Рішення № 87314011, 21.01.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6579/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Мисько Х.М.,

секретаря - Волошин Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур В.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур В.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 16 серпня 2019 року інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради відносно нього було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, яка порушує його право та інтереси. Постанову вважає незаконною, такою, що не відповідає вимогам ст. 245, 251, 256, 278, 280 КУпАП, винесена з грубим порушенням адміністративно - процесуального законодавства, без дослідження усіх обставин справи, на підставі доказів, які не доводять факту вчинення ним інкримінованого правопорушення. Просить скасувати як незаконну постанову інспектора від 25 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року відкрите провадження у справі.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задоволити.

Інспектор з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур В.М. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте у відзиві просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

11 грудня 2019 року на адресу суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволення позову, мотивуючи тим, що наявна подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки позивачем було здійснено зупинку (стоянку) у невстановленому місці, а саме на смузі для маршрутних транспортних засобів.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд встановив, що постановою інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради від 16 серпня 2019 року ЛВ № 10-1523 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Згідно з текстом постанови, 16 серпня 2019 року о 11 годині 12 хвилин на пл. Свободи, 18 у м. Львові водій транспортного засобу марки «Mercedes - Benz», модель Vito, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку (стоянку) в зоні дії дорожнього знаку 5.11 «смуга для руху маршрутних транспортних засобів», чим порушив вимоги п.п.17.1 та 33.5.11 Правил дорожнього руху України.

За змістом ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.17.1 ПДР України, передбачено на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Дорожній знак 5.11 застосовується для позначення смуги, призначеної для руху тільки транспортних засобів, що рухаються за установленими маршрутами, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів. Дія знаку поширюється на смугу руху, над якою він встановлений. Якщо знак встановлений праворуч від дороги, його дія поширюється на праву смугу руху.

До відзиву відповідача - надані фотографії порушення, з яких вбачається, що автомобіль марки «Mercedes - Benz», модель Vito, д.н.з. НОМЕР_1 , зупинений праворуч на дорозі в районі буд. 18 на пл. Свободи у м. Львові, у зоні дії дорожнього знаку 5.11.

Таким чином, вищевказані, досліджені фотоматеріали, суд вважає належними та допустимими доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В силу вимог встановлених ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно до правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян (ст. 16 Закону).

Судом не встановлено обставин непереборної сили.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Підстави позову, на які посилався позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, не спростовано останнім.

Доказів неправомірної поведінки працівників Управління безпеки міста Львівської міської ради не надано, приймаючи оскаржувану постанову відповідач реалізовував свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а тому його доводи є необґрунтованими та безпідставними. Відтак, постанова ЛВ № 10-1523 від 16 серпня 2019 року є законною та обґрунтованою, підстави для визнання дій інспектора з паркування незаконним у суду відсутні. Внаслідок чого позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 288 КУпАП позивач був звільнений від сплати державного мита, тому відсутні законні підстави для розподілу витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 241-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур В.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 21 січня 2020 року

Суддя Х.М. Мисько