Ухвала суду № 87308958, 03.02.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/57/20

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03.02.2020 р. м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Наумик О.О., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

«про розірвання шлюбу»,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 28 травня 2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Першотравневого районного управління юстиції у Донецькій області, про що 28.05.2015 складено актовий запис №27.

Позовна заява не відповідає вимогам ч.5 ст.177 ЦПК України, якою передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при розгляді справ про розірвання шлюбу до заяви додаються, зокрема свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

В порушення вказаних вимог позивач не додав до позовної заяви оригінал свідоцтва про шлюб.

Крім того, за приписами ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за позовом не сплачений: одночасно із позовною заявою в її прохальній частині ОСОБА_1 просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання, дістаю таких висновків:

Відповідно до ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.2).

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За ч.2 зазначеної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 29 постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-У1 та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових рахунків та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином у заяві про відстрочення сплати судового збору позивач має не тільки навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, а й подати до суду відповідні докази.

Тож для можливості вирішення питання відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі позивачу слід обґрунтувати таку вимогу належними та допустимими доказами, а у разі неможливості такого обґрунтування - за приписами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн на на такі реквізити: Отримувач коштів - Костянтин.УК/м.Костянтинiвка/22030101/, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37890775, Банк отримувача - Казначейство України(ел.адм.податків), Код банку отримувача (МФО) – 899998, Рахунок отримувача - UA898999980313151206000005058, Код класифікації доходів бюджету – 22030101.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя