Ухвала суду № 87313564, 29.01.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.01.2020

Справа № 320/356/19

Провадження № 1-кп/320/235/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонним суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,

прокурора – Щербина О.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Зубова О.В.,

потерпілої – ОСОБА_2 ,

представника потерпілої ОСОБА_2 – адвоката Чеботар Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080140003426 від 24 жовтня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

В провадження Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080140003426 від 24 жовтня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

26 жовтня 2018 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області до підозрюваного ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Термін дії запобіжного заходу неодноразово продовжувався.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 серпня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без застосування засобів електронного контролю, строком на два місяці. Покладено на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою. Запобіжний захід неодноразово продовжувався та наразі спливає 12.12.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною покидати місце проживання без застосуванням засобів електронного контролю, строком на два місяці, посилаючись на те, що судовий розгляд кримінального провадження ще не закінчений, строк застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спливає 12.02.2020, ризики передбаченим ст. 177 КПК України на теперішній час не відпали, а тому є необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Зубов О.В. не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просили змінити цілодобовий домашній арешт на почасовий, оскільки обвинувачений бажає влаштуватися на роботу.

Потерпіла ОСОБА_2 та її представник - адвокат Чеботар Н.А. не заперечували проти клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання про продовження термінів дії запобіжних заходів у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 1, 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими кожен має право на свободу та особисту недоторканість, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Також, відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та дотримання закріпленого в статті 5 Європейської Конвенції права на свободу й особисту недоторканність можливо при застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 цілодобового домашнього без застосування засобів електронного контролю, строком на два місяці, а тому клопотання щодо зміни умов перебування під цілодобовим домашнім арештом відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, вислухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а термін дії запобіжного заходу - продовженню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 177, 178, 309, 331, 369-372, 392-395 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 терміну дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту – задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 термін дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без застосування засобів електронного контролю, строком на два місяці, тобто з 29 січня 2020 року по 29 березня 2020 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою.

Копію ухвали направити на адресу Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ