Рішення № 87299534, 28.01.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/13082/19

Провадження № 2/727/220/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді – Мамчина П.І.

секретар судових засідань – Нікітович О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Посилався на те, що відповідно до укладеного договору від 14.07.2011року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту.

Посилаючись на вимоги чинного законодавства, зазначають що у зв`язку з порушенням відповідачкою ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 31.10.2019 року утворилася заборгованість, що становить 200573,00 грн. та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 3803,30 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 195669,70 грн., заборгованості за пенею в сумі 1100,00 грн.

Вказали, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином заборгованість до стягнення становить 123111,63 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 3803,30 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 14.07.2011 року по 30.12.2018 року в розмірі 119308,33 грн.

Просять, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у зазначеній вище сумі і судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.19 ч.4 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою від 27.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у даній справі і відповідачу наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Сторони в судове засідання не з`явилися, представник позивача акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в позовній заяві просив розглядати справу у відсутність представника. Не заперечують щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не надала, про день та час розгляду справи була повідомлена завчасно, належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, виходячи з даних вимог закону, зокрема, що ОСОБА_1 не подала відзив на позовну заяву, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення та позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 14 липня 2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31.10.2019 року утворилася заборгованість, що становить 200573,00 грн. та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 3803,30 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 195669,70 грн., заборгованості за пенею в сумі 1100,00 грн.

Щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка заявлена позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання),

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналіз наданих позивачем доказів у їх сукупності дає підстави для висновку, що АТ КБ «Приватбанк» виконав прийняті на себе зобов`язання в повному обсязі, надав ОСОБА_1 кредитну картку з можливим кредитним лімітом у визначеному сторонами розмірі відповідно до умов кредитного договору №б/н від 14 липня 2011 року, що підтверджується даними наданого для суду розрахунку заборгованості.

Водночас невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, а саме неповернення ним позивачу отриманих сум кредитних коштів підтверджується розрахунком заборгованості, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31.10.2019 року утворилася заборгованість, що становить 200573,00 грн. та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 3803,30 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 195669,70 грн., заборгованості за пенею в сумі 1100,00 грн.,що і зумовило звернення АТ КБ «Приватанк» до суду із даним позовом. При цьому доказів повернення отриманих і використаних позичальником сум відповідачем, в порушення вимог ст.81 ЦПК України, суду не надано.

Таким чином, ухиляючись від повернення отриманих кредитних коштів і сплати заборгованості за кредитом у вказаному розмірі, відповідач порушує зобов`язання за даним договором і права позивача.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Разом з тим, Банк у позовній заяві зазначає, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення повної суми заборгованості, що вказано у п.5.7 Правил користування платіжною карткою, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, а відтак позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 123111,63 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 3803,30 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 14.07.2011 року по 30.12.2018 року в розмірі 119308,33 грн.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач односторонньо порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №б/н від 14 липня 2011 року, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 123111,63 гривень, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921,00грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ч. 1, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 123111,63 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 3803,30 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 14.07.2011 року по 30.12.2018 року в розмірі 119308,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу (в порядку вимог ст. 352, 354 ЦПК України) до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом 30 - ти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 – ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Мамчин П.І.