Ухвала суду № 87311773, 02.02.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1414/18

провадження №: 1-кс/398/15/20

УХВАЛА

Іменем України

"02" лютого 2020 р. слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменко О.В., з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А., прокурора Єфременко Ю.С., слідчого Клименка О.О., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Тимченка Б.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 08 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120070000475, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не військовозобов`язаного, офіційно не працюючого, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє:

- 31 жовтня 2011 року вироком Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого 08 вересня 2012 року по відбуттю строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: в період часу з 10 січня 2018 року по 14 січня 2018 року, ОСОБА_1 перебував біля гаражу, розташованого на території подвір`я одноповерхового будинку АДРЕСА_2 . Знаходячись у вказаному місці у ОСОБА_1 раптово виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, який знаходився у вищевказаному гаражі. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, підійшов до вище зазначеного гаража, відкрив його заздалегідь заготовленим металевим предметом та таємно проник до середини приміщення, звідки шляхом застосування фізичної сили викотив транспортний засіб мопед «Delta SIGMA Line», чорного кольору, вартістю 8 500,00 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Будучи належним чином повідомленим про підозру, на виклики до слідчого не з`являвся, за місцем фактичного проживання тривалий час був відсутній, у зв`язку з чим був оголошений у розшук та слідчим суддею надано дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слідчий зазначив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити нове кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що не знав про перебування у розшуку. Він проживає разом з матір`ю і братом, які хворі, та потребують догляду. В 2018 році йому зателефонували і повідомили, що є робота в Росії та він поїхав, щоб заробити грошей. Коли отримував підозру перебував у стані алкогольного сп`яніння, тому нормально не розумів, що відбувається. Мати за два роки жодного разу не повідомляла телефоном, що приходили поліцейські і розшукували його. Довідався, що перебуває у розшуку коли його затримали на кордоні. Слідчий повідомляв коли йому необхідно з`явитися, але він не думав, що все так серйозно. Просить не застосовувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного - адвокат Тимченко Б.О. проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, зазначивши, що прокурором та слідчим не доведено наявності зазначених в клопотанні ризиків. Просив обрати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження №12018120070000475, відповідно до якого ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а саме: незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

30 березня 2018 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 , яке вручено йому під розписку 30 березня 2018 року в присутності захисника.

Оскільки, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, то суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182).

Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду з прав людини, оскільки обставини зафіксовані в протоколах слідчих дій: огляду місця події, допиту потерпілої та свідків, проведення слідчого експерименту з потерпілою та свідками, огляду речей та пред`явлення особи для впізнання за фотознімками в сукупності містять достатньо даних, які дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточною оцінкою доказів займається суд під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 одружений, не має на своєму утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працює. З пояснень підозрюваного встановлено, що з дружиною він не проживає. Останні два роки за фактичним місцем проживання та місцем реєстрації не проживав, оскільки перебував в Російській Федерації. Зазначене свідчить про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків.

На обліку в лікаря психіатра не перебуває. Знаходиться на диспансерному обліку в КНЗ «Олександрійський наркологічний диспансер» з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності з 1998 року. Підозрюваний раніше неодноразово судимий, в тому числі і за тяжкі та корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, який є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Підозрюваний, після отримання повідомлення про підозру 30 березня 2018 року у вчиненні тяжкого злочину, через короткий проміжок час, а саме: 05 квітня 2018 року, залишив місце свого постійного проживання та виїхав за межі України, тривалий час не проживав за місцем свого фактичного проживання та реєстрації, у зв`язку з чим перебував у розшуку. На переконання слідчого судді зазначені обставини свідчать про переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.

Крім того, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що обвинувачений буде переховуватися від суду та без перешкод залишить своє місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Зазначені обставини в сукупності дають підстави зробити висновок про існування реального ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)

У підозрюваного відсутнє законне джерело одержання доходу чи/або заробітної плати. Підозрюваний раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, знову вчинив злочин, в якому обґрунтовано підозрюється, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість. Ознака повторності інкримінованого обвинуваченому злочину, свідчить про ігнорування ним принципу мирного володіння майном. Зазначені обставини в сукупності свідчать про схильність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно наявність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Взявши до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який офіційно не працює, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, тривалий час за місцем фактичного проживання та місцем реєстрації не проживав, останні два роки перебував за межами України, тобто не має міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним у вчиненні злочину передбачає позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного не може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

У разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов`язків і надасть йому змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені обставини виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам, на які вказали у клопотанні та в судовому засіданні слідчий і прокурор.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не пов`язаного з застосуванням насильства, тому згідно з ч. ч. 3 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як того вимагають положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

За правилами ст. 209 КПК України моментом затримання ОСОБА_1 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто 06 год. 30 хв. 01 лютого 2020 року, що підтверджується протоколом затримання особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Згідно з частинами 3, 5 статті 115 КПК України при обчисленні строку днями, строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку; при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, до якого зараховується неробочий час та який обчислюються з моменту фактичного затримання.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Клименка О.О., погоджене прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Єфременко Ю.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 06 год. 30 хв. 01 лютого 2020 року.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 06 год. 30 хв. 31 березня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави в розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 63 060,00 грн.

Застава може бути внесена підозрюваним або заставодавцем за наступними реквізитами: Отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: НОМЕР_1 , призначення платежу: запобіжний захід - застава за ОСОБА_1 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення визначеної суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з м. Олександрії Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілою та свідками по кримінальному провадженню, крім участі під час процесуальних дій;

- здати на зберігання слідчому паспорт громадянина України та у разі наявності закордонний паспорт.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.В.Авраменко