Рішення № 87312817, 03.02.2020, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2562/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 , її представника за ордером - адвоката Шалапаюк В.Л., відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , його представника за ордером - адвоката Монастирецької Г.В., представника третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача орган опіки та піклування Берегівської міської ради - за довіреністю Удут В.М., розглянувши у судовому засіданні об`єднану цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача орган опіки та піклування Берегівської міської ради, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Берегівської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Берегівського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача орган опіки та піклування Берегівської міської ради, про розірвання шлюбу, зареєстрованого 10 жовтня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 437, стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, з урахуванням індексації, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, та визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 за своїм місцем проживання.

Позов мотивований тим, що 10 жовтня 2013 року між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . Як зазначає позивачка за первісним позовом перші серйозні сімейні конфлікти між ними з відповідачем почали виникати ще на першому році спільного сімейного проживання, які виникали через систематичне (практично кожного дня) зловживання ОСОБА_2 спиртними напоями; а також останній виявляв байдужість до неї; з`явилися прояви егоїзму в його поведінці; він не допомагав їй у веденні сімейного побуту; відмовлявся прислухатися до її думки. Після народження сина стосунки між ними погіршилися ще більше. До вищенаведених негативних проявів у поведінці відповідача додалось ще й байдуже ставлення до дитини: він відмовлявся допомагати у догляді за дитиною, не цікавився змінами в її житті, постійно дратувався на звичайний дитячий плач, не брав до уваги режим дня дитини. Через півроку після народження сина відповідач взагалі перестав давати додаткові кошти для забезпечення потреб дитини, обмежившись сумою у 1200 гривень на тиждень. Крім цього, ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 привласнив грошові кошти в сумі 5000 доларів США, які є її власністю та власністю її батьків, при цьому стверджуючи, що ці кошти вона вимагала від нього взамін зустрічей з сином. Через такі відносини з відповідачем у їхнього син спостерігались прояви ауто агресії, а саме ОСОБА_5 неспокійним, часто плакав, ходив навшпиньки. Починаючи із березня 2018 року ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено, у зв`язку з чим позивачка за первісним позовом разом із сином переїхала на проживання до своїх батьків у м. Берегове. У зв`язку з вищенаведеними обставинами ОСОБА_1 вважає, що їх син має проживати разом з нею, оскільки переконана, що за таких обставин будуть якомога краще забезпечені та реалізовані інтереси й права дитини на всебічний та гармонійний духовний і фізичний розвиток.

Так, ухвалою судді Берегівського районного суду від 21.01.2019 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 05.02.2019 року (том 1 а.с. 20-21).

В порядку ст. 178 ЦПК України 21.02.2019 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 подав через канцелярію суду відзив на первісний позов, в якому щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів не заперечив, однак зазначив, що підстави для розірвання шлюбу, наведені ОСОБА_1 , не відповідають дійсності та є надуманими. Також, ОСОБА_2 у своєму відзиві заперечив щодо задоволення позовної вимоги щодо визначення місця проживання дитини за місцем проживання матері, оскільки в подальшому бажає брати активну участь у вихованні та розвитку сина, бачитися та особисто спілкуватися з ним за своїм місцем проживання, що сприятиме нормальному розвитку дитини (том 1 а.с. 42-66).

Крім цього, представником відповідача ОСОБА_2 за договором - адвокатом Монастирецькою Г.В. за первісним позовом була подана заява про виклик свідків, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (том 1 а.с. 38-39).

21.02.2019 року відповідачем ОСОБА_2 та його представником за договором - адвокатом Монастирецькою Г.В. було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 , про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 або визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкування з нею (том 1 а.с. 130-143).

Крім цього, 14.03.2019 року було подане клопотання про приєднання до матеріалів справи диску із звукозапису розмов ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та з сином ОСОБА_3 ; скріншоти переписки в месенджері «Вайбер» ОСОБА_2 з ОСОБА_1 за 09.11.2018 року, 20.11.2018 року, 09.12.2018 року, 10.12.2018 року, 30.01.2019 року (том 1 а.с. 74-83).

Так, ухвалою Берегівського районного суду від 20.03.2019 року було надано відповідачу строк для виправлення недоліків зустрічної позовної заяви (том 1 а.с. 104-106).

Крім того, ухвалою Берегівського районного суду від 20.03.2019 року відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача орган опіки та піклування Берегівської міської ради, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини (том 1 а.с. 102-103).

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у виправленому зустрічному позові просив визначити йому спосіб участі у вихованні дитини шляхом встановлення графіку зустрічей (побачень), спільного відпочинку та відвідування дитиною його місця проживання:

- кожні четвер та п`ятницю першого та третього тижня місяця - з 10:00 години четверга до 20:00 години п`ятниці та кожні суботу та неділю другого та четвертого тижня місяця - з 10:00 години суботи до 20:00 години неділі з відвідування дитиною місця його реєстрації та фактичного проживання без присутності матері дитини - ОСОБА_1 чи інших її родичів та без обмеження місця прогулянок, з можливістю поїздки до родичів, в тому числі до бабусі і дідуся, з урахуванням відвідування дошкільного або шкільного закладу у майбутньому;

- кожен день народження дитини, а саме 22 ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року до досягнення дитиною повноліття з 15:00 до 20:00 години;

- кожні канікули в дитячому садку та шкільні канікули в літній та зимній період не менше 7 (семи) діб для відпочинку та оздоровлення дитини на території України, а також з правом виїзду без присутності матері на море за межі території України (том 1 а.с. 146-151).

Так, ухвалою Берегівського районного суду від 27.05.2019 року, після виправлення недоліків зустрічної позовної заяви, було ухвалено об`єднати в одне провадження зустрічний позов із первісним (том 1 а.с. 160-161).

25.05.2019 року представником відповідача за первісним позовом адвокатом Монастирецькою Г.В. через канцелярію суду було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копія заключення фахівця від 04-06.03.2019 року по даним психодіагностичного обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1 а.с. 153-159).

27 травня 2019 року через канцелярію суду отримано клопотання представника позивачки за первісним позовом - ОСОБА_8 про виклик свідків, в якому просив допитати в якості свідка матір позивачки за первісним позовом - ОСОБА_9 та позивачку у якості свідка - ОСОБА_1 (том 1 а.с. 162-163).

11 червня 2019 року до Берегівського районного суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому позивачка за первісним позовом вважає, що позовні вимоги зустрічного позову є безпідставними, оскільки вікові та психо-фізіологічні особливості розвитку їх спільного сина, який є дитиною із слабкою нервовою системою, унеможливлюють будь-яке відлучення останнього для спілкування з батьком за місцем його проживання чи перебування в м. Ужгороді. На підтвердження цього, ОСОБА_1 посилається на: заключення директора КУ «МІРЦ» практичного-психолога, спеціального-психолога, дефектолога-логопеда ОСОБА_10 від 04.03.2019-06.03.2019 року; висновок Берегівської міської ради як органу опіки та піклування від 16.05.2019 року № 03-17/238; висновок № 19/05-19 експертного дослідження Центру психологічної експертизи Інституту аналітичних досліджень і сучасної освіти від 02.05.2019 року. Крім цього, вважає, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в обґрунтування своїх позовних вимог наводить неправдиві твердження, перекручуючи факти реальної дійсності. Так, не відповідає дійсності твердження ОСОБА_2 про те, що він прагне приймати участь у вихованні сина, його фізичному, духовному і моральному розвитку, піклуватися про його здоров`я, що, вона, ОСОБА_1 , після фактичного припинення шлюбних відносин, робить перешкоди в зустрічах із сином та прийнятті участі в його вихованні. Також, заперечує твердження ОСОБА_2 стосовно того, що вона взамін зустрічей з сином вимагала у нього гроші у сумі 5000 доларів США, оскільки вказані кошти є її власністю та власністю її батьків. При цьому, ОСОБА_1 також зазначила, що з шестимісячного віку дитини до моменту переїзду в м. Берегове ОСОБА_2 не виділяв коштів на її та дитячі потреби, а виділялись кошти у розмірі 1200 грн. на тиждень на оплату продуктів харчування, що було замало для повноцінного забезпечення потреб дитини. Окрім цього, ОСОБА_2 систематично зловживає спиртними напоями, що негативно впливає на розвиток дитини. Також, ні ОСОБА_2 , ні орган опіки та піклування Ужгородської міської ради не зазначили в акті обстеження умов проживання від 11.12.2018 року, що за даною адресою, а саме АДРЕСА_1 , знаходиться не будинок, не квартира, а нежитлове приміщення - автомайстерня, станція технічного обслуговування, на якій щодня здійснюється ремонт легкових автомобілів. Крім того, вищевказаний об`єкт, в якому вона з сином та чоловіком проживали в м. Ужгороді, є об`єктом незавершеного будівництва (том 1 а.с. 182-198).

25 червня 2019 року через канцелярію суду отримано клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_11 про долучення доказів до матеріалів справи, а саме квитанції про перерахування ОСОБА_2 на картку ОСОБА_1 коштів - аліментів на утримання дитини (том 1 а.с. 199-202).

Далі, 08.08.2019 року надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_11 , в якій зазначено, що відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 не надала суду жодного належного та допустимого доказу у підтвердження наведених у відзиві обставин і таким чином не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень (том 1 а.с. 204-225).

Крім цього, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_11 подали заяву в порядку ст. 49 ЦПК України про уточнення зустрічної позовної заяви, в якій просили:

1. Визначити ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та особистому спілкуванні з ним шляхом встановлення графіку зустрічей (побачень), спільного відпочинку та відвідувань дитиною місця проживання батька наступним чином:

- кожні четвер та п`ятницю першого та третього тижня місяця - з 10:00 години четверга до 20:00 години п`ятниці та кожні суботу та неділю другого та четвертого тижня місяця з 10:00 години суботи до 20:00 години неділі відвідування дитиною місця його реєстрації та його фактичного проживання без присутності матері дитини - ОСОБА_1 чи інших її родичів та без обмеження місця прогулянок, з можливістю поїздки до родичів, в тому числі до бабусі і дідуся, з урахуванням відвідування дошкільного або шкільного закладу у майбутньому;

- кожен день народження дитини, а саме 22 ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року до досягнення дитиною повноліття з 15:00 до 20:00 години;

- кожні канікули в дитячому садку та шкільні канікули в літній та зимній період не менше 7 (семи) діб для відпочинку та оздоровлення дитини на території України, а також з правом виїзду без присутності матері на море за межі території України.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 в прийнятті участі у вихованні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зустрічах та особистому спілкуванні ОСОБА_2 з дитиною - ОСОБА_3 та у їх спільному відпочинку і у відвідуванні дитиною - ОСОБА_3 місця проживання батька - ОСОБА_2 (том 1 а.с.227-238).

22 серпня 2019 року через канцелярію суду отримано клопотання представника позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_11 про долучення доказів до матеріалів справи, а саме заяви поданої в порядку ст. 49 ЦПК України та два фіскальні чеки (том 1 а.с. 247-249).

04 вересня 2019 року позивачкою за первісним позовом ОСОБА_1 та її представником - адвокатом Шалапаюк В.Л. було подано заяву про зміну позовних вимог, а саме просили змінити пункт №1 резолютивної частини позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача орган опіки та піклування Берегівської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, виклавши його наступним чином: «розірвати шлюб між мною, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 10 жовтня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 437. Прізвище позивача після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне - « ОСОБА_12 » (том 1 а.с. 256).

Крім того, подали клопотання про приєднання копії листа Центру «Томатіс-Київ» від 02.08.2019 року та довідки комунальної установи «Міський інклюзивно-ресурсний центр» Берегівської міської ради від 02.09.2019 року (том 1 а.с. 261-263).

Крім цього, позивачкою за первісним позовом ОСОБА_1 та її представником - ОСОБА_8 подано клопотання про виклик свідків в судове засідання, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (том 1 а.с. 260).

Ухвалою Берегівського районного суду від 04.09.2019 року задоволено клопотання представника позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 за ордером - адвоката Шалапаюк В.Л. про виклик свідків та клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 та його представника за ордером - адвоката Монастирецької Г.В. про виклик свідків.

Підготовче засідання закрите та призначено справу до розгляду по суті (том 2 а.с. 77-82).

Також, ухвалою Берегівського районного суду від 15.10.2019 року клопотання позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_8 про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме листа служби у справах дітей Берегівської міської ради від 12.09.2019 року № 197 до ОСОБА_1 ; листа-відповіді ОСОБА_1 від 24.09.2019 року; висновку служби у справах дітей Берегівської міської ради за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 01.10.2019 року та супровідний лист до нього від 03.10.2019 року № С-1010; виписку з протоколу лікарсько-консультативної комісії Консультативної поліклініки обласної дитячої лікарні № 19/554 від 11.10.2019 року; диску із відеозаписами поведінки ОСОБА_2 під час зустрічей із сином ОСОБА_3 залишено без розгляду (том 2 а.с. 85-86).

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнений первісний позов підтримала в повному обсязі, щодо зустрічного позову зазначила, що не заперечує щодо участі батька дитини у вихованні останнього, однак в порядку визначеному органом опіки та піклування Берегівської міської ради.

Крім цього, позивачка за первісним позовом в судовому засіданні, в якості свідка, пояснила, що спільне життя з відповідачем виявилося нестерпним, та з березня 2018 року вона з сином проживає у своїх батьків. Також, ОСОБА_1 зазначила, що син дуже прив`язаний до неї, та відлучення його від неї погано впливає на його психологічний стан, що підтверджується висновком експертного дослідження Центру психологічної експертизи Інституту аналітичних досліджень і сучасної освіти. Стосовно аліментів, ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 являється приватним підприємцем, має стабільний, але мінливий дохід, тому просила стягувати аліменти на утримання суми в частині його заробітку.

Представник позивачки за первісним позовом - адвокат Шалапаюк В.Л. в судовому засіданні підтримав уточнений первісний позов, з підстав зазначених у ньому. Крім того, дав аналогічні пояснення ОСОБА_1 ..

Щодо уточнених вимог зустрічного позову первісна позивачка та її представник заперечили, вважали, що визначений органом опіки та піклування Берегівської міської ради порядок участі у вихованні та спілкуванні відповідача із сином є обґрунтованим.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення позовних вимог первісного позову про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини та визначення місця проживання сина із матір`ю, при цьому не погодився із мотивами вказаними ОСОБА_1 щодо вказаних вимог. Так, ОСОБА_2 зазначив, що дійсно стосунки між ним та ОСОБА_1 погіршилися, між ними почали виникати часті сварки, остання часто їхала до своїх батьків з дитиною та перешкоджала у його зустрічах з дитиною. Щодо вимоги про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю ОСОБА_2 не заперечив. Однак, при цьому, просив задоволити зустрічний позов, щоб не було перешкод у належній його участі у спілкуванні з сином.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Монастирецька Г.В. в судовому засіданні не заперечила щодо первісного позову, однак просила визначити порядок відвідування дитини батьком ОСОБА_2 згідно їх уточнених вимог. Крім цього, представник ОСОБА_11 пояснила, що підставами для розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ті обставини, які вони вказали у відзиві на первісний позов, а не ті на які посилається ОСОБА_1 . Так, в березні 2018 року ОСОБА_1 покинула ОСОБА_2 , забрав при цьому їхнього спільного сина до своїх батьків, та з того часу перешкоджає батьку дитини приймати активну участь у вихованні дитини. Як зазначає, ОСОБА_11 дитині необхідні обидва батьки для її нормального розвитку, а позивачка перешкоджає в участі батька у спілкуванні з дитиною.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Берегівської міської ради в судовому засіданні обидва висновки органу опіки та піклування підтримала, пояснила, що до них звернувся ОСОБА_2 із заявою визначити порядок участі спілкування з його сином ОСОБА_4 , оскільки між ним та матір`ю дитини існує спір щодо цього. Отже, для складання висновку щодо участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною ними був запрошений психолог, по рекомендаціям якого і був складений даний висновок.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , мати відповідача за первісним позовом, пояснила, що в лютому 2018 року вона дізналась про розлучення її сина з ОСОБА_22 . Вона зазначила, що її син постійно піклувався про матеріальний стан сім`ї, піклувався про сина.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що є хресною матір`ю ОСОБА_4 та про те, що у сторін були погані відносини їй не було відомо. Так, при їх спільних зустрічах, які мали місце близько одного разу на місяць, ОСОБА_2 завжди грався з дитиною, ніколи не проявляв агресії до сина, завжди забезпечував сім`ю матеріально.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка матір позивачки за первісним позовом - ОСОБА_9 показала, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 є безвідповідальною людиною, оскільки зловживав алкогольними напоями, не займався належно дитиною. Крім того, ОСОБА_9 зазначила, що дитина не відчуває піклування батька, дуже прив`язана до матері. Стосовно матеріального забезпечення сім`ї ОСОБА_2 свідок показала, що останній не давав дружині достатньо грошових коштів, а допомагала утримувати ОСОБА_1 та ОСОБА_23 вона та батько ОСОБА_24 , регулярно надаючи грошові кошти в розмірі по 4-4,5 тисяч гривень.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що знає ОСОБА_1 як колегу по роботі, яка є ввічливою людиною, яка постійно займається вихованням дитини.

Допитана ОСОБА_19 як свідок в судовому засіданні дала аналогічні покази свідка ОСОБА_21 та підтвердила, що ОСОБА_1 дуже терпелива до дитини. Після того як дитина із мамою проживає в м. Берегове у діда та бабки, поведінка її змінилась на краще, дитина стала набагато спокійніша.

Допитана в якості свідка вихователька дитячого садочку ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що дитина прислухається до думки матері, дуже до неї прихильна. Також, свідок зазначила, що в садочку вона спілкувалась виключно з мамою ОСОБА_25 ОСОБА_1 , бабусею ОСОБА_9 та дідусем дитини, оскільки батько в садочок не приходить. На початку, коли дитина лише почала ходити в садочок, а саме в 2018 році, ОСОБА_4 був неспокійний, міг ображати інших дітей, несподівано міг почати плакати за своєю мамою. Проте з часом його психологічний стан покращився.

Допитаний свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, як брат позивачки часто спілкувався з ними, при цьому відповідач ОСОБА_2 ніколи не займався з дитиною.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_2 завжди байдуже ставився до дитини, на святкуваннях дня народження дитини, останній жодного разу не звертався до батька, який в свою чергу не приймав активної участі у святкуванні. Інколи вона була свідком того, як ОСОБА_2 влаштовував сварки із дружиною та кричав в присутності дитини.

В судовому засіданні також була допитана в якості свідка ОСОБА_15 , яка показала, що в м. Ужгород вона час від часу приходила допомагати ОСОБА_26 з дитиною та готувати їжу. ОСОБА_15 зазначила, що стосунки між батьком ОСОБА_2 та дитиною були нормальними.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка психолог ОСОБА_16 показала, що займалася підготовкою ОСОБА_4 до садочку, оскільки хлопчик перебував у збудженому нервовому стані, проявляючи агресію та міг плакати за мамою. Як зазначила свідок хлопчика на заняття приводила мама, батько жодного разу не з`являвся на заняття чи свята. Також, під час занять ОСОБА_4 казав, що вдома на нього кричить батько, і він не хоче цього, тому із пояснень та поведінки дитини можна зробити висновок, що в сім`ї ОСОБА_27 були нестабільні відносини. Як психолог вона вважає, що дитину лише поступово можливо буде відлучати від матері для зустрічей з батьком.

Крім того, в судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_17 , яка є психологом Центру психологічної експертизи, та яка проводила експертне дослідження із ОСОБА_3 .. Так, в судовому засіданні свідок показала, що при досягненні дитиною молодшого шкільного віку - ночівлі в місці, відмінному від постійного місця проживання є недопустимими. Вони стануть допустимими, досягши підліткового віку - тривалі періоди спілкування дитини з батьком стане важливим чинником розвитку. Але зараз, коли дитина знаходиться в періоді раннього дитинства - зміна місця проживання або ночівлі в місці відмінному від постійного місця проживання, це чинник деградації і причина виникнення проблем психічного розвитку. Тому переміщення дитини, що знаходиться в психологічному віковому етапі «раннє дитинство» з сім`ї в сім`ю, з одного місця проживання на інше не рекомендується. Щоб зберегти позитивний образ батька, не зважаючи на розлучення батьків, і при цьому забезпечити спілкування сина з батьком, рекомендується здійснювати спілкування за постійним місцем проживання дитини, в знайомому йому середовищі. Саме у ранньому віці безпека, комфорт, передбачуваність життя є основним чинником психічного здоров`я. Для дитини у віці раннього дитинства розлучення батьків - це психологічна травма, пов`язана в першу чергу з руйнуванням звичного місця існування.

Крім того в судовому засіданні за клопотанням учасників судового процесу було виключено із порядку дослідження допит свідка ОСОБА_20 та дослідження - прослуховування дисків із звукозаписами у справі.

Заслухавши вступне слово позивача та його представника, відповідача та його представника, їх позиції відносно первісного та зустрічного позовів, думку представника третьої особи, допитав свідків та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 10 жовтня 2013 року, про що у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, зроблений актовий запис за № 437 (том 1 а.с. 9).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим та суперечить їх інтересам та інтересам їх дитини.

За таких обставин первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу слід задовольнити.

Судом також встановлено, що сторони мають спільну дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с. 10).

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 22.03.2002 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (том 1 а.с. 21). Вказаний факт підтверджується і податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (том 1 а.с. 52).

Таким чином, враховуючи, що позивачці за первісним позовом ОСОБА_1 потрібно утримувати сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 не оспорюється дана позовна вимога, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачки за первісним позовом та стягнути з відповідача за первісним позовом аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, з урахуванням індексації, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, позивачкою за первісним позовом заявлено вимогу щодо визначення місця проживання сина ОСОБА_4 разом з нею, яка відповідачем також не оспорюється, однак було подано зустрічний позов щодо встановлення участі у вихованні та спілкуванні з сином.

Так, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Положеннями ст. 161 СК України закріплено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Дана норма національного права є відображенням норм міжнародного публічного права, що закріплені у положенні ст. 9 ч. I Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини» (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), згідно з яким Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Так, згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Поняття «забезпечення найкращих інтересів дитини» визначається п. 4 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III, як дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року № 1385 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Берегівської міської ради від 16.05.2019 року Берегівська міська рада як орган опіки та піклування, вважає за доцільне, у разі розірвання шлюбу, проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матір`ю ОСОБА_1 (том 1 а.с. 124-127).

За наведених обставин, врахував, що вимогу про місце проживання дитини із мамою не заперечив і відповідач за первісним позовом, тому суд приходить до висновку, що первісний позов і в цій частині слід задовольнити.

Згідно акту обстеження умов проживання від 11.12.2018 року ОСОБА_2 проживає без реєстрації у будинку своєї матері, за адресою АДРЕСА_1 , де до березня 2018 року проживав і неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно акту стосунки в сім`ї традиційні, однак існує конфлікт ОСОБА_2 з дружиною та матір`ю дитини ОСОБА_1 щодо участі батька у вихованні дитини (том 1 а.с. 53).

В судовому засіданні сам відповідач ОСОБА_2 ствердив, що на даний час проживає в АДРЕСА_2 , та має власний автосервіс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, із досліджених в судовому засіданні копій квитанцій встановлено, що з вересня 2018 року по травень 2019 року ОСОБА_2 перераховувались грошові кошти на ім`я ОСОБА_1 в сумі від 3000 гривень до 4000 гривень, з призначенням платежу аліменти на дитину (том 1 а.с. 60, 200).

Однак, як визнав відповідач по первісному позову, що останні три місяці кошти на утримання дитини не надає.

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 159 СК України встановлено, що у разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Згідно заключення по даним психодіагностичного обстеження практичного-психолога спеціаліста-психолога дефектолога-логопеда КУ «МІРЦ» проведеного з 04 по 06 березня 2019 року встановлено, що зміна постійного місця проживання ОСОБА_3 однозначно завдасть шкоди, зміна місця проживання строго не рекомендується. За результатами проведеного обстеження, для ОСОБА_4 характерна висока міра особистісної тривожності, підвищена емоційна напруженість, а отже велика вірогідність завдання психологічної травми, зв`язаної з психосоматичним загостренням. Для ОСОБА_4 потрібне спілкування з членом сім`ї, що приходить на знайомій для нього території, з виключенням ночівель, в звичних умовах із звичним наповненням середовища (том 1 а.с. 154-158).

Відповідно до висновку № 19/05-19 експертного дослідження від 02.05.2019 року встановлено, що ставлення ОСОБА_3 до членів своєї сім`ї дозволяє стверджувати, що соціально-підтримуюче оточення для ОСОБА_3 утворюють його матір - ОСОБА_1 , та її батьки. Також експертизою встановлено, що ОСОБА_28 протягом усього періоду проведення даного психодіагностичного обстеження не згадував і не розповів нічого про свого батька. Аналіз переживань ОСОБА_3 , результатів усієї сукупності даних, отриманих під час проведення даного психодіагностичного дослідження, свідчить, що його батько - ОСОБА_2 , є нечутливим до психологічних потреб сина. Через дії батька (особливості його поведінки стосовно самої дитини і стосовно матері дитини) ОСОБА_28 позбавлений можливості переживати почуття психологічного комфорту та благополуччя, натомість зазнає з боку батька психологічного тиску (том 2 а.с. 14-33).

При цьому, відповідно висновку органу опіки та піклування Берегівської міської ради щодо визначення способу участі батька ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Берегівська міська рада як орган опіки і піклування вважає за доцільне надати дозвіл батькові приймати участь у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановивши час спілкування: кожну другу суботу місяця з 10:00 години до 18:00 години з дотриманням режиму дня дитини на денний сон та щонеділі з 10:00 години до 20:00 години, з дотриманням режиму дня дитини на денний сон та протягом 1 години для прогулянок батька з сином без присутності матері чи інших родичів (том 2 а.с. 105-108).

Згідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому суд вважає, що при вирішенні такого спору першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зазначені положення законодавства дають підстави для висновку, що при визначенні/зміні способу участі батька у вихованні дитини береться до уваги прихильність дитини до батька, її вік і стан здоров`я, особисті характеристики батька (стан психічного здоров`я, наявність шкідливих звичок), його ставлення до виконання батьківських обов`язків тощо.

Встановлення графіку побачень батька з дитиною спрямоване на реалізацію права дитини спілкуватися з тим із батьків, хто проживає окремо від неї, оскільки збереження зв`язків з обома батьками найкраще відповідає інтересам дитини.

Кількість і тривалість таких побачень суд повинен визначити із урахуванням фактичних обставин справи, зокрема віку дитини, її стану здоров`я, прихильності до батька, створення батьком за місцем свого проживання належних умов для проживання дитини тощо.

Так, допитаними в суді первісною позивачкою як свідком, свідком ОСОБА_9 , що визнав і сам відповідач ОСОБА_2 він не використовував завжди всі дні побачень або в повній мірі години побачень із сином, які встановлені на даний час графіком органу опіки та піклування.

На підставі аналізу зібраних доказів з метою дотримання принципу забезпечення якнайкращих інтересів дитини ОСОБА_4 достатнім і виправданим способом участі у спілкуванні та вихованні батька з сином буде за теперішнім місцем проживання дитини у м. Берегове за графіком запропонованим у висновку органу опіки та піклування Бекрегівської міської ради.

Судом встановлено, що первісна позивачка - мати дитини створила гарні умови для проживання, виховання і розвитку малолітнього ОСОБА_4 , дитина матеріально забезпечена, доглянута. Належними доказами, що під час проживання з мамою з березня 2018 року, первісна позивачка чинить перешкоди у спілкуванні батька з сином не надано. Але між сторонами існує спір щодо графіку у спілкуванні батька з дитиною та участі його у її вихованні. Дійсно, побачення батька з сином за його місцем проживання в м. Ужгород, щодо чого позивачка заперечує, то вказане може негативно відзначитись на психологічному та емоційному стані дитини.

Враховуючи вищенаведене та, наданий органом опіки та піклування висновок щодо доцільності участі у вихованні ОСОБА_3 батьком ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що уточнений зустрічний позов слід задовольнити частково, а саме встановивши час спілкування ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 : кожну другу суботу місяця з 10:00 години до 18:00 години з дотриманням режиму дня дитини на денний сон та щонеділі з 10:00 години до 20:00 години, з дотриманням режиму дня дитини на денний сон та протягом 1 години для прогулянок батька з сином без присутності матері чи інших родичів.

В решті вимог позивача за зустрічним позовом слід відмовити.

Щодо витрат первісної позивачки за надання юридичної допомоги в сумі 11000 гривень та стягнення їх з відповідача, суд констатує наступне (том 2 а.с. 134-139).

Згідно вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно копії рахунку № 8/2019 від 19.12.2019 року, дубліката квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 28.11.2019 року, квитанції АТ «ОщадБанк» від 18.12.2019 року, акта приймання-передачі послуг та розрахунку, наданого адвокатом Шалапаюк В.Л. підтверджують, що загальна вартість наданих ним юридичних послуг позивачці за первісним позовом ОСОБА_1 склала 11 000 гривень (том 2 а.с. 136-138), що слід покласти на відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 ..

При цьому, у стягненні в користь первісної позивачки витрат за написання клопотання від 31.01.2020 року в розмірі 1000 гривень виходячи з принципу співмірності слід відмовити (том 2 а.с. 167-173).

Згідно акта приймання-передачі послуг та розрахунку, наданого адвокатом Монастирецькою Г.В. загальна вартість наданих нею юридичних послуг відповідачу за первісним позовом ОСОБА_2 склала 45 720 гривень (том 2 а.с. 143).

Оскільки зустрічний позов частково задоволений, врахував обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката та пропорційність до предмету спору з урахуванням значення справи для сторін, клопотання представника ОСОБА_8 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (том 2 а.с. 158-166), а саме вимоги ч. 4 ст. 137 ЦПК України, те що належного доказу про сплату позивачем за зустрічним позовом послуг в розмірі 45720 гривень не було додано, тому суд приходить до висновку, що спів мірною сумою витрат на оплату послуг адвоката, як слід покласти на відповідачку за зустрічним позовом ОСОБА_1 , складає 3000 гривень.

Розподіл судового збору між сторонами згідно до ст. 141 ЦПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (том 1 а.с. 1, 129, том 2 а.с. 226).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 265, 268, 352, 354, 355, ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст.ст. 112, 141, 157, 159, 160, 161, 180, ч. 2 ст. 182, ч. 1 ст. 183 СК України,

рішив:

Уточнений первісний позов ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача орган опіки та піклування Берегівської міської ради, який знаходиться за адресою м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ 04053683, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Шлюб зареєстрований 10 жовтня 2013 року, про що у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгород реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, зроблений актовий запис за № 437, між ОСОБА_29 та ОСОБА_2 - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_26 повернути дошлюбне прізвище « ОСОБА_12 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Миколаїв, мешканця АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Ужгород, мешканки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, з урахуванням індексації, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 26 листопада 2018 року і до досягнення ним повноліття.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Встановити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за її місцем проживання.

Уточнений зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Берегівської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею - задовольнити частково.

Встановити для батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Миколаїв, мешканця АДРЕСА_2 , участь у вихованні та у спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання дитини, кожну другу суботу місяця з 10:00 години до 18:00 години, з дотриманням режиму дня дитини на денний сон та щонеділі місяця з 10:00 години до 20:00 години, з дотриманням режиму дня дитини на денний сон, та протягом 1 години у ці дні для прогулянок батька з сином без присутності матері чи інших родичів.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати за надання правової допомоги у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 витрати за надання правової допомоги у розмірі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 468 (чотириста шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до суду апеляційної інстанції через Берегівський районний суд.

Суддя Гал Л. Л.