Вирок № 87309743, 03.02.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

Справа №279/6569/13-к

провадження №1-кп/279/1/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді Волкової Н.Я.

з секретарями Прокопчук І.В.,Мельниченко І.О.

за участю:

прокурора Анацької М.Г

захисника Бугайова М.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження №12013060060000138 від 18.01.2013 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Коростень Житомирської області, громадянки України, неодруженої, має неповнолітню дитину, з середньою освітою, працюючої, несудимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.358 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_1 згідно обвинувального акту від 02.10.2017 року обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді медичної сестри наркологічного кабінету Коростенської центральної міської лікарні Житомирської області у період часу з 21.09.2012 року по 10.01.2013 року, порушуючи правила, встановлені наказами МОЗ України від 19.07.2005 року №360 «Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень», діючи умисно, неодноразово та повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_2 , провадження відносно якої ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.05.2019 року закрито, склала, видала та підписала підписом лікаря ОСОБА_2 за невстановлених слідством точних обставин рецепти Форми №1 на право придбання підконтрольних отруйних та сильнодіючих лікарських засобів. Діючи умисно, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, неодноразово та повторно, у період з 21.09.2012 року по 10.01.2013 року, з метою використання іншою (третьою особою), видала та посвідчила печаткою лікаря ОСОБА_2 , а саме заповнила, підписала та проставила відбиток особистої печатки лікаря ОСОБА_2 за невстановлених слідством точних обставин рецепти форми №1, які являються офіційними документами на право придбання підконтрольних отруйних та сильнодіючих лікарських засобів – таблеток димедролу (дифенгідрамін) та сонат (зопіклон), на ім`я пацієнтів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не отримували і не могли отримувати рецепти, так як відбували покарання у виді позбавлення волі, за наступних обставин: 21.09.2012 видала рецепт №214687 на ім`я ОСОБА_3 на придбання 20 таблеток димедролу, 24.11.2012 р. видала рецепт №223140 на придбання 30 таблеток димедролу на ім`я ОСОБА_3 , 10.12.2012 року видала рецепт №225975 на придбання 10 таблеток сонату та рецепт №225976 на придбання 20 таблеток димедролу на ім`я ОСОБА_3 , 14.12.2012 року видала рецепт №226316 на придбання 10 таблеток сонат на ім`я ОСОБА_3 та рецепт №226318 на придбання 20 таблеток дімедролу, повторно видала невстановленим слідством особам рецепти на ім`я ОСОБА_5 , а саме: 09.12.2012 року видала рецепт №225962 на придбання 10 таблеток сонат на ім`я ОСОБА_5 , 09.12.2012 року рецепт №225963 на придбання 20 таблеток димедролу, 04.12.2012 року видала рецепт №224267 на придбання 10 таблеток сонат на ім`я ОСОБА_5 , 04.12.2012 року видала рецепт №224268 на придбання 10 таблеток дімедрол на ім`я ОСОБА_5 , 10.01.2013 року видала рецепт №228237 на придбання 10 таблеток сонат на ім`я ОСОБА_5 , за якими невстановлені особи в період з 21.09.2012 року по 10.01.2013 року в аптеках м.Коростень Житомирської області за невстановлених слідством обставин придбавали та використали сильнодіючі лікарські препарати – таблетки димедрол та сонат.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.358 ч.3 КК України як умисні дії, які виразились у підробленні, посвідченні офіційного документа, який видається і посвідчується установою чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його іншою особою, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Отже, ОСОБА_1 обвинувачується у підробленні та посвідченні рецептів на придбання сильнодіючих лікарських препаратів, що виразилось в тому, що рецепти були оформлені на ім`я осіб, які такі рецепти особисто та безпосередньо отримати не могли, оскільки в період їх видачі перебували в місцях відбування покарання у виді позбавлення волі, видані невстановленим слідством особам, які за такими рецептами отримали сильнодіючі лікарські препарати та використали їх на власний розсуд.

Згідно з приміткою до ст.358 КК України під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Враховуючи, що рецепт на придбання сильнодіючих лікарських препаратів відповідає вказаним ознакам, він є офіційним документом.

Рецепт - це складений лікарем на бланку встановленого зразка припис про видачу аптекою зазначеного в ньому лікарського препарату і його дозування при вживанні хворим.

Підробка рецептів, що дають право на отримання сильнодіючих лікарських препаратів, - це їх складання з допомогою фальсифікації окремих реквізитів: дати видачі, підпису чи печатки лікаря, прізвища хворого. Суб`єктом такого злочину є: а) особа, наділена правом видачі рецептів чи інших документів, б) інша особа, що подробила або незаконно видала рецепт.

Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині не визнала, дала показання по те, що з 1995 року працює на посаді медичної сестри наркологічного відділення, з 2012 року – з лікарем ОСОБА_2 .. На виконання своїх обов`язків вела та заповнювала медичну документацію, в її обов`язки входила виписка рецептів. Профільний наказ не забороняє можливості видачі рецептів родичам хворих. Вона заповнювала рецептурний бланк, а лікар його перевіряв.

ОСОБА_2 дала показання про те, що у 2012-2013 роках працювала на посаді лікаря-нарколога Коростенської центральної міської лікарні, займалась замісною терапією з наркозалежними особами: оглядала їх, визначала дозу препаратів. Для зменшення негативних наслідків на організм після припинення вживання наркотиків, покращення стану, таким хворим виписувались препарати «Сонат» та «Димедрол». Коли хворі особи потрапляли до слідчого ізолятору чи установи відбування покарання, а дози їх прийому замісних препаратів були високими, то відповідно до наказу МОЗ №360 за заявами їх родичів таким хворим виписувались рецепти на придбання вказаних препаратів. Хворому ОСОБА_6 рецепти виписувались за зверненням його матері, ОСОБА_7 чоловіка, П`яташу – якогось родича. На певний час, оскільки у таких хворих не було доступу до необхідних препаратів, то їм виписувались вказані ліки. Про це в амбулаторній картці хворого робився запис. Рецепт виписував або лікар, або медична сестра, а лікар перевіряв його. Якщо лікар добре знав хворого, а той не міг звернутись особисто, то рецепт видавався його родичам. Рецепт на вказані ліки є оплатним, ліки відпускались через аптеку. Якщо надходило повідомлення про те, що хворий знаходиться в місцях позбавлення волі, то він знімається з замісної терапії. Препарат «Сонат» може передаватись в установу виконання покарання за заявою начальнику медичної частини. Видача рецепту не особисто хворому не заборонена. Не заперечує, що виписувала рецепти родичам для хворих. Про те, що ОСОБА_6 знаходиться в установі відбування покарання знала, однак його мати просила виписати рецепт, оскільки в установі не було лікаря, а стан хворого був тяжким. Препарат «Сонат» є снодійним засобом, а «Димедрол» - заспокійливим, ці препарати не є препаратами замісної терапії, а є супутніми препаратами, вони можуть виписуватись будь-яким лікарем.

На підтвердження вини ОСОБА_1 обвинуваченням подано наступні докази:

- Наказ №103 від 08.08.1995 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду сестри медичної наркологічного кабінету поліклініки з 08.08.1995 року

-Наказ №13 від 07.02.2012 року про призначення ОСОБА_2 на посаду лікаря-нарколога наркологічного кабінету поліклініки з 07.02.2012 року.

- Відповідно до посадової інструкції медичної сестри наркологічного кабінету ОСОБА_1 , медична сестра повинна вести медичну документацію, повинна знати правила її оформлення.

- Перелік сильнодіючих препаратів було затверджено Наказом МОЗУ №490 від 17.08.2007 року зі змінами, внесеними Наказом МОЗУ №481 від 20.08.2008 року. Відповідно до Переліку вказаного Наказу такі лікарські засоби як дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми) та зопіклон є сильнодіючими лікарськими засобами.

- Довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно до яких до ОСОБА_3 14.09.2012 року було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою (довідка №83-24042013/18204), ОСОБА_4 15.08.2012 року був заарештований на підставі вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30.05.2012 року, яким його було засуджено до покарання у виді 4 місяців арешту, в подальшому 03.12.2012 року був засуджений за до покарання у виді 5 р.1 день позбавлення волі (довідка №88024042013/18204), ОСОБА_8 15.10.2012 року була заарештована в порядку виконання вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.06.2012 року , яким її було засуджено до 2 р. 6 міс. позбавлення волі (довідка №92-24042013/18204).

- Оригінали рецептів на придбання сильнодіючих лікарських засобів димедрол та сонат, виписані на імена ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які , відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.04.2013 року були вилучені 05.04.2013 року ст. о/у ВБНОН УМВС ОСОБА_9 з аптеки №1 КП «Коростенська ЦМА» на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомир від 03.04.2013 року.

- Висновок експерта №1/698 від 17.05.2013 року, яким встановлено, що записи в рецептах ОСОБА_10 1 №224268, №214687, №223140, №225975, №226316, №226318, №225962, №225963, №224267, №228237 виконані ОСОБА_1 ,

- Відповіді установ відбування покарання, в яких відбували покарання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про те, що в їх особових справах відсутні картки обліку лікарських засобів та їх аналогів, виробів медичного призначення і технічних та інших засобів реабілітації, отриманих від родичів та інших осіб.

Стороною захисту заявлено про недопустимість як доказів рецептів, виписаних на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оскільки вони вилучені в непроцесуальний спосіб неуповноваженою особою, та відповідно і Висновок експерта №1/698 від 17.05.2013 року, яким досліджувались такі рецепти.

Оцінюючи вказані доводи сторони захисту, суд виходить з наступного:

Відповідно до положень ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Процесуальні дії можуть вчинятись, а процесуальні рішення прийматись лише уповноваженим на їх вчинення та прийняття особами.

Речові докази в даній справі – рецепти на придбання сильнодіючих лікарських засобів, були вилучені в ході застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів, здійснення якого врегульовано положеннями глави 15 КПК України.

Відповідно до ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Отже, тимчасовий доступ до речей і документів може бути надано стороні кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді, в якій, згідно вимог ст.164 КПК України, серед іншого, зазначається: 1) прізвище, ім`я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів; 5) назва опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ.

Поняття «сторони кримінального провадження» визначено ст.3 ч.1 п.19 КПК України. Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення є слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, потерпілий, його представник та законний представник.

Отже, тимчасовий доступ до речей і документів як стороні обвинувачення може бути надано лише за клопотанням вказаних осіб. Працівники оперативних підрозділів до жодної зі сторін кримінального провадження не відносяться.

Відповідно до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 03.04.2013 року (т.2 а.с.38-39) було надано тимчасовий доступ до документів, які знаходились у володінні аптеки №1 КП «Коростенська центральна міська аптека» (м.Коростень, вул.Грушевського,36), та дозвіл на вилучення рецептів на сильнодіючі лікарські препарати «сонат» та «димедрол», виписані на ім`я громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період з 01.07.2012 року по 01.01.2013 року.

Такий доступ було надано слідчому Голубчику М.В. і лише слідчому Голубчику М.В..

Отже, вказаний судовий дозвіл було надано безпосередньо і лише слідчому Голубчику М.В. на вилучення рецептів, виписаних певним особам ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ) в певний період (з 01.07.2012 року по 01.01.2013 року).

Ухвала слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 03.04.2013 року не містить дозволу на вилучення в аптеці №1 КП «Коростенська центральна міська аптека» (м.Коростень, вул.Грушевського,36) рецептів, виписаних на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Згідно вимог ст.165 ч.1 КПК України тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів надається особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду. Право передоручення виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів не передбачено. Не передбачено і право слідчого доручати здійснення заходів забезпечення кримінального провадження іншій особі, в тому числі і оперативним підрозділам. Статтею 40 КПК України (ч.1 п.3) передбачено право слідчого доручати оперативним підрозділам проведення лише слідчих (розшукових) (глава 20 КПК України) та негласних слідчих (розшукових) (глава 21 КПК України) дій.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.04.2013 року (т.2 ас.75-76) тимчасовий доступ та вилучення в аптеці №1 КП «Коростенська центральна міська аптека» (м.Коростень, вул.Грушевського,36) рецептів було здійснено ст. о/у ВБНОН УМВС ОСОБА_9 , тобто працівником оперативного підрозділу, яким було вилучено 340 рецептів, серед яких було 33 рецепти, видані на ім`я ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (т.2 а.с.77-81).

Враховуючи, що захід забезпечення кримінального провадження, в ході якого було отримано речові докази, було здійснено без судового дозволу, оскільки ухвала слідчого судді такого дозволу не містила, неуповноваженою на здійснення такої процесуальної дії особою, така процесуальна дія не може вважатись такою, що здійснена з дотриманням порядку, встановленого КПК України, а отриманні в результаті її проведення докази допустимими.

Оскільки предметом дослідження комплексної експертизи документів, результатом якої став висновок експерта №1/698 від 17.05.2013 року, були рецепти, видані на ім`я ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , отримані органом розслідування з порушенням вимог КПК України, то такий висновок відповідно до положень ст.87 ч.1, 2 КПК України як доказ також є недопустимим, оскільки отриманий завдяки інформації, отриманій без попереднього дозволу суду (дозвіл на вилучення рецептів, виданих на ім`я ОСОБА_21 слідчим суддею не надавався, а сама процесуальна дія здійснена не уповноваженою особою), що згідно п.1 ч.2 ст.87 КПК України законодавцем визначено як істотне порушення прав людини і основоположних свобод людини та тягне за собою безумовне визнання отриманих в такий спосіб доказів недопустимими.

За таких обставин, доводи сторони захисту про недопустимість як доказів речових доказів, які є предметом вчиненого злочину, та результатів проведеної на підставі їх дослідження експертизи, суд визнає слушними, а вищевказані докази (рецепти на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (хоча обвинувачення не містить даних про підробку рецептів на ім`я ОСОБА_4 ), висновок експерта №1/698 від 17.05.2013 року) – недопустимими.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17,ч.2 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів – на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.ст.284,ч.1,п.3; 373,ч.1,п.2 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не представлено належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні таких злочинних дій як підроблення та посвідчення офіційного документа, що допустимі докази вчинення нею інкримінованого їй злочину відсутні і вичерпані можливості їх отримання, вона підлягає виправданню за недоведеністю її винуватості.

Речові докази підлягають залишенню в матеріалах провадження, судові витрати відносяться на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370,373,374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.358 ч.3 КК України, та виправдати.

Речові докази – рецепти форми №1, залишити в матеріалах провадження.

Судові витрати за проведення експертизи в сумі 1173,60 віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення – надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Суддя Волкова Н.Я.

Копія згідно оригіналу