Ухвала суду № 87305805, 03.02.2020, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2461/19

провадження №1-кп/176/92/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кучми В.В.,

з участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.,

за участю учасників судового процесу: прокурора в кримінальному провадженні Янюк В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Голубок М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води Дніпропетровської області в режимі відеоконференції з приміщенням Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу, матеріали кримінального провадження, відомості про злочин в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2019 року за № 12019040220000268, які надійшли з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого та до затримання мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час перебуває в ДУ "Криворізька установа виконання покарань№3", за яким обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор Жовтоводської місцевої прокуратури ЯнюкВ.І. заявила клопотання щодо подовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні захисник Голубок М.В. не заперечував щодо обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу, але враховуючи презумпцію невинуватості з врахуванням становища обвинуваченого просив обрати будь - який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника. Просив змінити запобіжний захід на більш м`який та при цьому обіцяв виконувати зобов`язання за зміненим запобіжним заходом.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідив та оговоривши підстави заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 ризики передбачені ст. 177 КПК України не перестали існувати, оскільки як підтверджується є особою раніше неодноразово судимою, в тому числі за тяжкі злочини проти власності, не має постійного доходу, не має постійного місця проживання, а також обвинувачується у цій справі у вчиненні тяжких злочинів, може намагатися переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином доводиться тим, що під час досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні було застосовано привід до обвинуваченого з метою застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як такий ухилявся від явки до суду, крім того обвинувачений ОСОБА_1 не має достатнього джерела доходу, не працює, немає міцних соціальних зв`язків, оскільки немає родини, згідно характеристики за місцем відбування покарання в ДУ Солонянська ВК № 21 ОСОБА_1 під час відбування покарання характеризувався вкрай негативно, неодноразово був підданий дисциплінарному стягненню за різноманітні порушення, крім того обвинувачується у вчиненні інших злочинів, оскільки як підтверджується, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 направлений на розгляд до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив обставини наявності неодноразових судимостей, а також накладення неодноразових стягнень під час відбування покарання в Солонянській ВК № 21, що останній раз офіційно був працевлаштований приблизно 18 років тому, та з цього часу взагалі не працював.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований чи подовжений у тому числі щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції», тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

Встановлені обставини у сукупності не доводять достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, на чому наполягає захисник та обвинувачений.

Крім того, оцінюючи всі обставини в сукупності, суд також приймає до уваги та враховує практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, враховуючи вагомість доказів і обставин по ним, обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, яке тягне за собою покарання за злочини, за які передбачено покарання понад три роки позбавлення волі, наявність доведених обставин, які свідчать, що існують ризики переховуватися останнім від явки до суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, та які вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою запобігання таким ризикам, суд визнає за необхідність продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 50000 грн., яка є достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянину України, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Криворізька установа виконання покарань №3, по 30 березня 2020 року включно.

Встановити ОСОБА_1 розмір застави у розмірі 50000 гривень, яка підлягає сплаті на р/р UA318999980000031217205026001 в ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України.

У разі внесення зазначеного розміру застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора, або суду;

- повідомляти прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та направити копії ухвали прокурору місцевої прокуратури, начальнику Державної установи Криворізької установа виконання покарань №3, начальнику Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області для відома та виконання.

Суддя В.В. Кучма