код 21647131)- 1921 (одна тисяча дев"ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Мікула В. Є.