Ухвала суду № 87313472, 03.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.02.2020

Справа № 320/5011/19

1-кс/937/633/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«03» лютого 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

за участі секретаря – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Мелітополі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А.,

за участі – прокурора Капліної К.О.

заявника – ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває заява ОСОБА_1 про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А.

Свою заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що у провадженні судді ОСОБА_2 .А. перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 398 КК України. По вказаному кримінальному провадженню потерпілим є адвокат Пермяков Д.Ю., який з 2008 року здійснює адвокатську діяльність в м. Мелітополі. За родом своєї роботи адвокату Пермякову Д.Ю. та судді Фоміну В.А. доводилось неодноразово стикатися один на один під час різноманітних судових засідань, а отже це ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість судді Фоміна В.А. при розгляді вказаного кримінального провадження. Крім того, суддею Фоміним В.А. його безпідставно та упереджено було оголошено у розшук, хочу судді достеменно було відомо місце його перебування та проживання, і він, в зв`язку з виконання трудових обов`язків був відсутній в судовому засіданні з поважних причин, оскільки тривалий час перебував за межами України.

В судовому засіданні заявник повністю підтримав свою заяву та просить її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечує проти задоволення вказаної заяви, вважає, що підстав, передбачених чинним КПК України, для відводу судді Фоміна В.А. немає.

Вислухавши пояснення заявника, вивчивши доводи поданої заяви, суддя приходить до наступних висновків.

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 398 КК України.

Головуючим по справі обраний суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фомін В.А.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КПК України прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви в його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Також, ст. 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом є гарантією права на справедливий суд, як в процесі щодо прав та обов`язків цивільного характеру, так і щодо кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» вказано, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначено, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України», «Фей проти Австрії»).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення ЄСПЛ у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), п. 58).

Під час розгляду заяви суддею встановлено, що обставини, вказані ОСОБА_1 для відводу судді Фоміна В.А. містять власну, суб`єктивну оцінку діям головуючого судді під час розгляду кримінального провадження, його доводи не містять підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для відводу судді, а тому не можуть слугувати підставою для усунення судді від розгляду даного кримінального провадження.

Заявником не надано належних та допустимих доказів того, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Фоміна В.А., відсутні конкретні факти, які б свідчили про будь-яку заінтересованість та упередженість судді під час розгляду даного кримінального провадження.

Незгода з процесуальними діями та рішеннями судді, за відсутності інших обставин, передбачених ст. 75 КПК України, не може бути підставою для відводу судді, а можуть бути зазначені в апеляційній скарзі на остаточне рішення у даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А. – відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя: А.В. Сметаніна