Рішення № 87298867, 31.01.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/954/18

2/703/37/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Харченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до підписаної заяви № б/н від 09 вересня 2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 21600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 21600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.

Оскільки позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а остання в порушення норм закону та умов договору свої зобов`язання за договором належним чином не виконала у зв`язку з чим станом на 26 березня 2018 року має заборгованість в розмірі 28435 гривень 13 копійок, в тому числі: заборгованість по кредиту - 0,00 гривня, заборгованість по відсотках - 8248 гривень 96 копійок, заборгованість по пені за прострочене зобов`язання – 19998 гривень 05 копійок, а також штрафи : фіксована частина - 250 гривень, процентна складова – 1342 гривні 15 копійок, звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 28435 гривень 13 копійок та понесені судові витрати.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2019 року відкрито провадження у справі, учасників якої повідомлено, що розгляд її здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надіслала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що, що позовні вимоги не визнає повністю. 09 вересня 2008 року між відповідачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір на кошти в розмірі 2500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Через деякий час ПАТ КБ «ПриватБанк» збільшив, без попередньої згоди, кредитний ліміт до 8000 гривень. Відповідач тривалий час я користувалася кредитною карткою та щомісячно сплачувала кошти.

У тексті Заяви, яку позивач вважав кредитним договором, відсутні обов`язкові (суттєві) умови, передбачені Законом для договору про надання кредиту, а саме: детальний розпис сукупної вартості кредиту в грошовому виразі; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом, а тому відповідач вважає, що відсутні обов`язкові умови договору, передбачені Законом, відтак кредитний договір між сторонами укладено не було. Крім того, про зміну відсоткової ставки за кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення зміна процентної ставки є недійсною.

Відповідач зазначила, що вона погасила кредит та звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» про надання їй відомостей, щодо заборгованості по кредитній картці, де їй було повідомлено про те, що вона повністю погасила кредит, а тому їй невідомим залишається той факт, як ПАТ КБ «ПриватБанк» нараховував відсотки на погашений кредит.

Крім того, просила застосувати строки позовної давності, згідно ст. ст.256, 257, 258 ЦК України.

Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 09 вересня 2008 року, згідно якої отримала кредит в розмірі 21600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банком надані докази, які підтверджують факт укладення кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітньою, дієздатною особою, чим підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку. Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Підписання заяви позичальником приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованими на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Окрім цього відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення, який засвідчується власним підписом на заявці про приєднання. Підписавши заяву банк і клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку – договорі банківського обслуговування. Зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, як вважає представник позивача, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином не суперечить чинному законодавству України. На підставі поданої заяви разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають договір про надання банківських послуг.

В якості доказу позивачем надана копія Анкети-заяви від 09 вересня 2008 року з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. З неї також вбачається, що відповідач висловила свою згоду про укладення договору та засвідчила все особистим підписом.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який час змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. До матеріалів справи в якості доказу, долучено «Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», з якої чітко вбачається, що на момент оформлення кредиту банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 1,90 % в місяць або 22, 80 % на рік, вказано розміри комісії та штрафів, розмір щомісячного платежу, тощо. Тобто при укладенні кредитного договору сторонами було досягнуто усі істотні умови. В подальшому процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку. Повідомлення про підвищення процентної стави відповідачу було направлено 15 грудня 2012 року, 15 серпня 2014 року, 15 березня 2015 року та заяв відповідача про розірвання кредитного договору від відповідача до банку не надходило.

Щодо посилання відповідача на ЗУ "Про захист прав споживачів" Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору, а тому вважає, що кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.

Щодо зменшення розміру неустойки, представник позивача зазначив, що відповідач належним чином не виконала зобов`язання за кредитним договором, здійснювала повернення частин суми кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, і станом на 26 березня 2018 року її заборгованість складає в сумі 28435 гривень 13 копійок.

Щодо посилання відповідача на строки позовної давності представник позивача звернув увагу суду, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях — ануітет, тощо.

Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня, тобто до серпня 2016 року, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 13 березня 2018 року — до спливу строку позовної давності.

Щодо строків давності по пені, представник позивача вважає, що підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов`язання триває. Просив суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.

31 січня 2020 року відповідач надала суду заяву про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та просила у позовних вимогах ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити повінстю.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 3 ст. ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

09 вересня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 була підписана заява № б/н відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 21600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Кредитний договір складається із Анкети-заяви позичальника, з якої вбачається, що відповідачу було видано кредитну картку, а також Умов та Правил надання банківських послуг та витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Своїм підписом в зазначеній заяві відповідач підтвердила, що вона ознайомлена і згодна з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку і згодна з тим, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

До кредитного договору банком додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Як вбачається з п.2.1.1.5.5 Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною укладеного між сторонами кредитного Договору, клієнт зобов`язується погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання та інше.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 26 березня 2018 року складає в розмірі 28435 гривень 13 копійок, в тому числі: заборгованість по кредиту - 0,00 гривня, заборгованість по відсотках - 8248 гривень 96 копійок, заборгованість по пені за прострочене зобов`язання – 19998 гривень 05 копійок, а також штрафи : фіксована частина - 250 гривень, процентна складова – 1342 гривні 15 копійок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків . Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розробляє в даному випадку, АТ КБ «ПриватБанк».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до них.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1,2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з заяви позичальника від 09 вересня 2008 року процентна ставка по вказаному договору не зазначена. У заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також, не зазначено і строку повернення кредиту (користування ним).

Крім того, матеріали справи не містять підтвердження, що саме додані банком до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов були надані відповідачу на ознайомлення, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та порядок їх нарахування, а роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року.

За таких обставин та без надання підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Відтак, враховуючи вимоги справедливості та розумності, зважаючи на принцип добросовісності, з метою захисту відповідача, як, в даному випадку, менш захищеного учасника цивільних правовідносин та враховуючи, що судом не встановлено належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-заяву позичальника, та брав на себе зобов`язання зі сплати штрафів в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту, однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 03 липня 2019 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для усіх судів.

Щодо застосування строків позовної давності заявленої відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, 258, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, зобов`язання з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливу строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як вбачається із матеріалів справи 30 серпня 2017 року відповідачем було здійснено погашення заборгованості по кредитному договору. Після зазначеної дати будь-які дії відповідачем спрямовані на сплату заборгованості по кредиту не вчинялися.

Представник позивача звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 09 вересня 2008 року – 06 квітня 2018 року.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 03 квітня 2019 року № 30.1.0.0/2-2080331/1084 ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 09 вересня 2008 року, отримала картку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 08. 2016 року (а.с. 96).

Відтак, суд приходить до беззаперечного висновку про те, що позивач звернувся до суду у межах строку позовної давності, а тому вимоги відповідача про застосування строку позовної давності застосуванню не підлягають, оскільки останнім днем погашення заборгованості по кредитному договору є 30 серпня 2017 року з якого починається перебіг строку позовної давності пред`явленням вимоги про виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч.2 ст.16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку внатурі.

Оскільки в позовних вимогах відмовлено, а тому у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати віднести за рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 551, 610, 626, 628, 629, 634, 638, 1049-1050 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, -

вирішив:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Позивач – Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», р/р № НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, місцезнаходження - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 20 вересня 2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Головуючий О.П.Опалинська