Ухвала суду № 87311223, 31.01.2020, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2237/19

УХВАЛА

31 січня 2020 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Реви О.І.,

з участю:

секретаря судових засідань Хоменко Н.І.,

прокурора Воляна В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника - адвоката Чевгуза В.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисників - адвокатів Вака В.І., Козацького А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

його захисника - адвоката Кишенько С.В.,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4

його законного представника ОСОБА_5

його захисників - адвокатів Валька І.В., Козацького А.О.,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представників потерпілих - адвокатів Лазаренко Е.О., Щербини О.В.

представника служби у справах дітей

Переяславської міської ради Хоменко Л.О.,

представника ювенальної превенції

Переяслав-Хмельницького ВП Костюка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі клопотання адвоката Кишенька С.В. про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12019110240000205 від 01.06.2019 про обвинувачення за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 31.05.2019 в період часу з 13 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_1 разом із поліцейським ОСОБА_2 та інспектором водної поліції ОСОБА_1 і неповнолітнім ОСОБА_4 , за домовленістю з двома останніми та спільно з ними, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка полягала у поставленні в небезпеку життя та здоров`я невизначеної кількості людей через здійснення пострілів з вогнепальної зброї, свідомо нехтуючи тим, що місце ураження кулі є громадським місцем, здійснив постріли з невстановленої вогнепальної зброї калібру 5,6 мм, використовуючи набої кільцевого спалаху, які спорядженні кулями калібру 5,6 мм ( 22 LR), в напрямку будинку № 46 по вул. Героїв Дніпра в м. Переяславі-Хмельницькому, біля якого в той час перебували малолітні особи, в тому числі і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що під час вчинення вищеописаних хуліганських дій, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, неодноразово, без відповідного дозволу, тримаючи в руках невстановлену вогнепальну зброю, калібру 5,6 мм, здійснював її переміщення у стані, можливому для швидкого використання (здійснення пострілів), споряджав набоями та здійснював із неї постріли.

Ухвалою слідчого судді 18.07.2019 відносно нього було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 31 грудня 2019 року.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28.12.2019 ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 25 лютого 2020 року та визначено заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 288 150 грн. та покладені певні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, після внесення застави та звільнення з-під варти.

31.01.2020 в судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат Кишенько С.В. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому із тримання під вартою на домашній арешт в нічний час.

Клопотання вмотивоване тим, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання певним спробам переховуватися від суду, перешкодити кримінальному провадженню у будь-який спосіб, незаконно впливати на учасників судового розгляду чи вчинити інший злочин. Проте на сьогодні відсутні ризики, які дають підставу вважати, що ОСОБА_3 буде переховуватися від суду, спотворювати чи знищувати речі чи документи, що мають значення для справи, впливати на інших учасників кримінального провадження чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також захисник вказує на необґрунтованість підозри його підзахисному та досудову доповідь органу пробації, який вважає, що у випадку визнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, є можливість його виправлення без обмеження чи позбавлення волі. Захисник також вказує на позитивну характеристику свого клієнта, міцність його соціальних зв`язків, належну участь в слідчих діях.

До свого клопотання захисник додав оригінали довідок про доходи обвинуваченого та його батька та вказує на те, що розмір застави, що визначений судом не відповідає вимогам закону та є непосильним для обвинуваченого та його сім`ї з огляду на їх майновий стан.

Обвинувачений повністю погодився із поданим його захисником клопотанням та просив його задовольнити в повному обсязі.

В ході судового засідання прокурор, який брав участь у справі, заперечив проти такого клопотання захисника та вважає, що обставини справи не змінилися, а тому підстав для зміни запобіжного заходу немає; наявні ризики не зменшилися.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представники потерпілих Лазаренко Е.О. та Щербина О.В. погодилися із такою позицією прокурора і вважають, що невизнання обвинуваченим своєї вини свідчить про ухилення від відповідальності; перебуваючи на волі обвинувачений може чинити тиск на свідків; наявні ризики від часу обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися.

Перевіривши надані матеріали клопотання, заслухавши думки та позиції інших учасників кримінального провадження та дослідивши докази по даних матеріалах, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони захисту має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Статтею 201 КПК України передбачено право обвинуваченого (його захисника) подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу. Копія такого клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання; перелік свідків (у разі наявності), що можуть підтвердити відомості, що зазначені в клопотанні; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують.

Подане клопотання певною мірою не відповідає таким вимогам закону: вручене прокурору раніше, ніж за три години до початку його розгляду; без копії матеріалів, що його обґрунтовують.

Однак, нормами КПК України не передбачено право суду залишити без розгляду таке клопотання з формальних причин щодо недотримання його форми чи порядку подання, а визначений обов`язок розглянути його по суті та прийняти відповідне рішення.

Прокурор не висловив заперечень щодо розгляду такого клопотання раніше, ніж за три години до його отримання від захисника. За таких обставин суд вважає таке клопотання прийнятним до розгляду по суті та зазначає таке.

Статтею 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів щодо обвинуваченого. Під час обрання судом обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом було надано оцінку обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, заперечення щодо такого клопотання стороною захисту та постановлено ухвалу про обрання запобіжного заходу. Саме в цій ухвалі судом надавалася оцінка наявності мети і підстави застосування запобіжного заходу.

Чинним КПК України визначено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, але прямо не визначені такі обставини під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу.

Виходячи з принципів, що закладені в ст. ст. 7 та 9 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність застосування таких засад як верховенство права; законність; безпосередність дослідження показань, речей і документів під час заявленого захисником клопотання.

Виходячи із змісту ч. 5 ст. 201 КПК України можна дійти висновку про те, що клопотання про зміну запобіжного заходу, що було подане до суду раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначено нові обставини, які не розглядалися судом, суд має право залишити таке клопотання без розгляду.

Клопотання адвоката, що є предметом цього розгляду, подане після спливу тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу. Таким чином, сторона захисту позбавлена необхідності зазначати нові обставини, які не розглядалися судом під час обрання запобіжного заходу. Отже, слід виходити з того, що під час вирішення даного клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, що подане до суду після спливу тридцяти денного строку з дня постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу, суд приймає до уваги аргументи сторони захисту про те, що мета та підстави, а також обставини, що враховувалися судом при обранні запобіжного заходу змінилися.

На підтвердження цього стороною захисту повинні бути подані відповідні докази, що підтверджують їх зміну в цілому або ж частково.

З наявних у справі доказів судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на відсутність або зменшення жодного ризику, який був зазначений прокурором в клопотанні про обрання запобіжного заходу та ухвалі суду про обрання запобіжного заходу.

Суд не мав можливості безпосередньо дослідити показання учасників кримінального провадження, оскільки розгляд справи по суті лише розпочався, а тому стверджувати про відсутність ризику впливу на них обвинуваченим передчасно.

Зважаючи на законодавчо визначену мету заходів забезпечення кримінального провадження - досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України), а також мету застосування запобіжного заходу - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду (ч. 1 ст. 177 КПК України), суд доходить висновку, що у даному кримінальному провадженні при обранні обвинуваченому запобіжного заходу була досягнута зазначена вище мета і підстави для зміни запобіжного заходу на цій стадії судового розгляду відсутні.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, направлених на порушення громадського порядку із застосуванням вогнепальної зброї, що свідчить про особливу зухвалість його дій та їх підвищену суспільну небезпечність.

Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року «Харченко проти України»).

У справі «Москаленко проти України» (рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Посилання захисника на зміст досудової доповіді щодо обвинуваченого не має вирішального значення під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу. Відповідно до ч. 1 ст. 3141 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Питання щодо міри покарання обвинуваченому на цій стадії не вирішується, отже і не оцінюється зміст досудової доповіді.

Посилання захисника на непосильність розміру застави, що визначена судом, для обвинуваченого можливо і має місце, але є необґрунтованим. Так, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України судом було призначено обвинуваченому заставу у розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За правилами ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), крім юридичної особи державної або комунальної власності або такої, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній чи комунальній власності. Отже, не майновий стан обвинуваченого, а тяжкість злочину в якому він обвинувачується та наявність обставин, що свідчать про здатність забезпечити виконання ним покладених на нього обов`язків є визначальним фактором при визначенні судом розміру застави.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Кишенька С.В. про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Згідно ст. ст. 7,9,201,331,392 КПК України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання адвоката Кишенька Сергія Вікторовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному КПК України, з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №4-р/2019.

Повний текст ухвали виготовлено 03.02.2020.

Суддя О. І. Рева