Рішення № 87304039, 27.01.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2020м. ДніпроСправа № 904/5222/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 38б кім. 12, код ЄДРПОУ 35634872)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Виробничого підрозділу вокзалу станції Дніпро філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (49038, м. Дніпро, площа Вокзальна, 11, код ЄДРПОУ 41022900)

про стягнення 136 254,00 грн. заборгованості за надані послуги, 6 697,00 грн. 3% річних, 15 112,25 грн. інфляційних втрат, 77 937,30 грн. пені

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 07.11.2019 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про стягнення заборгованості у сумі 236 000,55 грн., з яких:

- 136 254,00 грн. заборгованість за надані послуги;

- 6 697,00 грн. 3% річних за період з 19.02.2018 по 10.10.2019;

- 15 112,25 грн. інфляційні втрати за період з лютого 2018 року по вересень 2019 року;

- 77 937,30 грн. пеня за період з 19.02.2018 по 10.10.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані, неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №ПР/Л-171233/НЮ від 03.11.2017, в частині своєчасної та повної оплати за отримані послуги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" було залишено без руху, з підстав ненадання належних доказів направлення позовних матеріалів всім учасників справи.

До суду 25.11.2019 від позивача надійшов лист про усунення недоліків позовної заяви з наданням доказів надсилання на адресу філії Виробничого підрозділу вокзалу станції Дніпро філії "Пасажирська компанія" позовних матеріалів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5222/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.12.2019 о 10:45 год.

У судовому засіданні 19.12.2019 розгляд справи відкладено до 14.01.2020 о 12:50 год.

До суду 20.12.2019 надійшов відзив на позовну заяву якою останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки позивач стверджує, що ним послуги були надані 11.11.2017, проте доказів про повідомлення факту надання таких послуг за період з 11.11.2017 по 25.12.2017 не надано, 02.01.2018 на адресу виробничого підрозділу вокзалу станції Дніпро було отримано рахунок на оплату №3254 від 27.12.2017, акт наданих послуг №3288 від 27.12.2017, калькуляція на надання послуг з миття фасаду та навісів. Також відповідач звертає увагу суду, що із змісту акту вбачається, що останній складений на підставі документів: договору №ПР/Л-171233/НЮ від 03.11.2017 та рахунку на оплату покупцю №3254 від 27 грудня 2017 року, проте відповідно до п.5.3 договору, то акт складається на підставі аналізу результатів наданих послуг, робіт, а не на підставі договору та рахунку.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п.5.2 договору місцем надання послуг є виробничий підрозділ вокзал станції Дніпро за адресою: 49038, м.Дніпро, пл.Вокзальна, 11, а акт надання послуг №3288 від 27.12.2017 складений в м. Києві, та підписаний бухгалтером Мирутенко Дариною Вікторівною на підставі довіреності від 15.12.2017, проте до наданого акту, що був направлений на адресу виробничого підрозділу вокзалу станції Дніпро філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" відповідної довіреності або належним чином засвідченої копії не було надано, що унеможливило встановити повноваження вищевказаної особи на складання та підписання відповідного акту. Таким чином, акт наданих послуг №3288 від 27.12.2017 складений в односторонньому порядку, не за місцем фактичного виконання робіт, особою, повноваження якої не підтверджені, то відповідно на підставі нього не можливо встановити факт виконання робіт, послуг та їх обсяг, то він є неналежним доказом.

Також відповідач зазначає, що в разі коли суд дійде до висновку про доведеність заборгованості з боку відповідача перед позивачем в частині стягнення основного боргу в розмірі 136 254,00 грн., то керуючись ст.ст.258, 267 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України відповідач заявляє про застосування до вимоги про стягнення пені позовної давності.

У судовому засіданні 14.01.2020 оголошувалась перерва до 22.01.2020 о 10:00 год.

До суду 20.01.2020 надійшла відповідь позивача на відзив де вказує, що відповідно до податкової накладної №95 від 27.12.2017 та квитанції №1 від 12.01.2018 відповідачем була погоджена сума в розмірі 136 254,00 грн. у вигляді зобов`язань перед позивачем.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 07.08.2019 у справі №910/17617/19 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі №910/17617/19 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" були стягнути грошові кошти за отримання послуг з миття фасаду будівлі вокзалу станції Дніпро (м. Дніпро, вул. Вокзальна, 11) на підставі договору №12 про надання послуг з миття фасаду будівлі вокзалу станції Дніпро укладеного 08.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чіко-2 ЛТД".

У судовому засіданні 22.01.2020 оголошувалась перерва до 27.01.2020 о 10:30 год.

Представники сторін у судове засідання 27.01.2020 не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомлення про перерву в судовому засіданні.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.01.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,

Встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (далі - позивач, виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі Виробничого підрозділу вокзалу станції Дніпро філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач, замовник) 03.11.2017 укладено договір №ПР/Л-171233/НЮ (далі - договір) відповідно до розділу 1 якого виконавець власними силами надає замовнику послуги з миття фасаду будівлі вокзалу станції Дніпро (далі - послуги), а замовник - приймає та оплачує виконанні послуги. Перелік послуг та обсяги їх надання зазначаються у Переліку послуг (Додаток №1 до договору). Виконавець не має права передавати свої права та обов`язки третій стороні без письмової згоди замовника.

Виконавець повинен надати передбачені договором замовнику послуги, якість яких підтверджується підписаним з обох сторін актом наданих послуг (п.2.1 договору).

Вартість послуг визначена в Додатку №2 до договору та становить 352 748,40 грн., в т.ч. ПДВ 58 791,40 грн. (п.3.1 договору).

Послуги, що надані без погодження сторін не оплачуються (п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником за надані послуги протягом 30 банківських днів з моменту пред`явлення виконавцем рахунка на оплату послуг (далі - рахунок) та після підписання актів наданих послуг по факту їх надання. З боку замовника акт наданих послуг підписується начальником виробничого підрозділу платника по договору на підставі відповідної довіреності.

До рахунку додаються фактична калькуляція на наданий обсяг послуг з миття фасаду вокзалу станції Дніпро з розшифровкою по статтям витрат (Додаток №3 до договору) (п.4.2 договору).

Відповідно до розділу 5 договору строк надання послуг: протягом 45 робочих днів з моменту отримання заявки від замовника, яка є підтвердженням готовності замовника до прийму та оплати наданих послуг, але не пізніше 25.12.2017, якщо заявка буде надана у жовтні. Місце надання послуг: виробничий підрозділ вокзалу станції Дніпро за адресою: 49038, м. Дніпро, пл. Вокзальна, 11. Приймання наданих послуг по договору проводиться комісійно представниками замовника. Після позитивного рішення комісії сторонами підписується акт наданих послуг та надається рахунок-фактура. При наявності зауважень або виявлених недоліків, складається двосторонній акт, в якому перераховуються недоліки і вказується термін їх усунення. Усунення недоліків здійснюється за рахунок та силами виконавця. При виявленні виробничих дефектів виклик представника виконавця обов`язки.

Договір набирає чинності із моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2017 (п.12.1 договору).

Позивач стверджує, що 11.11.2017 відбулось безпосереднє виконання договору, а саме, миття фасаду будівлі вокзалу станції Дніпро та 02.01.2018 на адресу замовника було надіслано рахунок на оплату №3254 від 27.12.2017 на суму 136 254,00 грн. та акт надання послуг №3288 від 27.12.2017 на суму 136 254,00 грн.

Також позивач зазначає, що 05.01.2018 на адресу замовника було надіслано листа №4165/01/18 від 04.01.2018 з вимогою сплатити заборгованість, до якого повторно було додано рахунок та акт наданих послуг (а.с. 26-28 том 1).

Листом викликом від 04.01.2018 №20/ПКВОК замовник повідомив виконавця, що акт наданих послуг є таким, що не підлягає підписанню підстав чисельних недоліків та просив прибути представника виконавця в найкоротший термін для складання акту, в якому перераховуються недоліки і вказується термін їх усунення. (а.с. 35-40 том 1).

На адресу замовника 12.01.2018 надіслано відповідь виконавця №4177/01/18 від 11.01.2018 на лист-виклик №20/ПКВОК зі спростуванням доводів замовника та повторною вимогою сплати заборгованості (а.с. 41-43 том 1).

На адресу замовника 13.02.2018 та 14.03.2018 надіслані листи виконавця №4222/02/18 від 07.02.2018 та №4252/03/8 від 05.03.2018 з листом-вимогою про сплату заборгованості та підписання Додаткової угоди №1 до договору (а.с. 44, 45, 47 том 1).

Листами №335/ПКВОК від 21.02.2018 та №585/ПКВОК від 27.03.2018 замовник відмовився сплачувати за надані послуги (а.с. 46, 48 том 1).

Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем порушені взяті на себе зобов`язань за договором №ПР/Л-171233/НЮ від 03.11.2017, в частині своєчасної та повної оплати за отримані послуги у сумі 136 254,00 грн., що є причиною виникнення спору. Внаслідок порушення відповідачем умов договору, позивачем на підставі приписів ч.2 ст. 625 ЦК України та п.7.2 договору нараховано до сплати відповідачу 6 697,00 грн. 3% річних за період з 19.02.2018 по 10.10.2019, 15 112,25 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2018 року по вересень 2019 року та 77 937,30 грн. пені за період з 19.02.2018 по 10.10.2019.

Предметом доказування по справі є обставини укладення договору, строк дії договору, види послуг, строки виконання послуг, специфікації, кошторис, наявність передоплати, вартість послуг за договором, умови оплати послуг, наявність акту надання послуг, наявність прострочення оплати послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов`язання не виконав, доказів виконання послуг на суму 136 254,00 грн. не надано. З наявних в матеріалі справи доказів вбачається, що акт надання послуг №3288 від 27.12.2017 складений в односторонньому порядку та не за місцем фактичного виконання послуг. Також посилання позивача на рішення Господарського суду м. Києва №910/17617/18 від 07.08.2019 спростовує надання послуг позивачем відповідно до умов договору, а саме виконання послуг з миття фасаду будівлі вокзалу станції м. Дніпро власними силами (розділу 1 договору).

Отже, з наданих доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки матеріали справи не містять докази реального надання послуг позивачем відповідачу, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233-238, 240, 241, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу вокзалу станції Дніпро філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про стягнення 136 254,00 грн. заборгованості за надані послуги, 6 697,00 грн. 3% річних, 15 112,25 грн. інфляційних втрат, 77 937,30 грн. пені.

Судові витрати у справі по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 03.02.2020.

Суддя Е.М. Бондарєв