Ухвала суду № 87300902, 24.01.2020, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 6/759/134/20

ун. № 759/11333/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року суддя Святошинского районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши заяву виконуючого обов`язки генерального директора Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за № 759/11333/16-ц за ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод 410 ЦА», третя особа: Державний концерн «Укроборонпром» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплата середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду

м. Києва із зазначеним вище позовом.

Ухвалою суду від 18.08.2016 р. відкрито провадження по справі (а.с. 47 а т. 1).

Рішенням суду від 21.06.2017 р. позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.10.2019 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалено нове рішення, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсним наказ ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 25.07.2016 р. № 103/0 про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника Генерального директора - начальника юридичного управління ДП «ЗАВОД 410 ЦА» з 21.06.2017 р., стягнуто з ДП «ЗАВОД 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 . 276 625 грн. 96 коп. середній заробіток під час вимушеного прогулу та судовий збір у розмірі 3 000 грн.

Проте, 11.12.2019 р. до суду надійшла заява виконуючого обов`язки генерального директора Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за № 759/11333/16-ц, мотивована тим, що на виконання вимог постанови Київського апеляційного суду від 23.10.2019 р. ОСОБА_1 був поновлено на роботі, а також частково сплачено йому компенсацію за час вимушеного прогулу, однак 05.01.2018 р. ОСОБА_1 звільнився за власним бажанням, а тому заявник вважає, що його обов`язок як боржника відсутній частково, у зв`язку з його добровільним частковим виконанням. (а.с. 228-230 т. 4).

Суд, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, вважає, що заява Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України.

Згідно ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.10.2019 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалено нове рішення, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсним наказ ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 25.07.2016 р. № 103/0 про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника Генерального директора - начальника юридичного управління ДП «ЗАВОД 410 ЦА» з 21.06.2017 р., стягнуто з ДП «ЗАВОД 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 . 276 625 грн. 96 коп. середній заробіток під час вимушеного прогулу та судовий збір у розмірі 3 000 грн.(а.с. 216-219, т. 4)

Судом встановлено, що виконавчий лист по справі № 759/11333/16-ц Святошинським районним судом м. Києва було видано 27.11.2019 р. (а.с. 234-235, т. 4)

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

На підставі виконавчого листа, головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу ДВС м. Києва Штойкою Л.Р. було видано постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 року ВП № 60753862 про стягнення з ДП «ЗАВОД 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 276 625 грн. 96 коп. (а.с. 233 т. 4)

Відповідно до ч.2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Вирішуючи питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що під іншими причинами, про які йдеться в ч. 2 ст. 432 ЦПК України, слід розуміти не припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Відповідно до п. 5 ч.1ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню, у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Станом на час надходження до суду заяви про визнання виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню та на час вирішення судом цієї заяви, до суду не надходили ні виконавчий лист з відміткою про його виконання, ні постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, суд доходить до висновку що в даному випадку відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 432, 353, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви виконуючого обов`язки генерального директора Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за № 759/11333/16-ц за ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод 410 ЦА», третя особа: Державний концерн «Укроборонпром» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплата середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Л.М. Шум