Ухвала суду № 87311059, 30.01.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1436/20

Провадження №1-кс/369/343/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2020 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Заїці О.В.,

за участю прокурора Мокрицької І.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Іващенка О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12018110200002723, за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся з клопотанням слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Іващенко О.С., за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Цисаренка О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12018110200002723, за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Крім того, ОСОБА_1 схильний до переховування від органів досудового розслідування, що підтверджується тим, що 02.05.2018 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, проте останній його порушив за місцем проживання не знаходився, місце знаходження ОСОБА_1 було невідоме, у зв`язку з чим постановою слідчого від 13.06.2018 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено, та оголошено в розшук підозрюваного.

Враховуючи викладене, слідчий просив застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12018110200002723, за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

Обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені вимогами ч. 1 ст.177 КПК України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше був судимий (зі слів підозрюваного) та суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів.

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше був судимий (зі слів підозрюваного), а також, що підозрюваний може переховуватись від органів слідства.

В даному випадку є виправданим застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд вважає реальними та існуючими.

З матеріалів клопотання вбачається, що згідно ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.11.2018 року надавався дозвіл на затримання ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд приходить до висновку, що вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт або особисте зобов`язання.

Між тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про застосування застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 101 350 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 206, 309 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, маючого середню освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київському слідчому ізоляторі» Міністерства юстиції України строком на 60 діб.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 101 350 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача ЄДРПОУ 26268119; Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатися з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 29 березня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.М. Ковальчук