Ухвала суду № 87311734, 03.02.2020, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/167/20

Провадження № 1-кс/396/40/20

УХВАЛА

03.02.2020 року Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіна Алла Анатоліївна, за участю секретаря судового засідання Стеценко А.О., прокурора Новоукраїнської місцевої прокуратури Самойлової О.В., слідчого Вакулюк В.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Майорова В.І. розглянувши в приміщенні суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області клопотання слідчого СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Вакулюк В.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Звірівка, Новоукраїнського району Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, на утримані малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, раніше судимого:

- 05.04.2018 року Чернігівським районним судом Чернігівської області, за ч. 3 ст. 408 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 3 роки,

по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 120201202300000094 від 01 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції Вакулюк В.А. 03.02.2020 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підозрюваному ОСОБА_1 .

З клопотання та копії повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.

Із змісту даного клопотання вбачається, що 31 січня 2020 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , під час розпиття спиртних напоїв в період часу з 19.00 год по 00.20 год. на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_2 , щодо здійснення останнім господарської діяльності в селі, та ненадання матеріальної допомоги його колишній співмешканці ОСОБА_3 , у ОСОБА_1 виник умисел на умисне знищення майна ОСОБА_2 шляхом підпалу - скирди тюків соломи.

З метою реалізацію свого умислу ОСОБА_1 , 1 лютого ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період часу з 00.20 год. по 01.00 год., більш точного часу слідством не встановлено, під час відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи намір на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, прибув на територію домоволодіння ОСОБА_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу зайшов до території господарського двору за достовірно знаючи про місце розташування скирди соломи (пшенична та ячнева), яку потерпілий ОСОБА_2 заготовив у 2019 році для годування великої рогатої худоби.

Далі, з метою помсти, підійшов до середини копиці, де взявши до рук один тюк соломи, розірвав його, після чого дістав сірники, які приніс із собою та підпалив сірник за допомогою якого здійснив підпал соломи розірваного ним тюку у копиці. Дочекавшись початку виникнення пожежі та помітивши, що вогонь розповсюдився на інші тюки, покинув територію господарського подвір`я та попрямував в напрямку свого місця проживання.

Внаслідок дій ОСОБА_1 , вогнем було знищено копицю соломи яка складалась із тюків у кількості 4000 шт.

Умисними, протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 50000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисне знищення чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.

Прокурор, слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати відносно нього інший захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту.

Захисник адвокат Майоров В.І. в судовому засіданні просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора Самойлової О.В., слідчого Вакулюк В.А., які клопотання підтримали, підозрюваного ОСОБА_1 та захисника Майорова В.І., які просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 частини 1 статті 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтоване застосування саме такого виду запобіжного заходу.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.177, 183 КПК України.

Встановлено, що 01.02.2020 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (а.к. 42-44).

Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Об`єктивна підозра ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події від 01.02.2020 року (а.к. 15-18), актом про пожежу від 01.02.2020 року (а.к. 19-20), протоколом допиту потерпілого від 01.02.2020 року 21-23), протоколами допиту свідків ОСОБА_4 від 02.02.2020 року (а.к. 24-26), ОСОБА_5 від 01.02.2020 року (а.к. 27-30), ОСОБА_6 від 01.02.2020 року (а.к. 31-33), ОСОБА_7 від 01.02.2020 року (а.к. 34-36), ОСОБА_3 від 01.02.2020 року (а.к. 37-41) при цьому свідки попореджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо недостовірної інформації; протоколом допиту підозрюваного від 01.02.2020 року (а.к. 50-52), протоколом проведеня слідчого експеременту (а.к. 62-65).

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачені ч. 2 ст. 194 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років.

Слідчий суддя приймає до уваги, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який має повних 51 років від народження, освіта професійно-технічна, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює, не одруженого, на утримані малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, раніше судимого: 05.04.2018 року Чернігівським районним судом Чернігівської області, за ч. 3 ст. 408 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 3 роки, підозрюється у вчиненні умисного знищення чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі матиме можливість:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті, передбаченої ч. 1 ст. 194 КК України передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років;

- впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що не дасть дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні, оскільки потерпілий, в результаті відкритих протиправних дій зазнав сильного душевного хвилювання та наразі побоюється за своє життя і здоров`я;

- вчинення іншого кримінального правопорушення, так як ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не стає, усвідомлюючи, те перебуваючи під час випробувального терміну, вчинив новий умисний злочин, який за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких злочинів.

Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.

А тому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

В даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_1 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Вакулюк В.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор", який рахувати з 14 год. 10 хв., 01.02.2020 року.

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 31.03.2020 року о 14.10 год.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський ВП ГУ НП в Кіровоградській області.

Розмір застави для підозрюваного ОСОБА_1 визначити у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок - банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, код банку отримувача (МФО) 820172.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживав, а саме АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 31.03.2020 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозоюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Повний текст ухвали складено 03.02.2020 року і оголошено учасникам провадження 03.02.2020 року о 18.15 годині.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її проголошення.

Слідчий суддя: А. А. Русіна