Ухвала суду № 87300961, 30.01.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/54/20

Справа №760/2148/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вказаною заявою та просив заборонити виїзд за кордон малолітній дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 16.07.2009 було складено відповідний актовий запис № 2192, що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 16.07.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві без дозволу його матері ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Святошинським РВ ГУ МВС України в м. Києві 30.07.2009, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Заява обґрунтована тим, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Чоловік позивача ОСОБА_3 , громадянин Федеративної Республіки Німеччина, 06.12.2009 отримав Посвідку на постійне місце проживання в Україні № НОМЕР_4 , що стало правовою підставою проживання його на території України.

05.07.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, про участь у забезпечені умов її життя тим з батьків, який буде проживати окремо, про умови здійснення таким з батьків права на особисте виховання дитини та про розмір аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що помешкання надається Батьком для особистого використання та спільного проживання Матері та Дитини з дати підписання цього договору протягом строку до 30.05.2020 року. Встановлений строк користування Помешканням може бути продовжений за згодою сторін на 1 (один) рік за умов внесення відповідних змін у цей договір не пізніше ніж до 30.05.2020 року.

Пунктом 2.8 Договору передбачено, що Батьки зобов`язуються завчасно вжити усіх необхідних заходів для визначення подальшого, після 30.05.2020, місця проживання Дитини за спільною згодою Батьків та самої дитини, а також враховуючи пріоритет Дитини щодо продовження шкільного навчання після здобуття початкової загальної освіти (закінчення четвертого класу загальноосвітнього навчального закладу).

Позивач, вважає, що досягнення згоди з відповідачем щодо подальшого, після 30.05.2020 року, визначення місця проживання дитини, є неможливим вже на момент пред`явлення даного позову.

На даний час є ризик того, що відповідач ОСОБА_3 , до моменту вирішення питання щодо визначення місця проживання їх дитини, вивезе дитину ОСОБА_4 , без дозволу матері, ОСОБА_2 , за кордон, а саме до Федеративної Республіки Німеччини на постійне місце проживання.

Дана обставина ґрунтується на тому, що нещодавно ОСОБА_4 повідомив його матері, ОСОБА_2 про те, що батько, ОСОБА_3 , запропонував йому, без згоди / дозволу матері, поїхати до Федеративної Республіки Німеччина ніби то для взяття участі у знятті в кінострічці.

Крім того, факти тимчасового викрадення дитини вже мали місце 17.01.2020 року.

Так, з телефонного дзвінка вчительки ОСОБА_5 , яка є класним керівником сина сторін, стало відомо, що відповідач забрав дитину зі школи та повіз до органу опіки та піклування Солом`янського району. Згодом позивачу зателефонували з органу опіку та піклування та повідомили про необхідність забрати дитину. Тобто, відповідач вивіз дитину зі школи, та залишив її там без нагляду.

Вважає, що є реальний ризик викрадення ОСОБА_4 , його батьком ОСОБА_3 та вивезення його за кордон, зокрема до Федеративної Республіки Німеччини, чому сприяє іноземне громадянство батька.

На підставі викладеного просив заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

За змістом ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до приписів п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальної загрози невиконання можливого рішення.

З матеріалів заяви вбачається, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною необхідності вжиття заходів забезпечення позову є те, що відповідач має громадянство Федеративної Республіки Німеччини та має намір вивезти дитину за кордон до Німеччини, без згоди матері.

Забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, а саме заборона виїзду за кордон малолітній дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без дозволу його матері ОСОБА_2 спрямоване безпосередньо на унеможливлення безконтрольного вивезення останнього за межі території України та уберегти від вивезення дитини на постійне місце проживання за кордон, до вирішення судом питання визначення її місця проживання.

Задоволення даної заяви про забезпечення позову не вирішить по суті питання визначення місця проживання дитини, а забезпечить лише можливість узгодженого виїзду дитини за територію України та перебування дитини на території України на момент винесення судом рішення про місце її проживання.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно частин 1, 6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

З огляду на наведене, заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149, 150-154, 157 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Заборонити виїзд за кордон малолітній дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 16.07.2009 було складено відповідний актовий запис № 2192, що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 16.07.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві без дозволу його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Святошинським РВ ГУ МВС України в м. Києві 30.07.2009 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя